10-та танкова дивізія СС «Фрундсберг»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
10-та танкова дивізія СС «Фрундсберг»
Емблема дивізії СС «Фрундсберг»
На службі 2 січня 1943 — 8 травня 1945
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Належність Адольф Гітлер
Вид Waffen-SS Ваффен-СС
Тип Танкові війська
Роль Панцерваффе
Чисельність Танкова дивізія
У складі 15-та армія
2-й танковий корпус СС
88-й армійський корпус
5-та танкова армія
39-й армійський корпус
9-та армія
5-та танкова армія
Гасло Meine Ehre heißt Treue
("Моя честь називається вірність")
Війни/битви Друга світова війна
Нормандська операція
* Операція «Епсом»
Операція «Маркет-Гарден»
Операція «Нордвінд»

Медіафайли на Вікісховищі

10-та танкова дивізія СС «Фрундсберг» — німецька танкова дивізія у складі військ Ваффен-СС, що брала участь у бойових діях на Східному та Західному фронтах під час Другої світової війни.

Історія з'єднання[ред. | ред. код]

Формування[ред. | ред. код]

10 грудня 1942 року Адольф Гітлер віддав наказ про формування 10-ї танково-гренадерської дивізії СС. Формування почалося в Шаренте у Франції 15 лютого 1943, відповідальним за створення дивізії було призначено штандартенфюрер СС Міхель Ліпперт. Укомплектована в основному призовниками, багато з яких були членами Імперської служби праці. 15 лютого 1943 року командир дивізії став групенфюрер СС Лотар Дебес.

15 березня 1943 Адольф Гітлер присвоїв 10-ї дивізії СС найменування «Карл Великий». 3 жовтня дивізія реорганізована в танкову дивізію з присвоєнням їй нового почесного найменування «Фрундсберг» на честь Георга фон Фрундсберг, лідера німецьких ландскнехтів XVI століття, який допоміг Карлу V, серед іншого, здобути перемогу в битві при Павії.

Аналогічно назвам інших дивізій СС, наприклад, 9-ї танкової дивізії СС «Хоенштауфен» або 7-ї добровольчої гірської дивізії СС «Принц Ойген», ім'я Фрундсберг повинно було нагадувати про видатні події чи постаті з німецької історії. 15 листопада 1943 року командир дивізії призначений групенфюрер СС Карл фон Тройенфельд. Станом на 5 березня 1944 дивізія нараховувала 18465 чоловік особового складу — 483 офіцера, 2666 унтер-офіцерів і 15316 солдатів.

1944[ред. | ред. код]

У січні 1944 10-та танкова дивізія СС «Фрундсберг» разом з 9-ї танкової дивізії СС «Хоенштауфен» увійшла до складу 2-го танкового корпусу СС під командуванням оберстгрупенфюрер Пауля Хауссер. У червні спрямована на Схід, де воювала під Тернопілем і в Кам'янець-Подільському котлі (операція з деблокування 1-ї танкової армії). У травні 1944 після важких втрат переведена в Нормандії, де вступила в бій з військами союзників.

Дивізія в Арнемі[ред. | ред. код]

Після важких втрат, понесених дивізією в боях в Нормандії (втратила всі танки і артилерію), вона була переформована в бойову групу в складі 4 піхотних батальйонів. У вересні 1944 переведена для поповнення в Голландію. Вона знаходилася там разом з 9-ї танкової дивізії СС «Хоенштауфен», коли британці розпочали у вересні 1944 року свою операцію «Маркет-Гарден». Обидві дивізії СС були додані 1-ій парашутній армії, яка повинна була запобігти форсуванню Рейну союзними військами. Об'єднаній групі військ вдалося оточити та знищити британські та польські десантні війська, що висадилися в районі Арнему.

1945[ред. | ред. код]

Лютий[ред. | ред. код]

У лютому 1945 дивізія була переведена на Східний фронт і додана групі армій «Вісла».

Березень[ред. | ред. код]

Станом на 25 березня 1945 року в дивізії значилося 15067 осіб, у тому числі 369 офіцерів, 2670 унтер-офіцерів і 12028 солдатів.

Квітень[ред. | ред. код]

27 квітня командиром дивізії призначений оберштурмбанфюрер СС Франц Рестель.

Травень[ред. | ред. код]

8 травня 1945 в штаб-квартирі дивізії Рестель повідомив офіцерам про капітуляцію Німеччини, після цього солдати були звільнені від присяги, а з'єднання розпущені. Велика частина дивізії потрапила в радянський полон в районі Теплиць-Шенау (сучасна Тепліце).

Командири дивізії[ред. | ред. код]

Склад дивізії[ред. | ред. код]

  • 10-й танковий полк СС
  • 21-й панцергренадерський полк СС
  • 22-й панцергренадерський полк СС
  • 10-й самохідний артилерійський полк СС
  • 10-й самохідний розвідувальний батальйон СС
  • 10-й батальйон штурмових гармат СС
  • 10-й протитанковий батальйон СС
  • 10-й зенітний батальйон СС
  • 10-й саперний батальйон СС
  • 10-й самохідний батальйон зв'язку СС
  • 10-й самохідний ремонтний батальйон СС
  • 10-й санітарний батальйон СС
  • 10-й батальйон постачання СС

Капелани дивізії[ред. | ред. код]

Райони бойових дій[ред. | ред. код]

Нагороджені Лицарським хрестом Залізного хреста[ред. | ред. код]

За час існування дивізії 14 осіб її особового складу були нагороджені Лицарським хрестом Залізного хреста.

Лицарський хрест Залізного хреста (13)[ред. | ред. код]

  • Отто Печ — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 10-го танкового полку СС (23 серпня 1944)
  • Ганс Райтер — Унтерштурмфюрер СС, командир штабної роти 21-го панцергренадерського полку СС (23 серпня 1944)
  • Карл Кек — Гауптштурмфюрер СС, командир 15-ї роти 21-го панцергренадерського полку СС (23 серпня 1944)
  • Карл Бастіан — Гауптштурмфюрер СС, командир 2-го батальйону 21-го панцергренадерського полку СС (23 серпня 1944)
  • Еріх Рех — Обершарфюрер СС, командир взводу 2-ї роти 10-го самохідного Розвідувального батальйону СС (23 серпня 1944)
  • Карл Гайнц Ойлінг — Штурмбаннфюрер СС, командир 4-го Батальйону 22-го Панцергренадерського Полку СС (15 жовтня 1944)
  • Лео Германн Райнхольд — Гауптштурмфюрер СС, командир 2-го Батальйону 10-го Танкового Полку СС (16 жовтня 1944)
  • Ервін Бахманн — Оберштурмфюрер СС, ад'ютант 1-го Батальйону 10-го Танкового Полку СС (10 лютого 1945)
  • Франц Рідель — Оберштурмфюрер СС, командир 7-ї роти 10-го Танкового Полку СС (28 березня 1945)
  • Франц Шерцер — Оберштурмфюрер СС, командир 1-го Батальйону 10-го Танкового Полку СС (28 березня 1945)
  • Ернст-Йоганн Теч — Штурмбаннфюрер СС, командир 1-го Батальйону 10-го Танкового Полку СС (28 березня 1945)
  • Ервін Франц Рьостель — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 10-го Протитанкового Батальйону СС (3 травня 1945)
  • Фрідріх-Вільгельм Ріхтер — Штурмбаннфюрер СС, командир 3-го Батальйону 21-го Панцергренадерського Полку СС (11 травня 1945)

Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям (1)[ред. | ред. код]

  • Отто Печ — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 10-го танкового полку СС (5 квітня 1945)

Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям і Мечами (1)[ред. | ред. код]

  • Гайнц Гармель — Бригадефюрер СС та Генерал-майор Ваффен-СС, командир 10-ї Танкової Дивізії СС «Фрунсберг» (15 грудня 1944)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Крохмалюк Роман, «Заграва на Сході [Архівовано 30 травня 2018 у Wayback Machine.]», Головна Управа (Братство колишніх вояків 1-ї Української Дивізії УНА), Торонто-Нью-Йорк, 1978, — Т.1, — С.256.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Bender R., Taylor H. Uniforms, organization and history of the Waffen SS, (vol. 1-5). — San Jose, CA: Bender Publishing, 1969.
  • Бишоп, Крис Дивизии войск СС 1939—1945 = Essential SS Panzer Divisions 1939—1945. — М: Эксмо, 2009. — 192 с. — ISBN 978-5-699-31718-9
  • Rolf Michaelis Die 10. SS-Panzer-Divison «Frundsberg» Berlin: Michaelis (Eigenverlag) 2004 ISBN 3-930849-33-X
  • Mabire, Jean Panzers SS dans l'enfer normand. Les divisions «Hohenstaufen» et «Frundsberg» pendant l’été 1944 Paris: Grancher, 2001 ISBN 2-7339-0734-4
  • Leleu, Jean-Luc 10. SS-Panzer-Division «Frundsberg», Normandie 1944 Bayeux: Heimdal, 1999 (in Frz. — Reihe Album historique)
  • Роман Пономаренко 10-я танковая дивизия СС «Фрундсберг». — Москва: Вече, 2009. — 288 с. — 2 экз. — ISBN 978-5-9533-3932-2

Посилання[ред. | ред. код]