Lacrimosa

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Lacrimosa

Анне Нурмі і Тіло Вольф
Роки з 1990-дотепер
Звідки Німеччина
Країна Швейцарія


Жанр(и) готичний метал
готик-рок
DarkWave
Симфо-метал
Лейбл(и) Hall of Sermon
Склад Анне Нурмі
Тіло Вольф
http://www.lacrimosa.com

Lacrimosa — дует, у якому беруть участь Тіло Вольф, основний композитор, і Анне Нурмі. На даний час гурт вважається швейцарським, та походить він з Німеччини. Музичним жанром Lacrimosa спочатку був дарквейв, а також готичний рок із вкрапленнями металу. З часів Inferno їхній стиль сильно змістився у бік готичного металу. Їх музичний стиль поєднує хеві-металеве і готичне звучання з скрипкою, трубою та іншими класичними інструментами. Тексти Lacrimosa майже повністю написано німецькою, хоча починаючи з альбому 1995 року Inferno на кожній з платівок були одна чи дві пісні англійською, як правило, написаних Анне Нурмі. Фінська мова також звучить у розмовних вступах до двох композицій (Schakal на Inferno і The Turning Point на Elodia) а також на бонус-треку Vankina з ексклюзивного видання Fassade. Основними темами текстів є самотність, сум, темрява, відчай та кохання.

Зміст

[ред.] Музичний та тематичний розвиток

Перший альбом Lacrimosa, Angst, є дуже похмурим зразком повільної, доволі мінімалістичної музики з домінуванням клавішних і депресивного, іноді лютого та шаленого голосу. У цей ранній період теми, які зачіпалися в текстах і музиці, носили дуже сумовитий характер — страх, безпомічність, самотність, проблеми існування, недосяжність чи мінлива природа кохання, смерть. Приблизного тематичного напрямку гурти дотримувався і в наступних трьох альбомах, Einsamkeit, Satura і Inferno, та з того часу у композиціях все ж з'являються і більш позитивні ноти. З музичної точки зору цей період характеризується переходом на електрогітари та бас-гітари, із усе більшими вкрапленнями рок-звучання до побудованої на клавішних музики першого альбому.

Потім Lacrimosa випускає альбом Stille, жанр якого можна легко визначити як метал, стиль, який вони продовжать використовувати і надалі. Важкі гітари з підтримкою більш помпезних аранжувань для класичних інструментів стали у музиці домінуючими, показуючи її наближення до симфонічного металу гуртів на зразок Therion чи Devil Doll. Тематично чітка вираженість темної сторони людських емоцій зменшена чи навіть зведена нанівець. Альбом Stille містить кілька позитивних композицій. «Stolzes Herz» («Горде Серце») і «Die Strasse der Zeit» («Дорога Часу») є найяскравішими з таких. «Die Strasse der Zeit» описує подорож назад крізь історію, зруйновану війною, жадібністю і тупістю, аж доки герой не знаходить втіху у молодій надії та силі давньогрецької культури — образ, що більше нагадує ідеї Ніцше, аніж депресивні пісні альбому Angst.

Наступний альбом, Elodia, зменшує роль металу, збільшивши натомість обсяги симфонічних класичних аранжувань, записаних цього разу з Лондонським симфонічним оркестром. Подана п'єсою у трьох діях, Elodia концентрується навколо найпопулярнішої у музиці теми, кохання. Та елементи готики все ще присутні, і теми втрат та смерті доволі часто зустрічаються у другій половині «п'єси», яка, тим не менше, закінчується обнадійливо.

Вплив музичного стилю Elodia очевидний на альбомі 2001 року Fassade, котрий увібрав у себе широкий спектр музичного матеріалу, від жорсткого метал-звучання «Liebesspiel» («Любовна Гра») до м'яких клавіш у «Senses» та симфонічних переходів між гітарами та оркестром у титульній пісні альбому, «Fassade». Цей пізній твір, поєднання трьох частин, які на диску є треками 1, 5 і 8, також засвідчує нові тематичні вподобання Lacrimosa. Вони відмовилися від звичного заглиблення до власних емоцій на користі критики сучасного суспільства. Все, однак, закінчується підтвердженням індивідуальності та віддалення героя від суспільства.

Альбом Echos є яскравим свідченням розвитку музичних смаків гурту, оскільки гітарам та інші рок-елементам приділяється все менше уваги, натомість класичні інструменти представлені дуже широко. Оркестрові аранжування відійшли від стандартних симфонічних зразків, які часто зустрічаються у металі, і це чітко показано на першому треку, довгому оркестровому «Kyrie — Overture». Музика на Echos також відображає вплив електроніки та індастріалу, це особливо очевидно у пісні «Ein Hauch von Menschlichkeit» («Доторк Гуманності»). Загалом цей альбом є більш особистим, більш класичним і тихішим за попередні. Тематичних змін небагато, тому що Lacrimosa продовжує досліджувати кохання та пов'язані з ним емоції, додаючи цьому готичного відтінку.

Дев'ятий альбом Lacrimosa, Lichtgestalt, значною мірою продовжує класичну орієнтацію Echos, та рок-елементи починають повертати втрачені позиції. Наприклад, перша пісня, Sapphire, починається як повільна, майже класична композиція, та приблизно на середині свого звучання містить метал-вставку; ритм пісні зростає, з'являється важкий гітарний риф, а Вольф на кілька хвилин переходить від співу до жорсткого високотонального ґроулінгу. Цей уривок є яскравим прикладом зміни стилю Lacrimosa; цього типу вокалу не було у піснях Lacrimosa з часів Copycat на альбомі 1995 року Inferno, записаного за десять років до цього. Решта пісень є поєднанням стилів попередніх альбомів, з деякими оригінальними елементами, як-от пісня англійською мовою, написана і виконана Анне Нурмі (хоча Вольф виконує її разом з нею), а також більш повільні, депресивніші вставки.

У 2006 році вийшов новий EP, «Lichtgestalten», що містив нову електронну версію синглу «Lichtgestalt», спродюсованим Тіло у його сольному проекті, «Snakeskin». Одна з шести пісень цього EP, 'Hohelied der Liebe' ('Пісня Пісень Кохання'), має своїм текстам уривок з Біблії(Глава 13 першого листа Коринф'янам).

У 2007 році видано новий концертний DVD «Musikkurzfilme», що містив відео з туру Lacrimosa Азією, Південною Америкою та Європою. Там також можна знайти відео процесу зйомки кліпів «Stotzes Herz», «Lichtgestalt» та багато іншого. Диск містить і нову пісню «Intermission».

[ред.] Дискографія

[ред.] Повні альбоми

[ред.] Концертні альбоми

  • Live (2 CD) - 1998
  • Lichtjahre (2 CD) - 2007

[ред.] Збірки

  • Vintage Classix (7 LP) - 2002

[ред.] Сингли

  • Clamor (демо-касета з двома піснями; на даний момент недоступна) - 1990
  • Alles Lüge CDS (Всі Неправди) - 1993
  • Schakal CDS (Шакал) - 1994
  • Stolzes Herz CDS (Горде Серце) - 1996
  • Alleine zu Zweit CDS (Самотні Разом) - 1999
  • Der Morgen Danach CDS (Ранок Після) - 2001
  • Durch Nacht und Flut CDS (Крізь Ніч і Повінь) - 2002
  • Lichtgestalt EP (Світлі буття) - 2005

[ред.] Участь у інших проектах

  • Збірка; альбом: Aural Conception - 1993
    • Gimme Something to Believe in
  • Виконавець: Christian Dörge; альбом: Lycia - 1993
    • Mystiche Rosenmadonna
    • Der Satyr
    • Weltschmerz
    • Kriegsvögel
  • Гурт: Illuminate; альбом: Verfall - 1995
    • Love Never Dies
  • Гурт: Atrocity; альбом: Non Plus Ultra - 1999
    • Siehst du Mich im Licht?
  • Гурт: Kreator; альбом: Endorama - 1999
    • Endorama
  • Збірка; альбом: 10 Years of Zillo (1989 - 1999 Jubiläums Compilation) - 1999
    • Alleine zu Zweit (Sollemnis Mix)
  • Гурт: Joachim Witt; альбом: Bayreuth 3 - 2006

[ред.] Відеографія

[ред.] VHS

  • The Clips 1993-1995 - 1995
  • Silent Clips - 1997

[ред.] DVD


Всі альбоми і DVD було видано на власному лейблі Тіло Вольфа, «Hall of Sermon».

[ред.] Зовнішні посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:
Особисті інструменти