Дніпровський район (Запоріжжя)
| Дніпровський район | ||||
|---|---|---|---|---|
 Райони міста: 1. Олександрівський 2. Заводський 3. Комунарський 4. Дніпровський 5. Вознесенівський 6. Хортицький 7. Шевченківський | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна: |
 Україна | |||
| Місто: | Запоріжжя | |||
| Код КАТОТТГ: | UA23060070010228148 | |||
| Утворений: | 16 березня 1928 (96 років) | |||
| Населення: | 134,372 тис. осіб (на 1 січня 2017) | |||
| Площа: | 49,67 км² | |||
| Густота населення: | 2805 осіб/км² | |||
| Географічні координати: | 47°52′44″ пн. ш. 35°04′07″ сх. д. / 47.87915160002777526° пн. ш. 35.068823000027776970° сх. д.Координати: 47°52′44″ пн. ш. 35°04′07″ сх. д. / 47.87915160002777526° пн. ш. 35.068823000027776970° сх. д. | |||
| Районна влада | ||||
| Вебсторінка: | Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району. | |||
| Мапа | ||||
| ||||
|
| ||||
 Дніпровський район у Вікісховищі | ||||
Дніпро́вський район (до 2016 року — Ленінський) — адміністративно-територіальна одиниця міста Запоріжжя. Загальна площа району — 49,67 км².
Розташований вздовж правого та частково лівого берегів річки Дніпро. Межує з Вознесенівським районом міста Запоріжжя по залізничній колії та по вул. Героїв Крут; з Заводським районом міста Запоріжжя — вздовж річки Дніпро та частини 8-го селища вулицею Північне шосе; з Хортицьким районом міста Запоріжжя — вздовж річки Дніпро[1]. Орган управління районом — Дніпровська районна державна адміністрація.
_(%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%E2%84%961).jpg)
Дніпровський район є першим за часом виникнення адміністративним районом міста Запоріжжя. Вперше цей район було утворено 16 березня 1928 року під назвою Кічкаський (Дніпробудівський) район, який проіснував до 9 вересня 1935 року.
21 січня 1939 року район було утворено вдруге під назвою Ленінський[2][3].
19 лютого 2016 року, в ході декомунізації, район отримав сучасну назву[4]. Ключову роль у розвитку району відіграло будівництво Дніпровської ГЕС у 1927—1932 роках. Після завершення будівництва греблі, внаслідок затоплення місцевості з частини правого берега Дніпра, на початку 1930-х років, утворилося Дніпровське водосховище з мальовничим островом.
.JPG)
У 1934 році побудований у верхньому б'єфі Дніпра річковий порт. Вирішення енергетичних проблем у 1920-х роках ХХ століття будівництвом у рекордно стислі терміни Дніпровської ГЕС, на той час найпотужнішої в Європі, надало могутній поштовх для розвитку промислових та культурних об'єктів міста і в цілому Запорізької області та сусідніх областей.
Відповідно з державним Генеральним планом 1932 року поблизу електростанції почалась розбудова лівобережної частини району, так зване «Соцмісто». Забудова здійснювалась в актуальному для першої половини XX століття стилі конструктивізму.
19 листопада 1949 року урочисто відкритий Палац культури Енергетиків. Авторами проєкту є архітектори Купеціо-Орлова та Алфьоров.
.jpg)
Парки та сквери, приміщення торговельно-промислового призначення, будівлі дитячих садочків, лікарень, установ культури, школи–гіганта (нині — приміщення належить Національному університету «Запорізька політехніка», колишня Запорізькій державній інженерній академії), стадіон «Металург» (нині — «Славутич-Арена») — все це представляло гармонійний ансамбль. Конструктивною функціональністю, силуетами будівництва і архітектурними деталями Соцмісто скликалося з Дніпровською ГЕС. 1937 року на Всесвітній виставці у Парижі цей план будівництва міста отримав нагороду як «Видатне місто — будівельний і архітектурний комплекс» та у 1939 році — премію у Нью-Йорку.
На території району знаходяться національно-історичні пам'ятки, які визнані всесвітньо значущими і мають велике значення у вихованні свідомих патріотів України.
У 1995 році, у зв'язку з адміністративно-територіальними змінами міста, частина території тогочасного Ленінського району відійшла до новоутвореного Хортицького району.
Населення району станом на 1 січня 2017 року становить 134,372 тисяч осіб, проте має тенденцію до зменшення в останні роки:
| Рік | 2011[5] | 2016[6] | 2017[7] |
|---|---|---|---|
| Чисельність, тис. осіб | 139,3 | 135,8 | 134,372 |
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| українська | 67 995 | 44,95 % |
| російська | 81 235 | 53,71 % |
| інші | 2 030 | 1,34 % |
| Разом: | 151 260 | 100 % |
Основними видами промислової діяльності в районі є: обробна промисловість, виробництво і розподілення електроенергії, газу та води, машинобудування, будівництво та транспорт.
На території району розташована низка комунальних підприємств: Дніпровська дільниця КП «Зеленбуд», КП «ЕЛУАШ», дільниця КП «Міськсвітло», філія концерну «Міські теплові мережі» Дніпровського району, Правобережний районний відділ електричних мереж Запорізьких міських електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго», дільниця каналізації та водопроводу Дніпровського району КП «Водоканал», річковий порт.
Економіко-визначальні підприємства району, на сучасному етапі, великою мірою зберігають свій виробничий, технічний та інтелектуальний потенціал.
У Дніпровському районі розташовані 21 загальноосвітній навчальний заклад комунальної форми власності, 18 дошкільних навчальних закладів та 2 дошкільних відділення при навчально-виховних комплексах.
На території району функціонують два навчально-виховних заклади недержавної форми власності: спеціалізована школа «Хабад Любавич» з поглибленим вивченням івриту та англійської мови, товариство з обмеженою відповідальністю «Ліцей економіки та інформаційних технологій».
У 23 школах Дніпровського району навчаються понад 11,8 тис. школярів, у 18 дошкільних закладах виховуються понад 4,7 тис. малюків.
Дошкільні заклади мають спеціалізовані групи, які спрямовані надавати додаткові послуги, що сприяють всебічному розвитку дітей дошкільного віку. Так, в районі функціонує 7 санаторних груп та 31 спеціалізована група.
На території району розташовані два вищих навчальних заклади різних рівнів акредитації:
- ІІІ—IV рівня акредитації — Запорізька державна інженерна академія, Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій.
Також функціонують три професійно-технічних навчальних заклади І—ІІ рівня акредитації
- ВСП «Запорізький гідроенергетичний фаховий коледж ЗНУ»;
- Державний навчальний заклад «Запорізький професійний будівельний ліцей»;
- Державний навчальний заклад «Запорізький правобережний професійний ліцей».
Науковий потенціал району представляють: Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України, ПАТ «Український науково-дослідний проєктно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» ПАТ «ВІТ», ПАТ Спеціальне проєктне і конструкторсько-технологічне бюро «Запоріжгідросталь».
У Дніпровському районі працюють дві клінічні лікарні:
- Комунальний некомерційний заклад «Міська клінічна лікарня № 3»;
- КНП «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9»;
- КНП «Дитяча поліклініка № 6»;
- КНП «Пологовий будинок № 4»;
- КНП «Міська стоматологічна поліклініка № 3».
Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району сприяє налагодженій роботі лікувально-профілактичних установ.
На території Дніпровського району розташована значна кількість історико-культурних національних пам'яток та пам'ятників, серед основних — пам'ятки доби раннього слов'янства, антів, Київської Русі, пам'ятки XVIII століття.
Це унікальна природна і козацька реліквія — 700-річний Запорозький дуб, поряд з яким здійснено реконструкцію туристичного комплексу. Це і легендарна Дніпровська ГЕС, меморіал «Скорботна мати», де увічнено пам'ять понад 1600 загиблих бійців-визволителів міста Запоріжжя від фашистських загарбників у жовтні 1943 року.
На території району розташовані:
- Запорізька обласна філармонія;
- Міський палац юнацької та дитячої творчості;
- Центр дитячої та юнацької творчості Дніпровського району;
- музичні школи;
- Палац культури «Металургів» ПАТ «Запоріжсталь», Палац культури ПАТ «ЗАлК», Палац культури ПАТ «Запоріжтрансформатор», Палац культури «Енергетиків» ПАТ «Запоріжжяобленерго».
Працює 10 бібліотек із загальним фондом понад 345,4 тис. книг, обсяг читачів яких складає 38064 особи.
На території району розташований стадіон «Славутич-Арена» (колишній — «Металург»).
З метою організації відпочинку дітей в районі функціонують дитячо-юнацькі клуби, спортивні та дитячі майданчики у парку по вулиці Сергія Синенка, у Осипенківському і Бородінському мікрорайонах.
У серпні 2011 року на території району біля ДК ЗТЗ відкрито новий меморіальний комплекс (встановлена зенітна гармата КС-12 зразка 1941 року), присвячений солдатам 3-ї батареї 16 зенітно-артилерійського полку яка розташовувалась в районі балки Придніпровської.
Для вшанування Дня пам'яті і примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні на вулиці Гребельній розташований меморіал «Скорботна мати».
Для відпочинку в районі існує 13 скверів та 5 парків, зокрема сквер на Запорізькій площі, парки Металургів та Енергетиків, сквери на бульварі Вінтера, вулицях Товариській, вулиці Голди Майєр, Розенталь, Сергія Синенка тощо.
Парки:
- Парк Енергетиків (біля греблі ДніпроГЕС, на правому березі)
- Парк на вул. Сергія Синенка (Правий берег) (парк в процесі присвоєння назви Придніпровський)
- Парк імені Гутника-Залужного (Бородинський мікрорайон) (попередня назва — Журналістів)
- Парк воїнів-інтернаціоналістів (Бородинський мікрорайон)
- Парк Металлургів (на лівому Березі)
- Парк ім. Чуйкова (Бородинський)
- Парк на вулиці Дмитра Вишневецького (Бородинський мікрорайон)
Сквери:
- Сквер на площі Запорізькій (лівий берег)
- Сквер Піонерський (правий берег)
- Сквер Кільце ЗТЗ на вул. Сернія Синенка, 55 (правий берег)
- Сквер Півколо на вул. Сергія Синенка, 1 (правий берег)
- Сквер на вул. Сергія Синенка між будинками № 63 та 63А (правий берег)
- Сквер присвячений Менонітам на вул. Розенталь (Верхня Хортиця)
Пішохідні зони:
- Бульвар Бельфорський (район міської лікарні № 9)
- Бульвар Парковий (лівий берег)
- Бульвар між вул. Кіяшка та бульваром Вінтера (правий берег).
Житловий фонд району налічує 32 тис. квартир. Це понад 800 будинків та 21 гуртожиток.
Дніпровський район (разом із Заводським районом м. Запоріжжя) належить до територіального виборчого округу № 75 з виборів Народних депутатів України ЦВК, виборчий округ № 75.. У жовтні 2014 року перемогу на виборах до Верховної Ради України здобув висуванець Блоку Петра Порошенка Ігор Артюшенко[9].
-
-
Дніпровська РДА -
Краєвид на Соборний проспект з площі Запорізької -
Палац культури енергетиків -
Гребля та Арковий міст -
Палац культури металургів ВАТ «Запоріжсталь» -
Палац культури «ЗТЗ» -
Церква святого Миколая
.JPG)
- ↑ Дізнайся про місто: чому мікрорайони міста так називаються. Zp.vgorode.ua. 12 лютого 2020. [Архівовано 15 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Перейменування Кічкаського (Дніпробудівського) району в Ленінський район.
- ↑ Дізнайся про місто більше. Чому таку назву мають мікрорайони. zp.vgorode.ua. 12 лютого 2020.
- ↑ Про перейменування Ленінського району в місті Запоріжжі на Дніпровський район. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2016.
- ↑ В. П. Головешко (01.05.2011). Чисельність населення м. Запоріжжя. Експрес-випуск (PDF). Головне управління статистики у Запорізькій області. Архів оригіналу (PDF) за 07.03.2012. Процитовано 23.07.2016.
- ↑ В. П. Головешко (23.02.2016). Чисельність населення м. Запоріжжя. Експрес-випуск (PDF). Головне управління статистики у Запорізькій області.[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Соціально-економічний паспорт Дніпровського району (станом на 01.07.2017). Архів оригіналу за 22.08.2017. Процитовано 07.10.2017.
- ↑ Артюшенко баллотируется в депутаты от блока Порошенко на округе Кальцева. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
- Р. Б. Шиханов. Ленінський район міста Запоріжжя (1928—2008): становлення та розвиток місцевих органів влади. — Запоріжжя: АА Тандем, 2008. — 384 с., ISBN 978-966-488-015-9
- Офіційний сайт Запорізької міської ради.
| |||||||
