Музика Південної Кореї

Музика Південної Кореї розвивалася протягом десятиліть, починаючи з кінця Корейської війни. ЇЇ основа це музика корейського народу, що населяв півострів на протязі тисячоліть. Сучасна південнокорейська музика розділена на три основні категорії: традиційна корейська народна музика, популярна музика або K-pop, і навіяна заходом маловідома музика

Корейська традиційна музика

Перші згадки про корейську музику дуже давні. Вплив на неї чинили Китай і Центральна Азія, звідки були привезені багато інструментів: струнні, барабани і флейти. В середні віки на Корейському півострові виконували адаптовану китайську придворну музику, паралельно розвивалися народні музичні жанри. За правління династії Чосон китайський вплив на придворну музику зменшився, а під час боротьби проти монгольських і японських загарбників її розвиток призупинився. Народна музика в цей період пережила розквіт, з'явилися Пхансорі, Санджой, Пхунмуль і інші жанри.

Після японської окупації Корея пережила навалу європейської музики. Деякі народні жанри отримали схвалення (Пхансорі, Санджой) і розвивалися при колоніальній владі, багато інших, особливо пов'язаних з ритуальною музикою — зникли. У 1948 році Корея була розділена на Південну і Північну, в яких виникли власні підходи до музики. На Півночі найважливішою характеристикою музики стала ідеологічна прийнятність, розвиваються народні жанри і жанри, засновані на європейській музичній традиції.

Популярна музика

K-pop band

Популярною музикою, як правило, називається K-pop в англійській мові, або каё (가요) в корейській. У сучасному K-pop переважають танцювальні групи, що складаються з артистів з красивою зовнішністю і володіють хорошими танцювальними навичками. На даний момент корейська музика і зірки естради настільки популярні, що азіатами було придумано спеціальне слово — Халл (한류), що означає корейську хвилю і зображає вплив сучасної корейської популярної культури на увесь інший світ. [1] Поп-культура Південної Кореї сьогодні є одним з рушійних чинників молодіжної культури в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, з особливим акцентом на Китай, Гонконг, Японію, Тайвань і значну частину Південно-Східної Азії.

Жанри:

Трот.

Трот (кор: 트로트) — музичний жанр, вважається найстарішою формою корейської поп-музики. Сформувався на початку 1900-х років в ході колонізації Кореї Японією. У Кореї для цього жанру прийняті кілька різних назв, таких як yuhaeng-ga, ppongtchak . Після закінчення Другої світової війни і влади Японії над Кореєю, трот став орієнтуватися на західну музику. Це пояснюється, зокрема, двома причинами. По-перше, метою уряду Південної Кореї стала ліквідація ідеологічних цінностей комунізму. По-друге, під час перебування американських солдатів в Кореї, корейські музиканти звернули увагу на популярність американських музичних жанрів. Популярність трот знизилася в період 1980-1990-х років.В даний час жанр переживає відродження.

Корейская рок-группа No Brain

Рок.

Рок музика проникла в Корею з американськими військовими за часів Корейської війни. Шин Чжун Хен (кор. Shin Jung Hyun), часто згадується як «Хрещений батько корейського року», винайшов власний стиль психоделічного року в 60-х і 70-х і записав альбоми з багатьма групами, такими як Add 4, the Men, і Yup Juns, а також писав пісні і грав для альбомів відомих виконавців, серед яких були Кім Чху Чжа, Чан Хен, і для менш відомих, наприклад для Кім Чон Мі. Після відмови писати хвалебну пісню президенту Пак Чон Хі, музика Шина була заборонена президентом, а сам він був посаджений у в'язницю за зберігання марихуани. Вирок Шина сповільнив розвиток корейського року.

У 1980-і роки, музичні смаки людей змінилися. Сцена була у владі метала, головними виконавцями якого були групи Boohwal, Baekdoosan і Sinawe, які разом були відомі як Велика трійка.

Рок-музика була відроджена на початку 90-х з приходом президента Ро Де У. У міру того, як інформація вільніше проникала в країну, все більше корейських юнаків стали створювати власні рок-групи. Двома найбільш ранніми групами були Crying Nut і No Brain. Вони привнесли в країну цілий ряд нових жанрів, суміш яких була названа «Chosun Punk». Разом з ростом глобалізації та доступом до мережі Інтернет, музична сцена стала більш різноманітна і включала в себе все більше нових напрямків. В кінці 90-х різноманітність музичних жанрів продовжувала зростати, і молоді гурти Rux і The Geeks принесли в Корею новий напрямок хардкор-панку — straight edge.

Фолк

Тхон' гітара (통 기타) є однією з форм корейської фольклорної та фолк-рок музики, яка поширилася в 60х і 70-х роках. На напрям сильно вплинула американська фолк-музика і представники жанру вважалися корейської версією американських фолк-співаків, таких як Джоан Баез і Боб Ділан. Одними з найбільш ранніх і відомих фолк-виконавців були Кім Мін Кі та здобув освіту в Америці Хан Те Су. Хан і Кім записували фолк-пісні соціального та політичного спрямування, в результаті музика виконавців була заборонена самодержавним урядом Пак Чон Хі. Незважаючи на зусилля уряду заборонити політичну музику, популярні фольклорні пісні все частіше стали використовуватися в закликах до соціальних змін в Кореї, що породило термін норе ундон' (노래 운동), або буквально, «пісня — вправа». У 1987 році, під час переходу Південної Кореї до демократії, став популярним політично активний народний музикант Кім Кван Сік (кор. Kim Kwang-seok), пісні якого вигукували на демократичних мітингах.

Балада

Під впливом західних мелодій та сентиментальної балади пісні в стилі балади були спочатку внесені на ринок мейнстріму в 60-х роках [7]. Корейський стиль музики балади набув популярності у 1980-х роках і став основним жанром сучасної корейської музики. Її пісенний стиль призначений для захоплення почуттів кохання, нерозділеного кохання чи серця. Багато офіційних саундтреків (OST) для популярних корейських драм містять повільні, драматичні пісні балади, які лунають, коли виникають важливі сюжетні моменти. Балладери стоять за основними піснями теми для багатьох драм, таких як Зимова соната, Опікун: Самотній і великий Бог, і Моя подруга — дев'ятигранна лисиця.

Гібридний

Музичний жанр в основному змінився від балади до західних стилів музики, включаючи реп, реггі, R&B та хіп-хоп на початку двадцять першого століття [8]. K — поп-музика пережила процес гібридизації, оскільки на неї впливали глобалізовані західні музичні жанри. Термін гібридизація відноситься до місцевих культур, що створюють унікальні комбінації, що включають іноземні та глобалізаційні впливи. [9] Окрім гібридних жанрів музики K — pop, змішання англійської мови у ліриці K-pop є ще однією важливою зміною сучасної музичної культури K-pop. За словами Джина та Ріо, K — pop включав різноманітні стилістичні вкладення з-за кордону, які були пов'язані з бумом гібридного K-pop через корейсько-англійський поєднання в тексті пісень. Замість надання прекрасних мелодій, K — pop ідоли також намагаються максимально покращити мелодійну лінійку з легкою англійською лірикою. Корейські розважальні компанії розробили мову змішування англійської мови на пісню, тому що іноземцям легше запам'ятати пісню.

Хип-Хоп

В крупнейших городах Южной Кореи, таких как Сеул, Пусан и Тэгу, хип хоп стал культурным феноменом. Популярность движения растет с середины 90-х годов, особенно его развитию способствовал успех Со Тхэджи и хит группы Boys' smash под названием «I know» (кор: Nan arayo 난 알아요). Направление также стало привлекать внимание на международном уровне после успехов корейских исполнителей на различных чемпионатах с начала 2000-х годов. В 2004 благодаря выпуску альбома «It's Raining», певец Rain стал первой корейской международной звездой. Интернет магазины активно способствуют продвижению новой культуры. 15 июля 2012 года, южнокорейский музыкальный исполнитель Psy выпустил хит «Gangnam Style» (강남 스타일). Клип попал в «Книгу рекордов Гиннесса» как видео, набравшее самое большое количество «лайков» в истории YouTube, а также стал лидером по количеству просмотров.

PSY

Айдол-групи

Хоча в самій Кореї, під терміном K-pop можуть розумітися майже будь-які напрямки корейської поп-музики, за межами країни ж, під кей-попом розуміється виключно музика, що виконується так званими Айдол (кор: 아이돌). Складаються вони переважно з кількох одностатевих виконавців, в репертуар яких входять пісні, що перегукуються з хіп-хопом, танцювальної та електронною музикою. Приклади популярних ідол-груп: EXO, BTS, GOT7, JYJ, TVXQ, Super Junior, Wonder Girls, Girls 'Generation, SHINee, SS501, BIGBANG, 2PM, 2AM, B2ST, MBLAQ, 2NE1, T-ara, 4Minute, Secret, SISTAR, Brown Eyed Girls, F (x), The Grace, Crayon Pop, U-KISS, Girl's Day, After School, Teen Top, INFINITE, B1A4, Block B, Kara, BAP, CNBlue, Nu'est, BTOB, VIXX, Nine Muses, A Pink і miss A. Також існують CO-ED групи, що складаються з представників обох статей.

Незалежна популярна музика

Інді-група Jaurim

Инди-группа Jaurim

Популярність незалежної музики, такий як незалежний хіп-хоп і «інді-рок», або інді (кор: 인디), набирає обертів. На сьогоднішній день під інді-роком мається на увазі витончена, м'яка, ретроспективна музика без агресії. А також практично не-рокові виконавці меланхолійних балад. Популярність жанру підживлюється актами незалежності і все більшим висвітленням цих подій в блогах. До відомих популярним інді групам 1990-х і 2000-х років відносяться Jaurim (자우림), Huckleberry Finn (허클베리 핀), Nell (넬), Mot (못), Cherry Filter (체리 필터), і Third Line Butterfly (3 호선 버터 플라이), а також пізніша Busker Busker.

Класична музика

У складі корейських симфонічних оркестрів виступають знамениті виконавці і солісти. Всесвітньо відомим корейським композитором класичної музики вважається Лі Шин, який спеціалізується на музиці для дітей. Піаністи і композитори, такі як Yiruma, стали відомі на Заході з 2000-х років. Безліч видатних світових композиторів є вихідцями з Кореї. У їх числі Лі YOн' Чжа, яка народилася в 1931 році в Вонджу і вчилася в Паризькій Вищій національній консерваторії музики і танцю та в Королівській консерваторії Брюсселя. Вона продовжила свою освіту в Манхеттенський музичній школі. Чи пережила тяготи під час японської окупації і корейської війни, незважаючи на які змогла стати однією з головних сил в корейської музики 20-го століття.

Корейська сучасна християнська музика

З приходом християнства, євангельське використання музики для звернення в свою віру призвело до появи хорів, як всередині, так і поза церквою і також до появи християнських народних пісень традиційного американського стилю, які виконувалися на корейській мові.

Змішання західного і традиційного стилю

Традиційні корейські інструменти, з'єднавшись з західними ударними інструментами, породили нову хвилю корейської світової музики в 1998 році.