Швейцарський франк

Швейцарський франк фр. Franc suisse нім. Schweizer Franken італ. Franco svizzero романш. Franc svizzer
50 франків
1 франк
Держава(и)	Швейцарія, Ліхтенштейн
Банкноти	10, 20, 50, 100, 200, 1000 франків
Монети	1 (до 2006), 2 (до 1977), 5, 10, 20 рапенів/чентіссімо/сантимів, 1/2, 1, 2, 5 франків
Літерний код	CHF
Цифровий код	4217 (ISO) або 756
Центральний банк	Швейцарський національний банк
Валютні курси
100 USD	106,92 CHF (11.03.2010)
100 EUR	146,01 CHF (11.03.2010)
100 PLN	37,56 CHF (11.03.2010)
Швейцарський франк у Вікісховищі

Швейцарський франк (код валюти згідно ISO 4217 CHF, чи 756) є валютою і законним платіжним засобом Швейцарії и Ліхтенштейну. Банкноти франків випускає центральний банк Швейцарії (Швейцарський національний банк), а монети емісуються федеральним монетним двором (Швейцарський монетний двір).

Сьогодні в Європі лише швейцарська валюта має назву франк. На чотирьох офіційних мовах назва звучить так: Franken (німецькою), franc ( французькою і ретороманською), franco ( італійською). Одна сота частина франка називається Rap (мн. — Rappen) (Rp.) німецькою, centime (c.) французькою, centesimo (ct.) італійською та rap (rp.) ретороманською.

Банкноти і монети

Монети

Регулярно випускаються монети номіналом в 1 (до 2006 року), 2 (до 1977 року), 5, 10 та 20 рапенів (сантимів), 1/2, 1, 2 та 5 франків.

Зображення	Номінал	Діаметр	Вага	Гурт	Матеріал
	5 рапенів	17.15 мм	1.8 г	гладенький	алюмінієва бронза
	10 рапенів	19.15 мм	3 г	гладенький	мельхіор
	20 рапенів	21.05 мм	4 г	гладенький	мельхіор
	1/2 франка	18.20 мм	2.2 г	ребристий	мельхіор
	1 франк	23.20 мм	4.4 г	ребристий	мельхіор
	2 франки	27.40 мм	8.8 г	ребристий	мельхіор
	5 франків	31.45 мм	13.2 г	напис «DOMINUS PROVIDEBIT» та 13 зірок	мельхіор

Нерегулярно випускаються ювілейні та тематичні пам'ятні монети, как правило, номіналом 10, 20 та 50 франків, наприклад:

Зображення	Номінал	Діаметр	Вага	Гурт	Матеріал	Рік випуску	Опис
	10 франків	32.85 мм	15 г	ребристий	біметалеві, центр — мідно-нікелевий, кільце — алюмінієва бронза	2005	Гора Юнгфрау
	10 франків	32.85 мм	15 г	ребристий	біметалева, центр — мідно-нікелевий, кільце — алюмінієва бронза	2009	Швейцарський національний парк
	20 франків	33 мм	20 г	напис	срібло	2007	Фортеця Мунот
	50 франків	25 мм	11.2 г	напис	золото	2004	Гора Маттерхорн

10 франків, золото, 1946 рік, 2,90 г., пам'я Франца-Йозефа ІІ Ліхтенштейнського, випущена згідно норм Латинського монетного союзу

Аверс

Банкноти

Випускаються банкноти номіналом 10, 20, 50, 100, 200 і 1000 франків. На банкнотах зображені:

• 10 франків — Ле Корбюзьє
• 20 франків — Артур Онеґґер
• 50 франків — Софі Тойбер-Арп
• 100 франків — Альберто Джакометті
• 200 франків — Шарль Фердинанд Рамю
• 1000 франків — Якоб Крістоф Буркхардт

Реверс	Аверс	Номінал	Розмір	Домінуюючий колір	Лицьова сторона
		10 франків	126 × 74 мм	жовтий	Ле Корбюзьє
		20 франків	137 × 74 мм	Червоний	Артур Онеґґер
		50 франків	148 × 74 мм	зелений	Софі Тойбер-Арп
		100 франків	159 × 74 мм	бликитний	Альберто Джакометті
		200 франків	170 × 74 мм	коричневий	Шарль Фердинанд Рамю
		1000 франків	181 × 74 мм	фіолетовий	Якоб Крістоф Буркхардт

100 франків зразка 1907 року

Історія

Швейцарський франк з'явився в 1850 році і за вартістю дорівнював французькому франку. Він замінив різноманітні валюти швейцарських кантонів, деякі з них до того часу використовували франк (ділився на 10 баценів чи 100 сантимів), який по вартості дорівнював 1,5 французьких франка.

До 1850 року виготовленням монет в Швейцарії займалось більш ніж 75 різних установ, включаючи 25 кантонів і напів-кантонів, 16 міст, абатств. В обігу перебувало близько 860 видів різних за вартістю і номіналом монет. Більше того, в 1850 році національні валюти складали лише 15% від загальної кількості грошей в обігу, решта це були іноземні валюти. які були привезені купцями. На додачу до цього деякі приватні банки почали випускати перші банкноти. Загальна кількість монет і банкнот, що перебували в обігу доходила до 8 000. Це створювало дуже багато проблем.

Для того, щоб вирішити цю проблему в новій Швейцарській федеральній конституції 1848 року було прописано, що новий Федеральний Уряд буде єдиним в Швейцарії, хто випускатиме гроші. Через два роки вийшов федеральний закон про монетну систему, який був прийнятий федеральними зборами 7 травня 1850 року, згідно з яким франк став Швейцарською грошовою одиницею.

В 1865 році Франція, Бельгія, Італія та Швейцарія об'єднались в Латинський монетний союз і домовились обмінювати свої національні валюти в співвідношенні 4,5 грами срібла за 0,290322 грами золота. Навіть після того, як монетний союз втратив свою силу в 1920-ті роки і перестав існувати в 1927, Швейцарія дотримувалась цього співвідношення аж до 1967 року.

Швейцарський франк традиційно відноситься до валют податкових гаваней чи офшорних зон, з нулевим рівнем інфляції і законодавчо закріпленеми золотовалютними запасами на рівні мінімум 40%. Проте, ця прив'язку до золота, що була введена в 20-ті роки, скасовано в 2000 році у зв'язку з поправками до швейцарської конституції. Девальвація швейцарського франка була зафіксована тільки 27 вересня 1936 року і була викликана Великою депресією, коли франк обезцінився на 30% слідом за англійським фунтом , доларом США і французьким франком.

Бібліографія

• Bernard Lescaze, Une monnaie pour la Suisse. Hurter, 1999. ISBN 2-940031-83-5
• Michel de Rivaz, The Swiss banknote: 1907—1997. Genoud, 1997. ISBN 2-88100-080-0
• H.U. Wartenwiler, Swiss Coin Catalog 1798—2005, 2006. ISBN 3-905712-00-8
• Swissmint, 150 років швейцарських монет: короткий історичний екскурс. (англ.) (інформація від 2 березня 2006)
• Swissmint, Чеканка швейцарських монет з 1850 року, 2000. (фр.) (нім.)
• Wenger, Otto Paul (1978) Introduction à la numismatique, Cahier du Crédit Suisse, August 1978 (фр.).

Див. також

• Ліхтенштейнський франк

Мережеві посилання

• Swissmint — Швейцарський монетний двір (нім.) (фр.) (англ.)
• Національный банк Швейцарії (англ.) (нім.) (фр.) (італ.)
• Каталог і галерея монет Швейцарії
• Колекція монет світу Деми Юрія - швейцарські монети