Бельгійський франк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бельгійський франк
фр. Franc belge,
нід. Belgische frank,
нім. Belgischer Franken
Belgian 100 francs front.jpg

100 франків
Coin BE 1F Leopold II shield rev FR 25.png

25 франків
Держава(и) Бельгія
Банкноти 100, 200, 500, 1000, 2000, іноді 10000 BF
Монети 1, 5, 10, 20, 50 BF; іноді 25 і 50 сантимів
Символ BF, BFr, fr.
Літерний код BEF
Цифровий код 056
Центральний банк Національний Банк Бельгії
Веб-сайт www.nbb.be
Валютні курси
Валютні курси формуються автоматично на основі інформації Національного банку України, Міжнародного валютного фонду та Європейського центрального банку
€1 40,3399 BEF (1 січня 2002)
EUR 40,34 BEF (24 травня 2016)
UAH 1,432 BEF (24 травня 2016)

Бельгійський франк (фр. franc, нід. frank, нім. Franken) — грошова одиниця Бельгії з 1832 до 2002 року. Ділився на 100 сантимів. Назва походить від французького франка, якому бельгійський під час запровадження дорівнював за вмістом золота. Замінений євро.

Історія[ред.ред. код]

Загарбання більшої частини Західної Європи революційною, а згодом наполеонівською Францією, збільшило територію обігу французького франка. В південних Нідерландах (нині Бельгія), французький франк замінив бельгійський кроненталер, а його в свою чергу замінив Нідерландський гульден після створення королівства Нідерланди.

Після здобуття незалежності від Королівства Нідерланди, нове Королівство Бельгія 1832 року запровадило власний франк, еквівалентний французькому, як згодом Люксембург (1848) і Швейцарія (1850). Подібним чином об'єднана Італія запровадила ліру 1862 року.

1865 року Франція, Бельгія, Швейцарія та Італія створили Латинський монетний союз (1868 року до них приєдналась Греція): кожна з них мала забезпечити національну грошову одиницю (франк, ліру, драхму) 4,5 г срібла або 290,322 мг щирого золота, для вільної конвертації у співвідношенні 1:1. У 1870ті роки вартість золота зафіксовано золотим стандартом, який проіснував до 1914 року.

1921 року Бельгія і Люксембург уклали договір про економічний союз, яким запроваджувався обіг бельгійських банкнот на території Люксембургу.

1926 року в Бельгії запроваджено нову золоту валюту для міжнародних операцій бельга вартістю 5 франків, в кінці 1926 року Латинський монетний союз припинив існування. Бельга прив'язувалась до британського фунта у співвідношенні 35 бельг (175 франків) = 1 фунту, за золотим стандартом 1 бельга = 209,211 мг щирого золота.

1932 року створено повний економічний союз Бельгії і Люксембургу.

1935 року бельгійський франк девальвовано на 28% до 150,632 мг щирого золота, тому співвідношення між люксембурзьким і бельгійським франками змінилось і 1 люксембурзький франк став коштувати 1 ¼ бельгійських франків.

10 травня 1940 року почалась німецька окупація Бельгії і курс франка зафіксували в співвідношенні 0,1 рейхсмарки, а в липні того ж року знизили до 0,08 рейхсмарки.

5 жовтня 1944 року франк увійшов до Бреттон-Вудської системи, з початковим обмінним курсом 43,77 франків = 1 американський долар.

Разом з десятьма іншими європейськими валютами 1 січня 1999 року бельгійський франк замінено на євро в безготівкових розрахунках, а з 1 січня 2002 року в готівковому обігу за курсом 40,3399 франків за один євро.

Старі монети і банкноти припинили обіг 28 лютого 2002 року.

Посилання[ред.ред. код]