Естонська крона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Естонська крона
Eesti kroon
EEK-500krooni-rear.jpg
Держава(и) Естонія
Банкноти 2, 5, 10, 25, 50, 100, 500
Монети 10 сентів, 20 сентів, 50 сентів
1 крона, 5 крон (зустрічаються рідко)
Літерний код EEK
Центральний банк Банк Естонії
Веб-сайт EESTI PANK
Валютні курси
1 EUR = 15,6466 EEK (01.01.2011)
1 USD = 11,7098 EEK (01.01.2011)
1 UAH = 1,4702 EEK (01.01.2011)
CMNS: Естонська крона на Вікісховищі

Естонська крона (ест. kroon) (код ISO 4217 — «EEK») — у минулому національна валюта Естонії. 1 естонська крона дорівнювала 100 сентам (sent). З 1 січня 2011 року валютою Естонії є євро.

Перша естонська крона (1928—1940)[ред. | ред. код]

Навесні 1919 року національною валютою стала Естонії стала марка, яка ділилася на 100 пенні. У першій половині 1920-х років курс естонської марки помітно впав. На деякий час вдалося призупинити інфляцію, забезпечивши стабільний курс 1 долар США дорівнював 375 маркам, але було ясно, що довго йому не протриматися. Назріла необхідність в грошовій реформі. 20 червня 1924 року Державні збори прийняли закон, який переводив естонську валюту на золоту основу. Грошовою одиницею була затверджена крона, золотий вміст якої встановлювалося в 0,403226 грамів дорогоцінного металу. На біржі крона котирувалася за ціною золота на світовому ринку. Внутрішнього ходіння золота крона не мала, її використовували для міжнародних торгових угод.[1][2][3]

У той же час було ясно, що без великої зовнішньої позики золота крона не протримається. У вересні 1924 року за рекомендацією Великої Британії Естонія звернулася до Ліги націй з проханням отримати авторитетну консультацію в галузі грошового обігу та фінансів. У жовтні 1926 року в Женеві була складена схема-рекомендація щодо впорядкування естонських фінансів, яка передбачала п'ять необхідних кроків. Першим значився новий закон про фінанси, який перевів би державну валюту на міцну основу. По-друге, рекомендувалося провести реформу статуту емісійного банку, що робить Банк Естонії незалежним від держави і відокремлює його від міністерства фінансів. По-третє, рекомендувалося надати Банку Естонії виключне право емісії грошових знаків з передачею йому для цієї мети необхідного золотого покриття та інших засобів. По-четверте, щоб звільнити банк від "заморожених" сум, передбачалося створити іпотечну установу, в компетенцію якої переходили б всі операції з довгостроковими позиками. Нарешті, щоб забезпечити нову валюту і зміцнити позиції Банку Естонії, потрібно було отримати позику за кордоном.

Відповідно до цієї програми у 1927 році були розроблений і затверджений 3 травня новий статут Банку Естонії, закон про фінанси і закон про припинення емісії казначейських білетів і розмінних грошових знаків. На проведення заходів було взято зовнішню позику в 384.800 доларів США і 676.000 фунтів стерлінгів. Закони, що регулюють грошову реформу, вступили в силу з 1 січня 1928 року, Банк Естонії став емісійною установою в чистому вигляді з винятковим правом випуску банкнот. Мінімальний номінал банкнот встановлювався в 5 крон. Емісія казначейських білетів і інших паперових грошей, які не були банківськими білетами, заборонялася. Максимальна номінальна вартість розмінної монети обмежувалася 2 кронами.

Тим самим грошовою одиницею Естонської Республіки у 1928 році ставала крона, яка, складалася з 100 сентів і містила 0,403226 грамів чистого золота. Золотий стандарт 1924 року зберігся, але тепер він був забезпечений зовнішньою позикою. Законним платіжним засобом в країні оголошувалися банкноти Банку Естонії. Державному казначейству було залишено право карбувати і пускати в обіг металеву розмінну монету. Визначати вагу монет, діаметр і склад металу надавалося уряду за пропозицією міністра фінансів.

Третьою важливою складовою частиною грошової реформи став закон про припинення емісії казначейських білетів і розмінних грошових знаків. Казначейські білети в 500 і 1000 марок передавалися в розпорядження Банку Естонії та прирівнювалися до відповідних банкнот. 100-маркові казначейські білети і 25-маркові розмінні грошові знаки, а так само і монети в марках тимчасово залишалися в обігу як розмінні платіжні засоби до появи нової розмінної монети. 100-маркові банкноти, а також казначейські білети в 5, 3 і 1 марку і 50, 20, 10 і 5 пенні повинні були бути вилучені з обігу протягом двох років, відповідно Банком Естонії і Державним казначейством. Обмін марок на крони відбувався за курсом 100:1.

Для забезпечення більшої стабільності крону прив'язали до фунта стерлінгів. Під час світової економічної кризи 1933 року крона була девальвована на 35%. Крону прив'язали до шведської крони за курсом 1:1.[4]

Появі нової валюти передували палкі суперечки: на думку багатьох назва "крона" не підходила, тому що асоціювалася з валютою інших скандинавський країн. З цих же причин забракували назви "марка" і "франк". Обговорювалися й такі назви, як "талер", "злотий", "гріш", "пенні". Спеціально для вирішення цього питання була скликана комісія з міністрів, які вирішили назвати нову валюту "еста". Прикладом послужили такі країни, як: Бельгія зі своєю грошовою одиницею бельгою, Латвія і Литва з латом і литом. Були й противіники цієї назви, які вказували на те, що "ест/еста" німецькою, російською та шведською мовами позначала естонця, що виглядало кумедно. Однак, лише невдоволення міжнародних партнерів і Ліги Націй привело до того, що було вирішено повернутися до назви "крона".[5]

Після анексії Естонії СРСР у 1940 році, в Естонії паралельно з кроною в обігу були радянські карбованці. Естонські крони поступово замінювалися на карбованці за курсом 1 карбованець = 0.8 крон. 25 березня 1941 року радянська влада оголосила національні валюти прибалтійських республік недійсними.[6][7]

Банкноти[ред. | ред. код]

Першими були віддруковані банкноти в 10 крон. Друкування банківських білетів розпочалося 25 травня 1928 року і тривало до 7 квітня 1930 року. Напочатку квітня 1928 року правління Банку Естонії прийняло рішення про випуск банкнот в 50 крон. Вони друкувалися в Державній друкарні з 7 квітня по 6 листопада 1929 року.

9 квітня 1930 року Державна друкарня почала друкувати банкноти в 5 крон. Зростання потреби в грошах зажадало додаткового замовлення, яке було підписане банком і друкарнею в червні 1931 року.

15 липня 1930 року Банк Естонії уклав з Державною друкарнею договір на випуск банкнот в 20 крон. (Додаткові замовлення пішли 25 жовтня 1933 року і 5 лютого 1934 року). Банкноти в 20 крон друкувалися з 11 квітня 1932 року по 16 квітня 1934 року

Останньою прийшла черга найбільших банкнот в 100 крон. Договір був підписаний 25 жовтня 1933 року, але на той час не було навіть ескізу, тому друкувати великі купюри почали лише 5 травня 1936 року а закінчили 30 грудня 1937 року.

У зв'язку зі зростаючою потребою в готівці, Рада Національного банку ухвалила рішення про додрукування нового тиражу 10-кронових банкнот, що відрізняються від попереднього випуску серією "А". Договір з друкарнею був укладений 10 серпня 1936 року, 10-кронові купюри серії "А" були датовані 1937 роком і пущені в обіг 10 вересня того ж року.

В держскарбниці виявилося багато невикористаних аркушів з купюрами номіналом 100 марок, які стали використовувати як номінал в 1 крону. Було прийнято рішення надрукувати на них "ÜKS KROON" ("одна крона"), і вже на початку січня ці купюри були введені в обіг.

Випуск 1928 року
Зображення Номінал Розміри (мм) Основний колір Опис Дата
випуску
Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік Водяний знак
Eesti 1923 1 p61a f.jpg Eesti 1923 1 p61a b.jpg 1 крона
(100 марок)
168 x 89 коричневий використовувалася банкнота 100 марок 1923 року з наддруківкою по обидва боки номіналу: «ÜKS KROON» відсутні дані 1928
ESTONIA 5 Krooni currency Estonian Kroon.jpg ESTONIA 5 Krooni money pictures Estonian Kroon.jpg 5 крон 128×71 світло-червоний в лівій половині: рибалка з веслом;
в правій половині: номінал цифрами і прописом
номінал цифрами і прописом та
великий герб Естонії
хвилі,
цифра "5"
1928
ESTONIA 10 Krooni.jpg ESTONIA 10 Krooni currency pictures Estonian Kroon.jpg 10 крон 128×80 світло-синій в лівій половині: жниця в народному одязі з серпом і снопом колосків;
в правій половині: номінал цифрами і прописом
цифра "10",
лінії у вигляді букви "L"
1928
1937
ESTONIA 20 Krooni.jpg Estonian 20 Kroon.jpg 20 крон 140×87 світло-зелений в лівій половині: пастух, сурмить в горн, на тлі корів і овець;
в правій половині: номінал цифрами і прописом
цифра "20",
звивисті лінії.
1932
ESTONIA 50 Krooni 1929.jpg ESTONIA 50 Krooni 1929 b.jpg 50 крон 158x100 світло-коричневий в лівій половині: високий берег моря біля села Раннамийза;
в правій половині: номінал цифрами і прописом
напис "Eesti Pank",
буква "L"
1929
ESTONIA 100 Krooni currency Estonian Kroon.jpg ESTONIA 100 Estonian Kroon.jpg 100 крон 180x102 сіро-синій в лівій половині: коваль у ковадла на тлі заводських будівель;
в правій половині: номінал цифрами і прописом
цифра "100",
гілка дуба.
1935

Монети[ред. | ред. код]

У 1928 р проведена грошова реформа, і марка замінена на крону, курс якої був приведений до англійського фунта стерлінгів. 100 марок = 1 кроні, 1 крона = 100 Сент. В обіг надійшли монети гідністю 1, 2, 5, 10, 20, 25 і 50 сентів, 1 і 2 крони. Монети номіналом 1,2 і 5 сентів карбувалися з бронзи (Cu 95,5%, Sn 3%, Zn 1,5%), 10, 20, 25, 50 сентів з нікелевої бронзи (Cu 70%, Zn 20%, Ni 10%) і 1 крона 1934 р з бронзи (Cu 92%, Al 6%, Ni 2%), крони 1930 32 і 33 р.р. зі срібла 500 проби (Ag 50%, Cu 35%, Zn 10%, Ni 5%). Дизайнерами монет були Гюнтер Рейдорф і Георг Вестенберг. Монети з бронзи, нікелевої бронзи і 2 крони 1932 року з гладким гуртом, зі срібла - рубчатий. Всі монети мають медальне взаєморозташування аверсу до реверсу.[8]

Зображення Номінал Рік Матеріал Діаметр, мм Маса, г Гурт Тираж Введення в обіг Виведення з обігу
1 сент 1929 Cu/Sn/Zn
95,5/3/1,5
16,00 1,90 гладкий 23 548 300 11 жовтня
1929
25 березня
1941
1939 Cu/Zn
95/5
5 000 000 25 липня
1940
2 сента 1934 Cu/Sn/Zn
95,5/3/1,5
19,50 3,40 9 086 050* 3 січня
1934
5 сентів 1931 23,25 5,00 5 500 000* 1 квітня
1931
10 сентів 1931 Cu/Zn/Ni
70/20/10
17,75 2,50 5 721 000* 1 квітня
1932
20 сентів 1935 21,25 4,00 5 000 000* 15 жовтня
1935
25 сентів 1928 27,50 8,50 рубчастий 2 025 000 1 вересня
1928
15 жовтня
1936
50 сентів 1936 7,50 гладкий 2 500 000* 10 грудня
1936
25 березня
1941
1 крона 1933 Ag/Cu/Zn/Ni
50/35/10/5
25,25 6,00 рубчастий 350 000 20 червня
1933
1 лютого
1937
1934 Cu/Al/Ni
92/6/2
гладкий 3 406 066* 1 серпня
1934
25 березня
1941
2 крони 1930 Ag/Cu/Zn/Ni
50/35/10/5
30,00 12,00 рубчастий 1 276 455 20 лютого
1930
1932 гладкий 100 000 30 червня
1932
15 грудня
1934

Друга естонська крона (1992—2010)[ред. | ред. код]

Історія створення[ред. | ред. код]

Конкурс оформлення сучасних естонських крон був оголошений Радою Міністрів Естонської РСР задовго до відновлення Естонією державної незалежності: 15 грудня 1989 року. Переможцем конкурсу став Владімір Тайгер (ест. Vladimir Taiger) друге місце зайняв Адо Тууга (ест. Ado Tuuga), а третє — Урмас Плооміпуу (ест. Urmas Ploomipuu). В результаті автором банкнот номіналом 1 і 2 крони став Плооміпуу, а інших, включно з уведеною пізніше 500-кроновою банкнотою, — Тайгер.

Більшість банкнот були надруковані британською компанією De La Rue, 2-кронова банкнота друкувалася компанією American Bank Note Company[en]. Пізніші банкноти з новим дизайном номіналом у 100 та 500 крон друкувалися в німецькій друкарні Bundesdruckerei[en], а 25-кронова — у Giesecke & Devrient.

Друга естонська крона була введена в обіг 20 червня 1992 року, ставши, таким чином, єдиним законним платіжним засобом. Обмін на крони проводився по курсу 1 крон = 10 радянських рублів. Курс естонської крони був прив'язаний до німецької марки 1 DEM = 8 EEK. Після переходу Німеччини на євро курс крони був прив'язаний до євро (1 євро = 15,6466 крон).[9]

Банкноти[ред. | ред. код]

Знаходилися в обігу банкноти наступних номіналів:

Зображення Номінал Розмір (мм) Опис Роки випуску
Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік
EEK-1kroon-front.jpg EEK-1kroon-rear.jpg 1 крона 140x70 портрет художника Крістьяна Рауда замок Тоомпеа 1992
EEK-2krooni-front.jpg EEK-2krooni-rear.jpg 2 крони портрет Карла Бера Тартуський університет 1992 2006 2007
EEK-5krooni-front.jpg EEK-5krooni-rear.jpg 5 крон портрет Пауля Кереса Замок Германа, ріка Нарва і Івангородська фортеця 1991 1992 1994
EEK-10krooni-front.jpg EEK-10krooni-rear.jpg 10 крон портрет Якоба Хурта дуб Тамме-Лаурі в Урвасте 1991 1992 1994
2006 2007
EEK-25krooni-front.jpg EEK-25krooni-rear.jpg 25 крон портрет Антона Хансена Таммсааре вид на хутір Пихья-Таммсааре 1991 1992 2002
2007
EEK-50krooni-front.jpg EEK-50krooni-rear.jpg 50 крон портрет Рудольфа Тобіаса Нацаональна опера «Естонія», Таллінн 1994
EEK-100krooni-front.jpg EEK-100krooni-rear.jpg 100 крон портрет Лідії Койдули Балтійсько-Ладозький уступ і фрагмент вірша 1991 1992 1994
1999 2007
EEK-500krooni-front.jpg EEK-500krooni-rear.jpg 500 крон портрет Карла Роберта Якобсона сільська ластівка  1991 1994 1996
2000 2007

Монети[ред. | ред. код]

Розмінні обігові монети Естонії були представлені номіналами 5, 10, 20 і 50 сентів, а також монетою 1 крона. У 1998 році 20 сентів мідно-нікеле-алюмінієвого сплаву були замінені на такі ж сталеві. Для монети номіналом 1 крона також був змінений метал у 1998 році. У 1993 і 1994 роках випускалися 5-кронові обігові пам'ятні монети.

Монети естонської крони випускалися однакового дизайну. На аверсі було зображено номінал цифрою по центру, нижче — позначення номіналу, угорі півколом - назва банку. На реверсі розміщувався малий герб Естонії: в полі щита розміщувалися в льви 3 ряди . По обидва боки від нього — рік карбування монети, по дві цифри з кожного боку.[10][11]

Зображення Номінал Матеріал Діаметр
(мм)
Товщина
(мм)
Маса
(г)
Гурт Роки
випуску
Виведено
з обігу
5 сентів Cu/Al/Ni
93/5/2
15,95 0,9 1,29 гладкий 1991 1992 1995 14 січня
2011
10 сентів Cu/Al/Ni
93/5/2
17,20 1,2 1,87 1991 1992 1994
1996 1997 1998
2002 2006 2008
20 сентів Cu/Al/Ni
93/5/2
18,95 1,2 2,27 1992 1996
сталь, плакована
нікелем
1,1 2,00 1997 1999 2003
2004 2006 2008
50 сентів Cu/Al/Ni
93/5/2
19,50 1,4 2,99 1992 2004 2006
2007
1 крона Cu/Ni
75/25
23,35 1,7 5,44 1992 1993 1995 1 червня
1998
Cu/Al/Zn/Sn
89/5/5/1
23,25 5,00 преривісто-
рубчастий
1998 2000 2001
2003 2006
14 січня
2011

Пам'ятні і ювілейні монети[ред. | ред. код]

Пам'ятні та ювілейні монети, номіновані в кронах, випускалися Банком Естонії в 1932—1933 і 1992—2010 роках з дорогоцінних (золото — номіналами 15, 65, 50, 100 і 500 крон, платина — номіналом 100 крон і срібло - номіналами 1, 2 , 10, 25, 50 і 100 крон) і недорогоцінних металів (північне золото — номіналом 1 і 5 крон). Під час існування першої республіки були випущені монети, присвячені X Святу пісні і 300-річчю Тартуського університету. Першими після відновлення незалежності, в 1992 році, були випущені монети, присвячені XXV літнім Олімпійським іграм в Барселоні і грошовій реформі.

Всього за час існування естонської крони було випущено 32 різновиди пам'ятних монет, у тому числі 4 з північного золота, 2 з срібла 500 проби, 6 з срібла 925 проби, 11 зі срібла 999 проби, 1 з платини 999 проби, 2 з золота 900 проби і 6 із золота 999 проби.

Перехід на євро[ред. | ред. код]

1 січня 2011 року Естонія здійснила перехід на євро[12]. До 14 січня естонською кроною можна було розплачуватися, але здача повинна була даватися вже у євро.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Монета номіналом в одну крону, що була викарбувана на талліннському заводі Juveel в 1991 році, зіграла на руку емігрантам з Естонії, що мешкають в Німеччині: достатньо швидко з'ясувалося, що по вазі та змісту металевого сплаву вона повністю відповідає одній бундесмарці. Хоча номінально коштує у вісім разів менше. Лише після того, як всі автомати для продажу сигарет і пива виявилися «загодованими» естонськими монетами, сплав однокронової монети був змінений з білого на жовтий. Трапилося це в 1998 році. А через три місяці поступилася місцем єдиній європейській валюті і німецька марка.[13]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]