Латвійський лат
Латвійський лат | |||||
---|---|---|---|---|---|
(латис. «Lats») | |||||
| |||||
Коди і символи | |||||
Символи | LVL | ||||
Територія обігу | |||||
Емітент | Латвія | ||||
Похідні та паралельні одиниці | |||||
Дробові | Сантим (1⁄100) | ||||
Монети і банкноти | |||||
Монети | 1, 2, 5, 10, 20, 50 сантимів 1, 2 лати | ||||
Банкноти | 5, 10, 20, 50, 100, 500 латів | ||||
Історія | |||||
Дата | 1993 | ||||
Валюта-попередниця | Латвійський рубль | ||||
Початок вилучення | 15.01.2014 | ||||
Валюта-наступниця | Євро | ||||
Виробництво монет та банкнот | |||||
Емісійний центр | Банк Латвії | ||||
Латвійський лат (латис. «Lats») — національна валюта Латвії в 1922–1941 роках і в 1993–2014 роках.
1 лат ділився на 100 сантимів (латис. «Santīms»). Після здобуття незалежності Латвією до 1993 року випускався латвійський рубль. Існували монети в 1, 2, 5, 10, 20, 50 сантимів і в 1 та 2 лати; банкноти — 5, 10, 20, 50, 100 і 500 латів. Символ лата — «LVL», але може бути записаний як «Ls». 1 січня 2014 року Латвія вступила до Єврозони. З 1 по 14 січня 2014 року в обігу були паралельно лати і євро, 1 євро = 0,702804 лата[1].
Вперше лат був введений в обіг як національна валюта 3 серпня 1922 року відповідно до закону про гроші. Закон визначав лат як основну грошову одиницю країни, а сантим був визначений як сота частина лата[2][3].
На початку 20-х років XX століття під час підготовки до грошової реформи розгорнулась дискусія щодо назви нових грошей. Серед тих, хто підтримував назву «лат», був поет Карліс Скалбе, який запропонував назвати нові купюри латиським словом, до того ж таким, яке «вивело б Латвійську державу в світ і яке народ міг би вимовити, не зламавши язика»[4].
Перша банкнота Латвії номіналом в 10 лат з'явилася 2 листопада 1922 року. Це була тимчасова банкнота — 500 латвійських рублів з наддруківкою штампу з позначенням «10 латів»[4].
Колишня валюта — латвійський рубль — обмінювалася на лат у співвідношенні 50:1. Один лат на момент створення дорівнював 0,2903226 г золота. Для ведення монетарної політики і для вирішення інших фінансових питань 7 вересня 1922 року було засновано Банк Латвії. Він отримав право проведення грошової емісії[2][3].
З 1922 року випускалися мідні і нікелеві монети в 1, 2, 5, 10, 20, 50 сантимів. З 1923 року випускалися срібні монети у 1, 2 і 5 латів[2].
Перші монети Латвії карбувалися в Швейцарії. Потім карбування монет Латвії здійснювалося в Англії, а в березні 1937 року в Ризі був відкритий Монетний двір. У Латвії карбувалися монети тільки в 1 і 2 сантими. Монети решти номіналів карбувалися в Англії[2].
Монети Латвії тієї пори виготовлялися за ескізами художників Ріхарда Заріньша, Яніса Тілберга і Лудольфса Лібертса[2].
З 1922 по 1940 рік Банк Латвії випустив банкноти номіналом в 10, 20, 25, 50, 100 і 500 латів. Банкноти, надруковані в Латвії у 1923 році, не мали належних ступенів захисту, тому з 1924 по 1938 рік усі купюри друкувалися в Англії. Винятком стала банкнота в 100 латів, надрукована у 1939 році в Державному видавництві цінних паперів[2].
Після входження Латвії 5 серпня 1940 року до складу СРСР лат деякий час продовжував перебувати в обігу. З 24 листопада 1940 року в Латвійській РСР паралельно ходили лат і радянський карбованець, які обмінювалися за курсом один до одного. 25 березня 1941 року лат був остаточно замінений на карбованець. З 1940 року банк Латвії став республіканським відділенням Держбанку СРСР[2][3].
Усі грошові знаки Латвії 1922—1940 років були забезпечені золотим запасом Банку Латвії[2].
У 1923—1940 роках в грошовий обіг Латвії потрапили 16 різних типів банкнот. Банкноти Латвії цього періоду містили гільйоширні елементи, зображалися символи країни, селяни, рибалки, президенти Латвії (Яніс Чаксте, Крішьяніс Вальдемарс і Карліс Улманіс), панорами та краєвиди відомих місць.
Купюра в 20 латів 1924 року вважається однією з найрідкісніших банкнот Латвії. До обігу потрапило приблизно 400 екземплярів. Банкнота була надрукована на замовлення в Британії, але весь випуск містив брак, у зв'язку з чим вона була вилучена з обігу та утилізована[5].
Фото | Номінал (латів) |
Розмір (мм) | Основний колір |
Опис | Роки друку | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | ||||
5 | ? | Коричневий | Гільйоширні елементи. Позначення номіналу |
Гільйоширні елементи. Позначення номіналу. Герб Латвії |
1926 | ||
5 | 116x64 | Блакитний, сірий, коричневий |
Мурьянський міст. Візерункова рамка. Позначення номіналу |
Гільйоширні елементи. Позначення номіналу. Герб Латвії |
1940 | ||
10 | ? | Червоний, коричневий | Гільйоширні елементи. Позначення номіналу |
Гільйоширні елементи. Позначення номіналу. Герб Латвії |
1925 | ||
10 | 154х69 | Блакитний, зелений |
Гільйоширні елементи. Позначення номіналу |
Дівчина в національному одязі. У неї в руках колоски пшениці. Гільйоширні елементи. Позначення номіналу. Герб Латвії |
1933 1934 1935 | ||
10 | 130×70 | Коричневий, синій |
Рибаки. Гільйоширні елементи. Позначення номіналу |
Сіяч. Гільйоширні елементи. Позначення номіналу. Герб Латвії |
1937 1938 1939 1940 | ||
20 | 135x75 | Чорний, червоний |
Сіяч. Гільйоширні елементи. Позначення номіналу |
Гільйоширні елементи. Позначення номіналу. Герб Латвії |
1924 | ||
20 | 137x75 | Зелений | Портрет Яніса Чаксте. Візерункова рамка. Позначення номіналу |
Гільйоширні елементи. Позначення номіналу. Герб Латвії |
1925 | ||
20 | 164х78 | Коричневий | Ризька фортеця. Гільйоширні елементи. Позначення номіналу |
Зображення косаря і селянки. Візерункова рамка. Позначення номіналу. Герб Латвії |
1935 1936 | ||
20 | ? | Синій | Аграрна академія в Єлгаві. Гільйоширні елементи. Позначення номіналу |
Селянин під час жнив пшениці. Гільйоширні елементи. Позначення номіналу. Герб Латвії |
1940 | ||
25 | 134х90 | Чорний, синій |
Портрет Крішьяніса Вальдемарса. Шхуна «Юлія Марія», пароплав «Крішьяніс Валдемарс». Панорама Риги. Візерункова рамка. Позначення номіналу |
Гільйоширні елементи. Позначення номіналу. Герб Латвії |
1928 | ||
25 | 142x76 | Зелений | Національний герой Лачплесіс. Гільйоширні елементи. Позначення номіналу |
Річка Даугава. Гільйоширні елементи. Позначення номіналу. Герб Латвії |
1938 | ||
50 | ? | Коричневий, зелений |
Панорама Риги. Гільйоширні елементи. Позначення номіналу |
Гільйоширні елементи. Позначення номіналу. Герб Латвії |
1924 | ||
50 | 145x80 | Блакитний | Портрет Карліса Улманіса. Гільйоширні елементи. Позначення номіналу |
Гільйоширні елементи. Позначення номіналу. Герб Латвії |
1934 | ||
100 | 152x87 | Синій | Гільйоширні елементи. Позначення номіналу |
Зображення робітниці і селянки. Гільйоширні елементи. Позначення номіналу. Герб Латвії |
1923 | ||
100 | 150х80 | Червоний | Зображення фермерів і дівчинки. Дівчина — алегорія Латвії. Гільйоширні елементи. Позначення номіналу |
Вантажні пароплави, вітрильник в гавані. Гільйоширні елементи. Позначення номіналу. Герб Латвії |
1939 | ||
500 | 188x104 | Блакитний, коричневий |
Молодий чоловік в національному одязі. Гільйоширні елементи. Позначення номіналу. Герб Латвії |
Сільський пейзаж. Гільйоширні елементи. Позначення номіналу |
1929 |
Latvijas Bankas | ||
---|---|---|
Bankas Naudas Zime | ||
Номінал | Дата на купюрі |
Підписи відповідальних осіб та нумерація |
Випуск 1923 року | ||
Випуск 1924 року | ||
Випуск 1925 року | ||
Випуск 1928 року | ||
Випуск 1929 року | ||
Випуск 1934 року | ||
Випуск 1938—1939 років | ||
Latvijas Valsts Kases | ||
Latvijas Valsts Kases Zime | ||
Випуск 1925—1926 років | ||
Випуск 1933—1934 року | ||
Випуск 1935—1937 року | ||
Випуск 1940 року | ||
Latvijas Valsts Kases Mainas Zime | ||
У 1922—1939 роках було викарбувано 11 типів обігових монет з міді, нікелю та срібла. На аверсі монет в 1, 2 і 5 сантимів (1922—1935 роки) зображалося позначення номіналу. На аверсі монет в 1, 2 сантими (1937—1939), 10 і 20 сантимів (1922 рік) та 1 і 2 лати — зображалися номінал і рослинний орнамент. На аверсі 50 сантимів (1922 рік) зображалася жінка в національному одязі на шхуні. На монеті в 5 латів — профіль жінки також у національному одязі й колоски пшениці. В народі ця монета дістала назву «Мілда»[7]. На реверсі всіх монет цього випуску зображувався герб Латвії. На монеті 5 латів, крім герба, також було позначення номіналу. Гурт монети в 5 латів містив напис: DIEVS *** SVĒTĪ *** LATVIJU ***. Гурт монет-сантимів був плаский. Гурт монет в 1 і 2 лати був рубчастий. На латах зображувався Великий герб Латвії, а на сантимах Малий герб Латвії. Всі монети мали медальне (0°) співвідношення аверсу до реверсу.
Малий тираж монети в 2 сантими 1937 року обумовлений тим, що розмір цієї монети був на 0,5 мм меншим за розмір раніше випущених монет цього номіналу й дорівнював діаметру монети номіналом в 10 сантимів, яку використовували для оплати в телефонах-автоматах. Коли працівники зв'язку за інкасації стали виявляти замість монет в 10 сантимів монети в 2 сантими 1937 року, вони звернулися до Банку Латвії. Випуск монет був припинений. Скільки цих монет залишилося в обігу після припинення їх карбування, офіційно невідомо[8].
7 травня 1992 року, після відновлення незалежності, на заміну радянському карбованцю в Латвії як тимчасовий платіжний засіб було введено латвійський рубль (який мав у народі назву «репшікі»)[3].
Згодом було оголошено про проведення грошової реформи, основною метою якої стало відновлення лата. Створювалися ескізи паперових купюр-латів. Малюнки для них вибирало спеціальне журі на конкурсній основі. Нова концепція передбачала використання символів і кольорів латвійського середовища і культури. Художниками перших банкнот оновленого лата стали Імант Жоджікс і Валдіс Ошіньш[4]. Усі лати були однакові за розміром — 130×65 мм. Кольорова гама була різноманітною: банкноти друкувались в зеленому, фіолетовому, брунатному, блакитному, червоному та сірому кольорах та їхніх відтінках[9].
Латвійські лати мали спрощене оформлення, представлене у вигляді орнаменту, дерев, селянських хатин або кораблів[10]. Купюра в 100 латів стала єдиною, на якій була зображена історична особа — латиський письменник, фольклорист і громадський діяч Кріш'янис Баронс (1835—1923 роки). Він став відомим завдяки колекціонуванню латиських народних пісень[10]. На банкноті вартістю 500 латів також було зображено обличчя селянської дівчини в традиційному національному костюмі. Її зображення також містилося на інших латвійських банкнотах у вигляді водяних знаків[10]. Аверс латів також містив захисну смугу з повторюваним мікротекстом із зазначенням номіналу, що проходила по купюрі праворуч від центру. Голографічна металізована впірнальна захисна смуга містилася й на реверсі купюр[11].
5 березня 1993 року було оголошено про запровадження нової грошової одиниці — латвійського лата. Першою банкнотою, яка потрапила до обігу, стала купюра номіналом у 5 латів, випущена в Мюнхені. Латвійські рублі обмінювалися в співвідношенні 200:1 і перебували в обігу до 28 червня 1993 року[3]. Банкноти номіналом в 10, 20, 50 і 100 латів надходили в обіг поступово. На завершальному етапі грошової реформи була випущена банкнота номіналом в 500 лат. Реформа завершилася 20 липня 1998 року. Дизайнерами перших монет — сантимів і латів — були Г. Лусіс і Я. Струпуліс.
Розмінні монети Латвії, які з'явилися в 1992 році, карбувалися в Німеччині, а біметалеві монети номіналом у 2 лати в Англії.
Латвійські лати були однією з найдорожчих валют світу. 1 лат дорівнював приблизно 1,85 $, а купюра в 500 латів із зображенням дівчини в традиційному національному костюмі була третьою з найцінніших грошових знаків у світі після банкнот в 10 000 сінгапурських доларів і 1000 швейцарських франків[3].
10 липня 2012 року Латвія підписала договір з Єврокомісією про партнерство, який передбачав забезпечення заходів щодо переходу країни на євро. З 1 січня 2014 року національною валютою Латвії став євро. Лат вилучався з обігу з 1 по 15 січня 2014 року. Заміна лата на євро відбулася у співвідношенні €1 = LVL 0,702804[3].
Латвійські лати друкувалися німецькою фірмою «Giesecke & Devrient»[12]. Дизайн нових латвійських банкнот ніколи не змінювався.
«За винятком вдосконалення знаків захисту, Банк Латвії ніколи не змінював дизайн банкнот латів. Я думаю, що основи, закладені у 1991 і 1992 роках, були на дуже високому рівні і їх, навіть зараз, через 20 років, було б неможливо зробити краще,» — президент Банку Латвії Ілмарс Рімшевічс[13].
Фото | Номінал (латів) |
Розмір (мм) |
Основний колір | Опис | Роки друку | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | ||||
5 | 130 × 65 | Зелений | Дуб | Вирізьблене сонце на прядці | 1992, 1996, 2001
2006, 2007, 2009 | ||
10 | 130 × 65 | Фіолетовий | Річка Двіна | Сакта (Латвійська броша) | 1992, 2000, 2008 | ||
20 | 130 × 65 | Брунатний | Традиційна хата | Вишита тканина | 1992, 2004, 2007
2009 | ||
50 | 130 × 65 | Блакитний | Вітрильник | Ключі (історична печатка Риги) | 1992 | ||
100 | 130 × 65 | Червоний | Кріш'янис Баронс | Пояс з Лієлварде | 1992, 2007 | ||
500 | 130 × 65 | Сірий | Дівчина у латвійському національному вбранні | Орнамент з латунних корон | 1992, 2008 |
Номінал | Дата на купюрі |
Нумерація |
---|---|---|
Latvias Bankas Naudas Zime | ||
Друк G&D | ||
Випуски 1992—1998 років | ||
Х 000000 Х | ||
Х 000000 Х | ||
Х 000000 Х | ||
Х 000000 Х | ||
Х 000000 Х | ||
Х 000000 Х | ||
Х 000000 Х | ||
Випуски 2000—2009 років | ||
Друк G&D | ||
Х 000000 Х | ||
Х 000000 Х | ||
Х 000000 Х | ||
Х 000000 Х | ||
Х 000000 Х | ||
Х 000000 Х | ||
Х 000000 Х | ||
Х 000000 Х | ||
Х 000000 Х | ||
Х 000000 Х | ||
Х 000000 Х |
У період 1992—2009 років було викарбувано 9 типів стандартних обігових монет. На аверсі монет в 1, 2, 5, 10, 20 сантимів зображалися номінал і орнамент, на 50 сантимах — номінал і рослинний орнамент, на 1 латі — риба і номінал, на 2 латах — корова і номінал. На реверсі всіх монет зображувався герб Латвії і дата випуску. На латах зображувався Великий герб Латвії, а на сантимах — Малий герб Латвії. Усі монети були різні за розмірами (від 15,65 до 26,30 мм), вагою (від 1,60 до 9,50 г) та матеріалом, з якого виготовлені (в основному це сталь, вкрита міддю та сплавом міді, цинку та нікелю)[9].
Починаючи з 2001 року, Банк Латвії випускав однолатові монети, які в каталогах і довідниках заведено називати «монетами зі зміненим дизайном». Вони виготовлялися з тих же сплавів, що і звичайні монети для обігу, але меншими тиражами. На їхньому реверсі зображувалися типові представники латвійської флори і фауни, предмети і символи, пов'язані з національними святами. Аверс оформлювався стандартно — містив зображення герба Латвії. Незвичайною була монета, випущена в 2013 році, на реверсі якої містилися номінали одночасно двох валют (Латвія готувалася вступати в зону євро): повертаючи монету на 180 градусів, можна було побачити або номінал 1 лат, або номінал 1,42 євро — в його відношенні до лата. Цю монету в каталогах часто називають «Монетою паритету»[15]. Гурт всіх монет мав напис: «LATVIJAS BANKA»[16].
Перелік монет в один лат зі зміненим дизайном 2001—2013 років
Банк Латвії випускав пам'ятні та ювілейні монети двох категорій: з дорогоцінних (золото — номінали в 1, 5, 10, 20, 100 латів, срібло — номінали в 1, 5, 10, 20 латів та біметалеві номіналом в 1 лат) і недорогоцінних (мідно-нікелевий сплав — номінали в 1 і 2 лати) металів. Пам'ятні та ювілейні монети карбувалися з 1993 року, коли були випущені 3 монети, присвячені 75-річчю державності Латвії. У зв'язку з відсутністю в країні власного монетного двору всі монети карбувалися за кордоном[17].
Станом на квітень 2014 року було випущено 99 різновидів монет, у тому числі 3 з мідно-нікелевого сплаву, 83 зі срібла 925-ї проби, 3 із золота 583-ї проби, 7 із золота 999-ї проби і 3 біметалевих (сплав зі срібла та ніобія)[17].
З 1 січня 2005 року курс лата був прив'язаний до євро в співвідношенні 0,702804:1, яке проіснувало до введення в Латвії загальноєвропейської валюти. Для реалізації плану прив'язки лата до євро з 2 травня 2005 року лат включили в Європейський механізм підтримки обмінних курсів. Офіційно курс валюти, включеної до цього механізму, не може відхилятися від фіксованого більше, ніж на 15 %. З моменту прив'язки до євро фактичне відхилення курсу лата від заданого становило не більше 1 %. Курси інших валют (рубля, долара, фунта) до лата залежали від зміни курсу цих валют до євро[18].
Поточний обмінний курс LVL | |
---|---|
На Minfin.com.ua(укр.) | AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH |
На XE.com(англ.) | AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH |
На fxtop.com(англ.) | AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH |
- ↑ Один лат = 1,42 евро: Латвия перейдет на новую валюту 1 января. rbc.ru. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 21 січня 2017. (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и Деньги Латвии 1922 – 1940 годы. dslatvija.livejournal.com. 2015. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 20 січня 2017. (рос.)
- ↑ а б в г д е ж Латовая история: изучаем историю латвийских денег. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 10 січня 2019. (рос.)
- ↑ а б в Об истории лата. winelat.com. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 21 січня 2017. (рос.)
- ↑ Деньги Латвии 1922 – 1940 годы. bonistika.net. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 21 січня 2017. (рос.)
- ↑ Банкноты Латвии 1923-1940. fox-notes.ru. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 21 січня 2017. (рос.)
- ↑ Латвия. Третье рождение Милды. metalchemist.livejournal.com. Архів оригіналу за 8 червня 2017. Процитовано 21 січня 2017. (рос.)
- ↑ Монеты Латвии. antik-war.lv. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 20 січня 2017. (рос.)
- ↑ а б ВАЛЮТА ЛАТВІЇ. groshyki.com. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 20 січня 2017.
- ↑ а б в Виявляється, євро - не найдорожча валюта в Європі. news.finance.ua. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 20 січня 2017.
- ↑ Латвійський лат — валюта Латвії. allmoney.in.ua. Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 20 січня 2017.
- ↑ Латвийский лат. rosinvest.com. Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 21 січня 2017. (рос.)
- ↑ Банк Латвии: дизайн латов прекрасен. Сделать лучше невозможно. rus.tvnet.lv. 2013. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 21 січня 2017. (рос.)
- ↑ Банкноты Латвии образца 1992 года. fox-notes.ru. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 21 січня 2017. (рос.)
- ↑ Юбилейные и памятные монеты мира. Иллюстрированная энциклопедия. 2015. Процитовано 21 січня 2017.
{{cite book}}
: Проігноровано|website=
(довідка) (рос.) - ↑ Монеты Латвии. ciscoins.net. Архів оригіналу за 25 січня 2017. Процитовано 22 січня 2017. (рос.)
- ↑ а б Памятные монеты Латвии. latviya.takgivetmir.ru. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 21 січня 2017. (рос.)
- ↑ Валюта Латвии — Лат. biznes-prost.ru. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 21 січня 2017. (рос.)
- Офіційний сайт Банку Латвії [Архівовано 22 лютого 2011 у Wayback Machine.] (латис.)
- Монети Латвії [Архівовано 22 квітня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)(латис.)(рос.)
Ця сторінка належить до добрих статей української Вікіпедії. |