Банан: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
| Рядок 58: | Рядок 58: | ||
[[Плід]]и розвиваються тільки з жіночих квіток (двостатеві квітки безплідні) <Ref name="zh_r"/> — у міру зростання вони все більше нагадують кисть руки з безліччю пальців, кожен з яких вдає із себе товстошкіру, багатосім'яну [[Ягода|ягоду]]. Розмір, колір і форма плодів можуть значно розрізнятися залежно від виду або [[сорт]]у, але найчастіше вони мають довгасту циліндрову або тригранну форму, випрямлену або закруглену. Довжина плоду варіює в межах від 3 до 40 см, товщина — від 2 до 8 см<ref name="Agroforestry"/>. Колір шкірки може бути жовтим, зеленим, червоним або навіть сріблястим. М'якоть плоду біла, кремова, жовта або оранжева. У незрілому стані вона тверда і клейка, але у міру дозрівання стає м'якою і соковитою. У культурних форм плід часто позбавлений насіння і здатний розмножуватися тільки вегетативно, проте у дикорослих рослин м'якоть наповнена великою кількістю округлого або загостреного твердого насіння завдовжки 3—16 мм, причому по масі своєю вони можуть превалювати над м'якоттю<ref name="Morton"/>. На одній осі може розташовуватися до 300 плодів із загальною масою в 50—60 кг<ref name="BSE">Аеликарадянська енциклопедія. Банан. онлайн [http://www.cultinfo.ru/fulltext/1/001/008/094/116.htm]</ref>. Бананам характерний біологічний феномен, відомий як [[Геотропізм|негативний геотропізм]], — під час формування плоди під дією [[Сила тяжіння|сили тяжіння]] направлені вниз, проте у міру зростання під дією гормонів одна або декілька осей починають рости вертикально вгору<ref name="farming">Complete Guide to Bananas «[http://banana.com/farming.html How to Grow Bananas]» Прочитане 2007-09-22</ref>. Після закінчення плодоношення наземна частина рослини відмирає. |
[[Плід]]и розвиваються тільки з жіночих квіток (двостатеві квітки безплідні) <Ref name="zh_r"/> — у міру зростання вони все більше нагадують кисть руки з безліччю пальців, кожен з яких вдає із себе товстошкіру, багатосім'яну [[Ягода|ягоду]]. Розмір, колір і форма плодів можуть значно розрізнятися залежно від виду або [[сорт]]у, але найчастіше вони мають довгасту циліндрову або тригранну форму, випрямлену або закруглену. Довжина плоду варіює в межах від 3 до 40 см, товщина — від 2 до 8 см<ref name="Agroforestry"/>. Колір шкірки може бути жовтим, зеленим, червоним або навіть сріблястим. М'якоть плоду біла, кремова, жовта або оранжева. У незрілому стані вона тверда і клейка, але у міру дозрівання стає м'якою і соковитою. У культурних форм плід часто позбавлений насіння і здатний розмножуватися тільки вегетативно, проте у дикорослих рослин м'якоть наповнена великою кількістю округлого або загостреного твердого насіння завдовжки 3—16 мм, причому по масі своєю вони можуть превалювати над м'якоттю<ref name="Morton"/>. На одній осі може розташовуватися до 300 плодів із загальною масою в 50—60 кг<ref name="BSE">Аеликарадянська енциклопедія. Банан. онлайн [http://www.cultinfo.ru/fulltext/1/001/008/094/116.htm]</ref>. Бананам характерний біологічний феномен, відомий як [[Геотропізм|негативний геотропізм]], — під час формування плоди під дією [[Сила тяжіння|сили тяжіння]] направлені вниз, проте у міру зростання під дією гормонів одна або декілька осей починають рости вертикально вгору<ref name="farming">Complete Guide to Bananas «[http://banana.com/farming.html How to Grow Bananas]» Прочитане 2007-09-22</ref>. Після закінчення плодоношення наземна частина рослини відмирає. |
||
== Культивування == |
|||
=== Історія === |
|||
[[Зображення:Kurukshetra.jpg|thumb|right|300px|Одна з перших письмових згадока про банани міститься в стародавніх індійських рукописах [[Махабхарата]]]] |
|||
Банани — одні з найстародавніших культивованих рослин. Їх батьківщиною вважаються острови [[Малайський архіпелаг|Малайського архіпелагу]], де, як вважають учені, стародавні жителі вирощували їх і споживали як доповнення до рибної дієти<ref name="Hands">Hands with yellow fingers [http://www.botgard.ucla.edu/html/botanytextbooks/economicbotany/Musa/index.html Bananas and plantains (Musa spp.)] The Mildred E. Mathias Botanical Garden. Прочитано 2007-09-16</ref><ref name="history">Food Resource [http://food.oregonstate.edu/faq/uffva/banana3.html What is the history of the banana?] Oregon State University, Corvallis, OR. Прочитано 2007-09-16</ref>. Подорожуючи по островах [[Тихий океан|Тихого океану]], вони запасалися відомими ним фруктами, і таким чином сприяли розповсюдженню бананів. Першим з сучасних учених, що встановив географічне походження бананів, став один з основоположників наукової селекції, академік [[Микола Іванович Вавілов|М. І. Вавілов]], який в 1920-х — 1930-х роках досліджував різні регіони миру і описав результати в праці «Центри походження культурних рослин»<ref name="Vavilov">Н. И. Вавилов «Ботанико-географічні основи селекції», М. — Л., 1935</ref><ref name="Petunin">О. В. Петунин «[http://bio.1september.ru/2006/08/4.htm Селекція і біотехнологія]» Прочитане 2007-09-16</ref>. |
|||
Перші письмові згадки про цей фрукт дійшли до нас з священного тексту буддистів «Епічні правила Буддистів Палі» ({{lang-en|Epics of the Pali Buddhist canon}}), що відноситься до V—VI століття до н. е. — ймовірно, на той час банани за допомогою мореплавців вже були [[Інтродукаваний вид|інтродуковані]] в [[Індія|Індії]]<ref name="history"/>. Пізніше банани вже досить часто згадуються в стародавніх рукописах на різних мовах. Наприклад, в індійських епосах [[Махабхарата]] і [[Рамаяна]] мовиться про те, що буддійським ченцям дозволено пити напій, приготований з бананів. Банани описуються в «Природній історії рослин» старогрецького філософа і одного із засновників [[Ботаніка|ботаніки]] [[Теофраст]]а, що жив в IV столітті до н. е. Китайський тактик і письменник Янг Фе ({{lang-zh|楊阜}}), що жив за часів китайської династії [[Лян]] (502—557 н. е.), в своїй «Енциклопедії рідкостей» вперше згадує про культивування бананів в цій країні. Римський письменник [[Пліній Старший]] в «Природній історії» (77 н. е.) згадує про те, що [[Олександр Македонський]] під час свого походу до Індії в 327 до н. е. спробував цей фрукт і навіть привіз його з собою до [[Європа|Європи]]<ref name="banana.com"/>. Якщо раніше в західному світі чіткої назви банана не простежується (греки, римляни і араби говорять про нього, як про «чудове індійське фруктове дерево»), то у Плінія Старшого він вперше згадується як «лягла» (''pala''). Ця назва до цих пір збереглася в одній з індійських мов [[малайялам]]. |
|||
Деякі учені вважають, що банани були також відомі і в [[Південна Америка|Південній Америці]] до приходу європейців. Твердження обгрунтовуються тим, що останки листя бананів знаходили в перуанських індіанських гробницях<ref name="history"/>. |
|||
Вже з Індії банани були поширені в [[Палестина|Палестині]] і східному побережжі [[Африка|Африки]] — цього разу завдяки [[Араби|арабам]], що активно торгував [[Раби|рабами]] і [[Слонова кістка|слоновою кісткою]], після 650 року н. е. (до народження [[Мухамед|Мухамеда]] арабам про банани відомо не було). Сама сучасна назва «банан», так або інакше поширена у більшості сучасних європейських мов, має арабське походження і означає буквально «палець». До часу активного дослідження [[Західна Африка|Західної Африки]] європейцями, яке довелося на [[15 століття]], банани там вже були добре відомі. Десь після 1402 року португальці привезли банани з [[Гвінея|Гвінеї]] на [[Канарські острови]], де зайнялися їх вирощуванням, а в [[1516]] році — опісля лише 24 року після відкриття Америки [[Христофор Колумб|Колумбом]] — іспанці перевезли його на [[Санто-Домінго (острів)|острів Санто-Домінго]]. Останню подорож очолював іспанський місіонер чернець [[Томас де Берланга]] ({{lang-es|Tomas de Berlanga}}). |
|||
Незважаючи на те, що в тропіках банани швидко завоювали популярність, в європейських і американських країнах з помірним кліматом вони ще довгий час залишалися украй рідкісним і екзотичним продуктом, оскільки однією з вимогою їх транспортування і зберігання є підтримка постійної температури не вище 14 °C<ref name="Hands"/>. Лише у другій половині [[19 століття]], з винаходом перших [[Холодильник|холодильних установок]] і будівництвом залізниць, з'явилася стабільна можливість доставки цих фруктів на північні ринки спочатку [[США]], а потім і Європи. Навіть у наш час далеко не всі сорти цього фрукта придатні для експорту, і багато країн, такі як [[Китай]], [[Індія]], [[Таїланд]] і [[Бразилія]], вирощують банани тільки для внутрішнього споживання або експортують в незначних количествах<ref name="banana.com"/>. |
|||
[[Зображення:Musa acuminata1.jpg|thumb|250px|бананова пальма]] |
[[Зображення:Musa acuminata1.jpg|thumb|250px|бананова пальма]] |
||
Версія за 00:55, 5 жовтня 2007
Банан (Musa) — рід багаторічних трав'янистих рослин родини бананових, батьківщиною яких є тропіки Південно-східної Азії, зокрема Малайського архіпелагу, де з він давніх часів використовується дуже широко. Бананами також називають плоди цих рослин, що споживаються у їжу. В даний час різні сорти культурної формиа Musa × paradisiaca (штучного гібриду, що не зустрічаються в дикому виді), створеного на основі деяких видів цих рослин, широко культивуються в тропічних країнах і в багатьох з них складає найважливішу частку експорту. Частка бананів серед вирощуваних культур займає четверте місце в світі, поступаючись тільки рису, пшениці і кукурудзі[1]. Рід об'єднує 40-80 видів (залежно від класифікації), поширених головним чином в Південно-східній Азії і островах Тихого океану. Найпівнічніший вид — японський банан (Musa basjoo), родом з японського острова Рюкю, вирощується як декоративна рослина на чорноморському узбережжі Кавказу, в Криму і Грузії[2].
Опис
Банани — трав'янисті рослини з могутньою кореневою системою, коротким, не виступаючим над землею стеблом і 6—20 листками, піхви якого утворюють подібність стовбура. Висота рослин варіює від 2 до 9 м[1] і навіть вище, що робить їх одними з самими високих (разом з бамбуками) трав в світі[3]; і недивно, що багато хто помилково приймає їх за дерева. Найвищою рослиною з роду бананів вважається вид Musa itinerans — висота його підвиду Musa itinerans var. gigantea може досягати 12 м[4]. Навколо основного стебла утворюється безліч бічних пагонів, один з яких згодом замінює попередній — таким чином відбувається вегетативне розмноження. Коріння численне, волокнисте; у багатому грунті йдуть до 4,9 м убік і до 1,5 м углиб[1].
Лислові пластинки великі, м'які, гладкі, довгасті або овальні, з паралельним жилкуванням; розташовані по спіралі. Їх піхви згорнуті в щільну багатошарову м'ясисту трубку, звану помилковим стеблом. У міру зростання рослини молоде листя виникає внутрі пучка, а зовнішніє поступово відмирає і обпадає. При гарній погоді цей процес продовжується із швидкістю зразкового один листок на тиждень. У культивованого банана листки досягають 275 см завдовжки і 60 см завширшки[5], вони можуть бути повністю зеленими, зеленими з темно-бордовими плямами або зеленими з верхнього боку і багряними знизу. При сильному вітрі або зливі листя легко рветься уздовж жилок — така адаптація допомагає рослинам виживати в тропічному кліматі. Коли банан готовий до цвітіння, в точці зростання короткого стебла розвивається довгий цветонос, який проходить через помилкове стебло і услід за листям виходить назовні.
Цвітіння наступає через 8—10 місяців після активного зростання рослини. Суцвіття — кетяг, що нагадує подовжену пишну бруньку фіолетового або зеленого відтінку, на якій розташовані спочатку крупні жіночі, потім — менші за розміром обох статей і на кінці — дрібні чоловічі квітки. Всі квітки трубчасті, направильної форми, складаються з 3 пелюсток, 3 чашолистків, зазвичай 6 тичинок одна з яких недорозвинена і не має пильовиків, гинецей синкарпний, що складається з 3 плодолистків, створюючих трикамерну зав'язь[6][7], що розтаговані ярусами (так званими «руками») і містять в собі велику кількість нектару (до 0,5 г на кожну квітку[2]). Кожен шар зібраний в кисть, що складається з 12—20 квіток, розташованих радіально, і прикритий м'ясистим, восковим на дотик криючим листям. У культивованих бананів квітки білого кольору, криючі листя із зовнішнього боку фіолетові, а з внутрішнього — темно-червоні. Розкрившись, чоловічі квітки зазвичай дуже швидко обпадають, залишаючи верхню частину суцвіття голою, за винятком верхівкової бруньки, що не розкрилася. У дикорослих видів цвітіння починається вночі або рано вранці — в першому випадку їх запиленню сприяють кажани, а в другому — птахи і дрібні ссавці[2].
Пліди розвиваються тільки з жіночих квіток (двостатеві квітки безплідні) [7] — у міру зростання вони все більше нагадують кисть руки з безліччю пальців, кожен з яких вдає із себе товстошкіру, багатосім'яну ягоду. Розмір, колір і форма плодів можуть значно розрізнятися залежно від виду або сорту, але найчастіше вони мають довгасту циліндрову або тригранну форму, випрямлену або закруглену. Довжина плоду варіює в межах від 3 до 40 см, товщина — від 2 до 8 см[1]. Колір шкірки може бути жовтим, зеленим, червоним або навіть сріблястим. М'якоть плоду біла, кремова, жовта або оранжева. У незрілому стані вона тверда і клейка, але у міру дозрівання стає м'якою і соковитою. У культурних форм плід часто позбавлений насіння і здатний розмножуватися тільки вегетативно, проте у дикорослих рослин м'якоть наповнена великою кількістю округлого або загостреного твердого насіння завдовжки 3—16 мм, причому по масі своєю вони можуть превалювати над м'якоттю[5]. На одній осі може розташовуватися до 300 плодів із загальною масою в 50—60 кг[8]. Бананам характерний біологічний феномен, відомий як негативний геотропізм, — під час формування плоди під дією сили тяжіння направлені вниз, проте у міру зростання під дією гормонів одна або декілька осей починають рости вертикально вгору[9]. Після закінчення плодоношення наземна частина рослини відмирає.
Культивування
Історія
Банани — одні з найстародавніших культивованих рослин. Їх батьківщиною вважаються острови Малайського архіпелагу, де, як вважають учені, стародавні жителі вирощували їх і споживали як доповнення до рибної дієти[10][11]. Подорожуючи по островах Тихого океану, вони запасалися відомими ним фруктами, і таким чином сприяли розповсюдженню бананів. Першим з сучасних учених, що встановив географічне походження бананів, став один з основоположників наукової селекції, академік М. І. Вавілов, який в 1920-х — 1930-х роках досліджував різні регіони миру і описав результати в праці «Центри походження культурних рослин»[12][13].
Перші письмові згадки про цей фрукт дійшли до нас з священного тексту буддистів «Епічні правила Буддистів Палі» (англ. Epics of the Pali Buddhist canon), що відноситься до V—VI століття до н. е. — ймовірно, на той час банани за допомогою мореплавців вже були інтродуковані в Індії[11]. Пізніше банани вже досить часто згадуються в стародавніх рукописах на різних мовах. Наприклад, в індійських епосах Махабхарата і Рамаяна мовиться про те, що буддійським ченцям дозволено пити напій, приготований з бананів. Банани описуються в «Природній історії рослин» старогрецького філософа і одного із засновників ботаніки Теофраста, що жив в IV столітті до н. е. Китайський тактик і письменник Янг Фе (кит. 楊阜), що жив за часів китайської династії Лян (502—557 н. е.), в своїй «Енциклопедії рідкостей» вперше згадує про культивування бананів в цій країні. Римський письменник Пліній Старший в «Природній історії» (77 н. е.) згадує про те, що Олександр Македонський під час свого походу до Індії в 327 до н. е. спробував цей фрукт і навіть привіз його з собою до Європи[3]. Якщо раніше в західному світі чіткої назви банана не простежується (греки, римляни і араби говорять про нього, як про «чудове індійське фруктове дерево»), то у Плінія Старшого він вперше згадується як «лягла» (pala). Ця назва до цих пір збереглася в одній з індійських мов малайялам.
Деякі учені вважають, що банани були також відомі і в Південній Америці до приходу європейців. Твердження обгрунтовуються тим, що останки листя бананів знаходили в перуанських індіанських гробницях[11].
Вже з Індії банани були поширені в Палестині і східному побережжі Африки — цього разу завдяки арабам, що активно торгував рабами і слоновою кісткою, після 650 року н. е. (до народження Мухамеда арабам про банани відомо не було). Сама сучасна назва «банан», так або інакше поширена у більшості сучасних європейських мов, має арабське походження і означає буквально «палець». До часу активного дослідження Західної Африки європейцями, яке довелося на 15 століття, банани там вже були добре відомі. Десь після 1402 року португальці привезли банани з Гвінеї на Канарські острови, де зайнялися їх вирощуванням, а в 1516 році — опісля лише 24 року після відкриття Америки Колумбом — іспанці перевезли його на острів Санто-Домінго. Останню подорож очолював іспанський місіонер чернець Томас де Берланга (ісп. Tomas de Berlanga).
Незважаючи на те, що в тропіках банани швидко завоювали популярність, в європейських і американських країнах з помірним кліматом вони ще довгий час залишалися украй рідкісним і екзотичним продуктом, оскільки однією з вимогою їх транспортування і зберігання є підтримка постійної температури не вище 14 °C[10]. Лише у другій половині 19 століття, з винаходом перших холодильних установок і будівництвом залізниць, з'явилася стабільна можливість доставки цих фруктів на північні ринки спочатку США, а потім і Європи. Навіть у наш час далеко не всі сорти цього фрукта придатні для експорту, і багато країн, такі як Китай, Індія, Таїланд і Бразилія, вирощують банани тільки для внутрішнього споживання або експортують в незначних количествах[3].
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ а б в г Species Profiles for Pacific Island Agroforestry. «Musa species (banana and plantain» Прочитано 2007-09-15
- ↑ а б в Алексей Шипунов «Класс Однодольные. Банан» Moscow State University Botanical Server. Прочитано 2007-09-17
- ↑ а б в Complete Guide to Bananas. «The Origin of Bananas» Прочитано 2007-09-15
- ↑ Nature Products. Network «Bananas of Yunnan and the Himalaya Musaceae» Прочитано 2007-09-22
- ↑ а б Julia F. Morton «Fruits of Warm Climates» 1987. Florida Flair Books. ISBN 978-0961018412 онлайн [1]
- ↑ Food Resource «What is the botany of bananas?» Oregon State University, Corvallis, OR. Прочитано 2007-09-16.
- ↑ а б Морщихина С. С. «Семейство банановые (Musaceae)» // Жизнь растений. Т. 6. М.: «Просвещение», 1982. с. 383.
- ↑ Аеликарадянська енциклопедія. Банан. онлайн [2]
- ↑ Complete Guide to Bananas «How to Grow Bananas» Прочитане 2007-09-22
- ↑ а б Hands with yellow fingers Bananas and plantains (Musa spp.) The Mildred E. Mathias Botanical Garden. Прочитано 2007-09-16
- ↑ а б в Food Resource What is the history of the banana? Oregon State University, Corvallis, OR. Прочитано 2007-09-16
- ↑ Н. И. Вавилов «Ботанико-географічні основи селекції», М. — Л., 1935
- ↑ О. В. Петунин «Селекція і біотехнологія» Прочитане 2007-09-16