VI століття

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з VI)
Перейти до: навігація, пошук
1-ше тисячоліття
IV століття —V століття —VI століття —VII століття —VIII століття
490-ті 491 492 493 494 495 496 497 498 499 500
500-ті 501 502 503 504 505 506 507 508 509 510
510-ті 511 512 513 514 515 516 517 518 519 520
520-ті 521 522 523 524 525 526 527 528 529 530
530-ті 531 532 533 534 535 536 537 538 539 540
540-ві 541 542 543 544 545 546 547 548 549 550
550-ті 551 552 553 554 555 556 557 558 559 560
560-ті 561 562 563 564 565 566 567 568 569 570
570-ті 571 572 573 574 575 576 577 578 579 580
580-ті 581 582 583 584 585 586 587 588 589 590
590-ті 591 592 593 594 595 596 597 598 599 600
600-ті 601 602 603 604 605 606 607 608 609 610

VI століття — століття, що охоплює роки з 501 по 600 за юліанським календарем. Це століття вважається першим століттям Середньовіччя. 540 року розпочалася чума Юстиніана, пандемія, що тривала понад 200 років і мала великий вплив на долю народів.

Політика[ред.ред. код]

The world in 500 CE.PNG Світ на 500 рік.

Східна Римська імперія[ред.ред. код]

Після падіння Західної Римської імперії Східна Римська імперія залишилася єдиною спадкоємницею Римської імперії. За імператора Анастасія I імперія значно покращила своє фінансове становище і за імператора Юстиніана I почала повертати собі території на заході. Під командування полководця Велізарія візантійці захопили Північну Африку і 534 року припинили існування Африканського королівства вандалів та аланів. Після цього візантійці ввели свої війська на Апеннінський півострів і 554 року відвоювали його після довгої війни, поклавши край існуванню Королівства остготів. Крім того візантійці захопили Бетіку й Андалусію на Піренейському півострові у Вестготського королівства. Надалі Візантія стала втрачати землі. 568 року через Альпи в Італію перейшли лангобарди й заснували там Лангобардське королівство. Вони не захопили весь півострів, зокрема міста Рим і Равенна залишилися у візантійців, проте їм доводилося відстоювати себе від нападів лангобардів. Візантії довелося визнати Лангобардське королівство й укласти з ним мир. Частину територій в Іспанії повернули собі вестготи.

Майже все століття з невеликими перервами Візантія вела війни з Сассанідською Персією. Доводилося їй відбиватися від кочових племен на Балканах. У першій половині століття походи на Балкани здійснювали булгари, з другої половини століття туди прийшли авари й слов'яни. Вони здійснювали напади на Фракію і Македонію, підходили до Константинополя, і візантійцям доводилося давати їм відкуп.

Франкське королівство[ред.ред. код]

Ще на початку століття за життя Хлодвіга франки значно розширили свої території, витіснивши вестготів з південної Галлії в Іспанію, захопивши Прованс у остготів і зарейнські території в інших германських племен. Після смерті Хлодвіга його держава була розділена між 4 синами, однак залишалася єдиною. 534 року сини Хлодвіга знищили Бургундське королівство, потім підкорили собі Тюрингію і Саксонію. Франки відстоювали свої завоювання від нападів вестготів, лангобардів і аварів, але в самому королівстві було чимало внутрішніх родинних чвар за розподіл земель між різними правителями із роду Меровінгів.

Вестготське королівство[ред.ред. код]

Вестготське королівство втратило південну Галлію у війнах із франками на початку столітття. У середині століття вони втратили також південні області Іспанії, завойовані візантійцями. До кінця століття вестготи підкорили собі північно-західну Іспанію, знищивши королівство свевів, і відвоювали деякі території від візантійців. Вестготське королівство відійшло від аріанства й прийняло католицизм.

Лангобардське королівство[ред.ред. код]

567 року лангобарди в союзі з аварами розгромили Королівство гепідів і поклали край його існуванню. Наступного року вони перебралися через Альпи у північну Італію. Вони підкорили собі більшу частину Італії за винятком деяких міст, над якими продовжували утримувати контроль візантійці. Поступово вожді лангобардів стали брати собі римські титули й імена, переймати римські традиції. Лангобарди прийняли аріанське християнство. Деякий час їхня держава не мала єдиного короля. Цей період називають правлінням герцогів. Потім, коли виникла загроза координованого нападу Візантії та франків, лангобарди обрали короля. У кінці століття Візантія змушена була визнати Королівство лангобардів і підписати з ним мир.

Персія[ред.ред. код]

За Хосрова I імперія Сассанідів перебувала на піку своєї могутності. Перси вели ледь не все століття війни з Візантією в Месопотамії, Великій Вірменії, Лазіці, Сирії, які не приносили особливих успіхів жодній із сторін. Персам доводилося відбиватися в Середній Азії від ефталітів та від північних кочових племен, що переходили через Кавказ. Загроза від ефталітів була ліквідована наприкінці століття спільними зусиллями персів та Тюркського каганату, однак після того Персія вела війни із своїми колишніми союзниками тюрками.

Тюркський каганат[ред.ред. код]

У 540-их роках тюркські племена скинули владу жужан і утворили конфедерацію степових народів, що отримала назву Тюркський каганат. Каганат охоплював широку область азійських степів від Маньчжурії до Північного Причорномор'я. юрки вели війни з Китаєм, ефталітами й персами в Середній Азії, аварами, вторглися в Крим. Під кінець століття Тюркський каганат розпався на Західний та Східний.

Аварський каганат[ред.ред. код]

Тюрки витіснили аварів на захід, і в 550-их вони прибули в Східну Європу. Вони утворили Аварський каганат з центром у Паннонії. Вони підпорядкували собі інші кочові племена: булгар, кутригурів, утигурів тощо. З Паннонії вони здійснювали напади на Балканські володіння Візантії та землі франків, часто при підтримці слов'ян. У Візантії вони вимагали виплати щорічної данини.

Індія[ред.ред. код]

До 550 року імперія Гуптів, яка довгий час панувала на півночі Індії, остаточно розпалася. Гуптам доводилося відбиватися від навали ефталітів, яких вони врешті-решт розбили в Центральній Індії з допомогою інших індійських держав, однак сама імперія незабаром розпалася на дрібніші володіння й припинила існування. Ефталіти в Кашмірі й Пенджабі асимілювалися з місцевим населенням.

Китай[ред.ред. код]

Більшу частину століття в Китаї тривав період Північних та Південних династій, тобто Китай був розділений територіально річкою Янцзи, на півдні від якої правили ханьські династії, а на півночі династії некитайські за своїм походженням, які поступово переймали китайську культуру. На початку століття на півдні правила династія Лян, яку 557 року змінила династія Чень. На півночі на початку століття правила Північна Вей, яка в 530-их розпалася на Східну та Західну Вей. У 540-их династію Східна Вей змінила династія Північна Ці. У 550-их Західну Вей змінила Північна Чжоу, яка в 570-их підкорила собі Північну Ці. 581 року на півночі Китаю відбулася зміна династій, і до влади прийшла династія Суй. 589 року вона захопила землі династії Чень і об'єднала під своїм правлінням весь Китай.

На теренах України[ред.ред. код]

На території лісостепової України в VI столітті виділяють пеньківську й празьку археологічні культури. VI століття стало початком швидкого розселення слов'ян. У Північному Причорномор'ї співіснують різні кочові племена, зокрема кутригури, утигури, сармати, булгари, алани, авари, тюрки.

Решта світу[ред.ред. код]

Британію окупували англосакси. На її території утворилося сім держав, що називають гептархією. У Кореї впродовж усього століття існували й вели боротьбу між собою три корейські держави: Сулла, Пекче та Когурьо. В Японії тривав період Ямато, його перша частина період Кофун завершилася й розпочалася друга — період Асука. Виникла перша держава Тямпа на території сучасного В'єтнаму. У Центральній Америці тривав класичний період цивілізації майя.

Релігія[ред.ред. код]

Християнство продовжувало поширюватися в Європі, Африці й Азії, однак єдності серед християн не було. Акакіанська криза була подолана 319 року. Аріанство мало поширення серед остготів, вандалів, вестготів, лангобардів. У 580-их Вестготське королівство відкинуло його й перейшло до вселенської церкви. У зв'язу з цим до Нікейського символу віри в Іспанії додали слово filioque, що незабаром стало підставою для нової схизми. Зі знищенням держав вандалів та остготів Лангобарське королівство залишилося єдиною державою, в якій аріанство продовжувало зберігати силу.

На сході боротьба в християнстві точилася між прихильниками й противниками монофізитства й рішень Халкідонського собору 351 року. Спроби знайти компроміс викликали обурення у прихильників обох поглядів. Сирійська православна церква назавжди відкололася від інших східних церков.

Буддизм поширився в Азії й став офіційною релігією Китаю, Кореї, Японії.

Винаходи[ред.ред. код]

  • Скіфський чернець Діонісій Малий запропонував відлік років від народження Христа.
  • В Індії цифра нуль стала використовуватися для позиційного запису чисел.
  • У Персії записано правила гри в нарди.
  • В Індії поширилася гра чатуранга, перший варіант шахів.
  • У Франкському королівстві почали використовувати кінську упряж.
  • Візантійська імперія контрабандою вивезла з Китаю технологію виробництва шовку.
  • У Китаї вперше згадується туалетний папір.
  • 535 року в Китаї опубліковано Чімінь Яошу — найдревніша книга з сільського господарства, що збереглася до нашого часу. Вона, правда, має посилання на 160 ще древніших текстів.

Події[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.