Ідентифікація (психологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ідентифіка́ція — ототожнення індивіда іншим об'єктом.


Ідентифікація як захисний механізм

    Захисна форма ідентифікації - це уявлення про когось, як про продовження себе. Найбільш часто це зустрічається у батьків, що сприймають таким чином своїх дітей. З одного боку ідентифікуючи з ними, батько хіба приписує собі молодість і досягнення дитини, а з іншого боку до цього зазвичай додається проекція на дитину власних бажань, цілей і потреб. Подібне ставлення до інших особливо характерно при вираженому нарцисизмі.

Ідентифікація є одним з механізмів психологічного захисту, що по більшій мірі відноситься до несвідомої активності. Ідентифікація це своєрідний перенос образу іншої людини на себе, ототожнення індивідом себе з іншою людиною або групою людей. Будучи погано усвідомленим, цей захисний механізм дуже вибагливий в залежності від характеру проблемної ситуації і від особистісних особливостей людини. Крім того, механізми захисту здатні сприяти як адаптації, так і дезадаптації індивіда. В останньому випадку мова йде про фіксацію одного і того ж захисного механізму, незалежно від складної зовнішньої ситуації.

Ідентифікація як адаптивний процес

    Ідентифікація лежить в основі нормальних спроб стати схожим на іншу людину або групу людей, перейняти значущі риси. У такому вигляді вона присутня з раннього дитинства і поступово розвивається від примітивного бажання «увібрати в себе», до складніших, ефективних і суб'єктивно контрольованих форм. Ідентифікація сприяє встановленню глибокого емоційного зв'язку з іншою людиною або групою людей, відчуття причетності, єднання з ними. Таким чином, можуть бути перейняті не тільки риси та особливості характеру, а й норми, цінності, зразки, що проявляються у формі конформізму.
    Адаптивна (пристосувальна) сила ідентифікації може значно варіюватися, залежно від того, хто і коли обраний як об'єкт ідентифікації. Ідентифікація, що підвищує соціалізацію на одному життєвому етапі, може знижувати її на іншому. Якщо в шкільному віці ідентифікація з сусідським забіякою може сприяти підвищенню соціального статусу, то в дорослому віці найімовірніший зворотний ефект.
    Свідома і несвідома ідентифікація може давати можливість «вставати на чуже місце» -. Занурюватися, переноситися в поле, простір, обставини іншої людини, що сприяє глибокому його розумінню.
    Література

Фрейд, Анна. Психология Я и защитные механизмы = Das Ich und die Abwehrmechanismen. — Москва: Педагогика-Пресс, 1993 Мак-Вильямс, Нэнси. Психоаналитическая диагностика: Понимание структуры личности в клиническом процессе = Psychoanalytic diagnosis: Understanding personality structure in the clinical process. — Москва: Класс, 1998