Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ізолейцин
|
|
| Ідентифікатори
|
| Абревіатури |
Ile, I |
|---|
| Номер CAS |
73-32-5 |
|---|
| PubChem |
791 |
|---|
| Номер EINECS |
200-798-2 |
|---|
| DrugBank |
00167 |
|---|
| KEGG |
D00065 і C00407 |
|---|
| ChEBI |
17191 |
|---|
| SMILES |
CC[C@H](C)[C@H](N)C(O)=O |
|---|
| InChI |
InChI=1S/C6H13NO2/c1-3-4(2)5(7)6(8)9/h4-5H,3,7H2,1-2H3,(H,8,9)/t4-,5-/m0/s1 |
|---|
| Номер Бельштейна |
1721792 |
|---|
| Номер Гмеліна |
486381 |
|---|
| Властивості
|
| Молекулярна формула
|
C6H13NO2
|
| Молярна маса
|
131,17
|
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
|
| Інструкція з використання шаблону
|
| Примітки картки
|
Ізолейцин — одна з амінокислот, L-ізомер якої входить до складу білків.
Неполярна амінокислота. Кодується трьома кодонами (AUU, AUC та AUA).
Перетворення в організмі[ред. | ред. код]
Ізолейцин — незамінна амінокислота (не синтезується в організмі людини).
|
L-Ізолейцин (2S,3S) & D-Ізолейцин (2R,3R)
|
 
|
| L-allo-Ізолейцин (2S,3R) & D-allo-Ізолейцин (2R,3S)
|
