Лізин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лізин
Mol2D.L.Lysine.png
Ідентифікатори
Номер CAS 70-54-2
Номер EINECS 200-740-6
KEGG C16440
ChEBI 25094
Код ATC B05XB03
SMILES C(CCN)CC(C(=O)O)N[1]
InChI 1S/C6H14N2O2/c7-4-2-1-3-5(8)6(9)10/h5H,1-4,7-8H2,(H,9,10)
Номер Бельштейна 1616991
Номер Гмеліна 279284
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Лізин (абревіатура Lys, K) — амінокислота, що входить до складу білків. Завдяки наявності ω-аміногрупи має позитивний заряд у нейтральних розчинах. Лізин належить до незамінних амінокислот, багатоклітинними тваринами не синтезується. Відомі два основні шляхи біосинтезу лізину: через α-аміноадипінову кислоту (т.зв. ААА-шлях) та через диамінопімелінову кислоту (ДАП-шлях, рослини).

Доведено її імуномоделюючу та противірусну, антидепресантну й анксіолітичну дії.[2][3]

Джерело в їжі[ред. | ред. код]

Добрими джерелами лізину є яйця, м'ясо (особливо червоне м'ясо, баранина, свинина і птиця), соя, квасоля, горох, сир (особливо пармезан) і деякі види риби (такі як тріска і сардина). У більшості злаків низький вміст лізину, проте вміст лізину дуже високий в бобових та в перловці.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. DL-Lysine
  2. Аминокислоты в медицине / [Западнюк В.И., Купраш Л.П., Заика М.У., Безверхая И.С.] – К.: Здоровье, 1982. – 200 с.
  3. Северьянова Л.А. Современные представления о действии аминокислоты L-лизина на нервную и иммунную регуляторные системы / Л.А. Северьянова, М.Е. Долгинцев // Курский научно-практический вестник «Человек и его здоровье». – 2007. – №2. – С. 67–79.

Посилання[ред. | ред. код]