Індекс клімаксної адаптації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Індекс клімаксової адаптації (англ. climax adaptation number, CAN) — бальна оцінка положення виду в ряду від піонерних співтовариств до клімаксових, запропонована в 1951 р Кертісом і Макінтошем (англ. Curtis, McIntosh)[1]. Індекс клімаксової адаптації змінюється від 1 до 10. Андерсон (англ. Anderson) запропонував замінити термін «Індекс клімаксової адаптації» на число континууму, адже види можуть розташовуватися не тільки в ряді від піонерних угруповань до клімаксових, а й в різних інших рядах (напр., екологічних рядах).

Література[ред. | ред. код]

  • Грейг-Смит П. Количественная экология растений. — М.: Мир, 1967. — 359 с.
  • Миркин Б. М., Розенберг Г. С. Толковый словарь современной фитоценологии. — М.: Наука, 1983. — 134 с.
  • Работнов Т. А. Фитоценология. — М.: Изд-во МГУ, 1978. — 384 с.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Curtis J.T. The vegetation of Wisconsin. An ordination of plant communities. — Madison: Univ. press, 1959. — P. 657.