Іркут (компанія)
 | |
 | |
| Тип |
бізнес підприємство і публічна компанія |
|---|---|
| Форма власності | акціонерне товариство |
| Галузь | авіаційна |
| Засновано | 1932 |
| Засновник(и) | Орджонікідзе Григорій Костянтинович |
| Штаб-квартира | Москва |
| Ключові особи |
Юрій Слюсар (голова ради директорів), |
| Продукція | Су-30МК, Су-30СМ, Як-130, МС-21, Як-152, компоненти для літаків сімейства А320 |
| Виторг | ▲ 84 млрд руб. (МСФО 2015 рік)[1] |
| Операційний прибуток (EBIT) | ▲ $ 18,219 млн (МСФО, 2016 рік) [2] |
| Чистий прибуток | 3 029 013 000 ₽ (2017)[3] |
| Активи | 164 969 343 000 ₽ (2017)[3] |
| Власний капітал | 23 813 576 000 ₽ (2017)[3] |
| Власник(и) | Об'єднана авіабудівна корпорація |
| Співробітники | 14,7 тис. (2015 рік) |
| Холдингова компанія | Об'єднана авіабудівна корпорація |
| www.irkut.com | |
 Іркут у Вікісховищі | |
«Корпорація „Іркут“» — російська авіабудівна корпорація. Штаб-квартира розташована в Москві. Повне найменування — Публічне акціонерне товариство «Науково-виробнича корпорація „Іркут“».
Історія[ред. | ред. код]
Іркутський авіаційний завод заснований в 1934 році в місті Іркутськ.
У 1992 році завод пройшов процес приватизації. Пізніше на базі заводу було створено Відкрите акціонерне товариство «Науково-виробнича корпорація „Іркут“».
У 2015 році корпорація «Іркут» стала переможцем конкурсу «Авіабудівник року» в номінації «За успіхи у виконанні державного оборонного замовлення».[4]
8 червня 2016 року представлений літак МС-21.[5]; 29 вересня — перший політ навчально-тренувального літака Як-152
28 травня 2017 року — перший політ пасажирського літака МС-21-300.
Власники і керівництво[ред. | ред. код]
Основні власники компанії на 2016 рік — «Об'єднана авіабудівна корпорація» (85,12 %), компанія «Сухий» (9,45 %), у вільному обігу перебуває 5,43 % акцій[6].
Голова ради директорів компанії — Юрій Слюсар. Президент і голова правління компанії — Олег Федорович Демченко.
Структура[ред. | ред. код]
«Корпорація „Іркут“» має наступну структуру:
- Корпоративний центр — забезпечує комплексне управління
- Інженерний центр їм. А. С. Яковлєва — розробка нової авіаційної техніки, а також модернізацію та конструкторське супроводження експлуатації раніше спроектованих літаків.
- Іркутський авіаційний завод — філія в м. Іркутськ. Випускає Су-30, Як-130, компоненти для Airbus A320. Розгортає виробництво МС-21.
- Філія у Воронежі — бере участь у розробці МС-21. Тісно взаємодіє з Воронезьким акціонерним літакобудівним товариством.
- Філія в Ульяновську — бере участь у розробці МС-21. Тісно взаємодіє з «Авіастар-СП»
Основні дочірні компанії[ред. | ред. код]
На кінець 2015 року:
- ВАТ «ДКБ ім. О. С. Яковлєва» : 75,46 %
- ЗАТ «Бета Ір: 72 %
- ЗАТ «Техсервісавіа»: 51 %
Основні фінансові показники[ред. | ред. код]
Фінансові показники за 2014 рік, млрд р.: активи — 150,3; оборот — 59,4; чистий прибуток — 1. Фінансові показники за 2015 рік, млрд р.: активи — 178,3; оборот — 82,8; чистий прибуток — 1,5. Фінансові показники за 2016 рік, млрд р.: активи — 225; оборот — 99,9; чистий прибуток — 2,2.
Розмір виручки за типами продукції за 2015 рік, млрд р.:
- програма Су-30 — 42,9;
- програма Як-130 — 17,7;
- програма МС-21 — 16,7;
- кооперація з Airbus — 0,32;
- інше — 2,55.
Авіація[ред. | ред. код]
«Іркут» має свідоцтво експлуатанта авіації загального призначення АВН-02-11-001 від 27.04.2011 і повітряні суда: літак Ан-12 (1 шт.), вертоліт Мі-8МТВ-1 (1 шт.)[7].
Див. також[ред. | ред. код]
- Список авіаційних заводів Росії
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Отчет МСФО за 2015г. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 24 квітня 2018.
- ↑ Чистая прибыль Корпорации "Иркут" по итогам 2016 г. составила $18,219 млн. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 24 квітня 2018.
- ↑ а б в Годовой отчет по РСБУ 2017
- ↑ Корпорация «Иркут» стала победителем конкурса «Авиастроитель года» в номинации «За успехи в выполнении государственного оборонного заказа» -Новости -Пресс-центр. Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 24 квітня 2018.
- ↑ Лайнер будущего: в Иркутске представлен новый российский самолет МС-21. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 24 квітня 2018.
- ↑ ЕОЭ 1 квартал 2016 г. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 серпня 2016. Процитовано 24 квітня 2018.
- ↑ Росавиация. Перечень эксплуатантов, имеющих свидетельство эксплуатанта авиации общего назначения. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 24 квітня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт корпорації [Архівовано 23 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Обов'язкове розкриття інформації [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.]