ДКБ імені Яковлєва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ДКБ імені Яковлєва
Тип Відкрите акціонерне товариство[1]
Форма власності Акціонерне товариство
Галузь авіабудування
Гасло вільна траєкторія польоту
Засновано 1934[1]
Засновник(и) Яковлєв Олександр Сергійович
Штаб-квартира Росія Росія: Москва[1]
Ключові особи Олег Демченко (генеральний директор — генеральний конструктор) [1]
Олексій Федоров (голова ради директорів) [1]
Продукція Літаки цивільного та військового призначення
Аудитор ЗАТ «Гориславці і К ° Аудит» (2005 — 2010) [1][2]
Власник(и) Іркут
Співробітники 311 осіб (на 1 січня 2011 року) [3]
Холдингова компанія Об'єднана авіабудівна корпорація
Материнська компанія ВАТ «НПК " Іркут "»
Дочірні компанії ЗАТ «ЯК Інжиніринг»[1]
ЗАТ «ЧИ і ДК-ЯК»[2]
ТОВ «ЯК-Комплекс»[1]
ТОВ «Науково-технічний центр " Авіаційна автоматика "»[1]
ВАТ «Експо-Московія»[1]
Сайт www.yak.ru

ДКБ імені Яковлєва у Вікісховищі?

ВАТ «Дослідно-конструкторське бюро ім. О. С. Яковлєва» — російське підприємство з розробки та виробництва авіаційної техніки. За час свого існування ДКБ ім. О. С. Яковлєва (ДКБ-115) випустило понад 200 типів та модифікацій літальних апаратів, в тому числі більш 100 серійних.

Історія[ред. | ред. код]

Днем народження ОКБ вважається 12 травня 1927 року — день першого польоту АІР-1, розробленого під керівництвом О. С. Яковлєва у відділі легкомоторної авіації ГУАП.

ДКБ-115 було утворено 1934 року з отриманням колективом під керівництвом А. С. Яковлєва виробничої бази на заводі № 115.

2004 року ВАТ «ДКБ ім. О. С. Яковлєва» було поглинуто ВАТ «НПК Іркут»[6]. Персонал був скорочений в 4,5 раза (з 1400 осіб[7] 2003 року до 311 осіб[5]), ліквідована виробнича база, розпродана нерухомість[8][9]. Пізніше із залишків ОКБ був сформований інженерний центр ВАТ «НПК Іркут»[6].

Розробки[ред. | ред. код]

Винищувачі[ред. | ред. код]

Літаки Як-1, Як-3, Як-7, Як-9 становили основу винищувальної авіації СРСР в роки Німецько-радянської війни. Вони відрізнялися оптимальним поєднанням швидкості, маневреності та озброєності і, на думку багатьох фахівців[хто?], були в числі найкращих літаків свого класу.

Бомбардувальники[ред. | ред. код]

Транспортні літаки[ред. | ред. код]

Пасажирські літаки[ред. | ред. код]

Тренувальні та спортивні літаки[ред. | ред. код]

Легкі навчально-тренувальні та спортивні літаки КБ Яковлєва здобули широку популярність у всьому світі.

Багатоцільові літаки[ред. | ред. код]

Літаки АВАКС[ред. | ред. код]

Літаки вертикального зльоту та посадки[ред. | ред. код]

Штурмовик ВВП Як-38М

Гелікоптери[ред. | ред. код]

Перспективні моделі[ред. | ред. код]

  • МС-21 — ближньо-середньомагістральний пасажирський лайнер.
  • БПЛА Прорив — розвідувальний та ударний БПЛА

Літаки Яковлєва в мистецтві[ред. | ред. код]

  • Володимир Висоцький. "Як-винищувач" (пісня).[11]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]