Як-130

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Як-130
Yakovlev Yak-130.jpg
Тип навчально-бойовий літак
Розробник Росія ДКБ Яковлєва
Виробник
Головний конструктор Микола Долженков[1]
Перший політ 25 квітня 1996 р.[2]
Початок експлуатації лютий 2010 р.
Статус експлуатація, виробництво
Основні експлуатанти Росія ВПС Росії
Алжир ВПС Алжиру
Роки виробництва з 2009 р.[3]
Вартість одиниці ~$15 млн (на 2012 р., експорт)[4][5]
Варіанти Aermacchi M-346
CMNS: Як-130 у Вікісховищі

Як-130 (за кодифікацією НАТО: Mitten) — навчально-бойовий літак, розроблений ДКБ імені Яковлєва спільно з італійською компанією Alenia Aermacchi для заміни у Військово-повітряних силах Росії навчально-тренувальних літаків Л-39.

Головний конструктор — Наришкін Віталій Юрійович. Спільна розробка з Aermacchi через розбіжності була припинена, і кожна з компаній продовжила реалізовувати свою концепцію самостійно. Як-130 — перший повністю новий (а не модернізований варіант існуючої моделі) літак, побудований в Росії після розпаду СРСР[6]. Як-130 переміг МіГ-АТ в тендері на поставку ВПС Росії. З 2012 року планується випуск понад 100 таких машин.

Історія[ред. | ред. код]

Конкурс на створення нового НБЛ був оголошений наприкінці 1980-х років. Нова машина мала стати універсальним літаком з двома рушіями для підготовки льотчиків, починаючи від початкового льотного навчання і закінчуючи особливостями бойового застосування, а також для підтримки льотних навичок у стройових частинах.

ВПС вибрали два проекти — Як-130 і МіГ-АТ. Для розробки нового літака були потрібні великі кошти, яких не мали ні розробники, ні Міністерство оборони Росії, тому літаки проектувалися спільно з іноземними фірмами — Як-130 з італійською Aermacchi, а МіГ-АТ — з французькими компаніями. Через розбіжності з італійським партнером спільна розробка Як-130 на завершальному етапі припинилася. Компанія Aermacchi отримала всю конструкторську і технічну документацію на планер літака, після чого випустила власний навчально-тренувальний літак — Aermacchi M-346.

Перший політ дослідний зразок Як-130 здійснив 25 квітня 1996 р. під управлінням льотчика-випробувальника Андрія Синіцина[2].

У лютому 2005 року на Як-130 здійснив політ діючий на той момент головнокомандувач ВПС Росії Володимир Михайлов[7].

У грудні 2009 завершені ГСВ[3].

Завдання[ред. | ред. код]

У задачі літака входить навчання курсантів льотних училищ: зліт-посадка, пілотування, навігація, виконання складних маневрів, отримання навичок дій на граничних режимах польоту, дій при відмовах АТ і помилках льотчика, виконання польотів в замкнених бойових порядках вдень і в умовах візуальної видимості, освоєння систем озброєння та відпрацювання основ бойового застосування при діях по наземним і повітряним цілям, навчання навичкам виконання наступальних і оборонних маневрів, характерних для літаків 4 і 5 поколінь.

Особливості[ред. | ред. код]

Літак обладнаний цифровою комплексною системою управління КСУ-130 (розроблена в МІЕА), що виконує функції системи автоматичного управління та активної системи безпеки польоту і дозволяє, в навчальних цілях, репрограмувати характеристики стійкості і керованості в залежності від типу імітованого літака[8]. Дозволяє готувати пілотів на літаки 4 і 5 поколінь (Су-30, МіГ-29, F-16 і F-15, Rafale і Eurofighter Typhoon, F-22, F-35, ПАК ФА). Літак має електронну індикацію, побудовану на трьох рідкокристалічних БФЦІ (багатофункціональних цифрових індикаторах) розміром 15x20 см без електромеханічних приладів.

Виробництво[ред. | ред. код]

Серійне виробництво Як-130 планувалося розгорнути на двох заводах — в Нижньому Новгороді і Іркутську. На нижньогородському заводі «Сокіл» виробництво почалося наприкінці 2008 року (поставки для ВПС Росії за замовленням Міністерства оборони)[9], літак також буде будуватись на Іркутському авіаційному заводі (для експортних поставок).

4 червня 2008 р. президент корпорації «Іркут» Олег Демченко повідомив журналістам про те, що Іркутський авіаційний завод приступає до виконання замовлення на виробництво для ВПС Росії 62 навчально-бойових винищувачів Як-130. За його словами, «є велике замовлення на Як-130, він підписаний і бюджет затверджений Міноборони, 62 літаки будуть будуватись на Іркутському заводі». Планується, що перший Як-130 буде проведений вже до кінця 2008 року, а поставки для ВПС Росії почнуться в 2009 році[10][11].

19 травня 2009 р. зробив перший політ серійний Як-130, з числа замовлених для ВПС Росії[12].

За повідомленням Управління прес-служби і інформації Міноборони РФ з Військово-повітряним силам, головнокомандувач ВПС Росії генерал-полковник Олександр Зелін підписав «Акт про завершення державних спільних випробувань навчально-бойового літака Як-130»[13].

23 вересня 2011 р. газета «Коммерсант» повідомила, посилаючись на анонімне «джерело в авіапромисловому комплексі», що тендер на поставку Як-130 для Міноборони був визнаний недійсним[14].

16 листопада 2011 р. Міністерство оборони Російської Федерації і корпорація «Іркут» підписали контракт на поставку навчально-бойових літаків Як-130. Згідно з документом, до 2015 року ВПС Росії отримають 55 нових машин, які мають забезпечити першочергові потреби в підготовці військових льотчиків[15].

В кінці січня 2012 р. Міноборони повідомило, що планується збільшити замовлення Як-130 на десять одиниць[16].

Перспективи[ред. | ред. код]

Потреба ВПС Росії в подібних літаках оцінюється в 250 одиниць, а потреба світового ринку — 2500 одиниць. Як-130 позиціонується, як навчально-тренувальний комплекс для освоєння винищувачів Су-30МК при експортних поставках.

У перспективі, дані літаки повинні повністю замінити застарілий парк літаків чехословацького виробництва L-39, за приблизною оцінкою це має відбутися протягом 10-13 років, і стати основною навчально-бойовою одиницею російських ВПС.

Багато з експлуатованих в Росії L-39 давно відлітали свій ресурс. Саме тому ще наприкінці 1980-х в СРСР було оголошено тендер на розробку навчально-тренувального літака. Серійне виробництво L-39 завершено в 1999 році, а L-159, сучасну версію літака, Міністерство оборони Російської Федерації не замовляло.

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Yak-130D.svg

Джерело: ОКБ Яковлєва[3][8]

Основні характеристики

  • Екіпаж: 1 або 2 чоловіка
  • Довжина: 11.49 м
  • Висота: 4.76 м
  • Розмах крила: 9.84 м


Льотні характеристики

  • Максимально допустима швидкість: 1060 км/год
  • Максимальна швидкість: 1050 км/год
  • Крейсерська швидкість: 887 км/год
  • Практична дальність: 2000 км (за умови повної внутрішньої заправки)
  • Довжина розгону: 400 м
  • Довжина пробігу: 650 м

Озброєння

  • Стрілецько-гарматне: гарматні контейнери УПК-23-250 з гарматами калібру 23 мм та боєкомплектом 250 снарядів в кожному — 2-4 шт.
  • Точки підвіски: 8
  • Бойове навантаження: 3000 кг
  • Бомби: коректовані та звичайні бомби


  • Ресурс літака: 10 000 годин

Льотні події[ред. | ред. код]

Станом на 15 квітня 2014 втрачено три Як-130:

  • 26 червня 2006 Як-130 розбився в Рязанській області. Обидва льотчики успішно катапультувалися, ніхто не постраждав[19].
  • 29 травня 2010 в 16:59 розбився Як-130 (бортовий номер 93) Липецького центру бойової підготовки і перенавчання особового складу. Аварія літака сталася під час виконання планового завдання при зльоті. Екіпаж у складі двох пілотів катапультувався, їх стан задовільний, на землі жертв і руйнувань немає[20]
  • 15 квітня 2014 року о 17:46 розбився поряд з Ахтубінськом Астраханської області Як-130 пілотований двома пілотами, один з них загинув.[21]
  • 16 вересня 2017 року розбився у Волгоградській області. Обидва льотчики успішно катапультувалися, ніхто не постраждав. Попередня причина катастрофи - аварійна відмова систем двигуна.

Замовлення[ред. | ред. код]

  • Росія Росія — за контрактом від 7 грудня 2011 замовлено 55 Як-130 з постачанням до 2015 року[15][16]. В листопаді 2011 року Олександр Зелін, головком ВПС Росії, заявив про плани придбання 65 Як-130 на суму 30 млрд рублів до 2017 року[22]. Літаки будують на Іркутському авіаційному заводі[15].
  • Сирія Сирія — замовлено 36 Як-130 на загальну суму $ 550 млн, за станом на лютий 2012[23].
  • М'янма М'янма [24]

На озброєнні[ред. | ред. код]

  • Росія Росія — 29 Як-130, станом на 2013 рік. У 2010–2011 рр. у ВПС Росії було поставлено 12 Як-130, 1 літак зазнав катастрофи і 15 одиниць було поставлено в 2012 року.[22][25][26][27] + 3 в 2013 роке.
  • Алжир Алжир — 16 Як-130, станом на 2012 рік[28].
  • Білорусь Білорусь — 4 станом на 2015 рік[29].
  • Бангладеш Бангладеш — 16 літаків будуть отримані до кінця 2015 року. У жовтні 2015 надійшла перша партія в 6 літаків. [30]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

На основі Як-130 ентузіастами зроблена радіокерована модель в масштабі 1:4, яка на чемпіонаті світу з авіамоделювання «Jet World Masters 2011», що проходив у Національному музеї Військово-повітряних сил США, отримала перехідний кубок та звання Чемпіона Світу на найближчі два роки.[31]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Работы по созданию обоих комплексов возглавит бывший генконструктор ОКБ Яковлева Николай Долженков, автор проектов ДПЛА „Пчела“ и новейшего учебно-боевого самолёта Як-130.»
  2. а б Як-141 на сайте airwar.ru. Архів оригіналу за 2012-02-28. Процитовано 2011-10-25. 
  3. а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 5 листопад 2013. Процитовано 12 жовтень 2012. 
  4. Филиппины и Бангладеш рассматриваются как возможные кандидаты на закупку Як-130УБС
  5. РФ вполовину увеличила экспорт военных вертолетов и самолетов — ЦАСТ
  6. http://www.aviaport.ru/digest/2003/06/21/54508.html АвиаПорт.ру
  7. Главком ВВС России лично облетает новый штурмовик
  8. а б ОКБ Яковлева: Як-130 — учебно-боевой и тренировочный самолёт
  9. Деловой Петербург со ссылкой на «ИФ-Регион» и гендиректора авиазавода Михаила Шибаева. (08:19 04 февраля 2008 года). Авиазавод «Сокол» будет делать МиГ-35. Деловой Петербург ISSN 1606-1829 (Online) /Нижний Новгород/. [недоступне посилання з травня 2019]
  10. «Иркут» приступает к сборке Як-130 для ВВС России
  11. Иркутский авиазавод поставит российским ВВС 62 учебно-боевых истребителя Як-130
  12. Учебный самолёт Як-130 для ВВС России совершил первый полет
  13. Як-130: небо ждёт. Военный паритет. Архів оригіналу за 2012-02-28. 
  14. Як-130 не долетели до Минобороны // Коммерсантъ, 23.09.2011
  15. а б в Независимое военное обозрение // Лётчики России освоят боевой самолёт нового поколения Як-130
  16. а б Минобооны не будет закупать оружие у "Ижмаша": новый автомат Калашникова - это "блеф" (російською). NEWSru.com. 2012-01-25. Архів оригіналу за 2012-02-28. Процитовано 2012-01-25. 
  17. Разрешённая взлётная масса самолёта Як-130 повышена до 10290 кг — ВПК.name
  18. Раніша планувалось встановити двигуни РД-35 з тякою 2200 кгс кожен.
  19. В Рязанской области разбился учебно-боевой самолет Як-130 из подмосковного Жуковского (рос.)
  20. В Липецке упал самолёт ВВС РФ Як-130 (рос.)
  21. Учебный самолет Як-130 разбился под Астраханью, один летчик погиб
  22. а б Минобороны получило первые самолеты Як-130
  23. «Ъ»: Россия продала Сирии 36 самолетов боевых Як-130, цена сделки $550 млн — Газета. Ru | Деловые новости
  24. http://bmpd.livejournal.com/1667409.html
  25. ВВС России получат в этом году около 180 новых самолётов и вертолётов
  26. Журнал Взлёт : В Борисоглебский УАЦ поступили пять Як-130. Архів оригіналу за 3 грудень 2014. Процитовано 12 жовтень 2012. 
  27. Спрос рождает предложение: корпорация «Иркут» модернизирует Як-130 — ОРУЖИЕ РОССИИ, Каталог вооружения, военной и специальной техники. Архів оригіналу за 29 жовтень 2013. Процитовано 12 жовтень 2012. 
  28. Корпорация «Иркут» передала в конце года все 16 самолётов
  29. http://www.aex.ru/news/2015/4/27/133701/
  30. http://bmpd.livejournal.com/1504541.html

Посилання[ред. | ред. код]