Ісмаїл аль-Мутаваккіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісмаїл аль-Мутаваккіль
араб. إسماعيل بن أحمد الكبسي


Імам Ємену
1644 — 1676
Попередник: Мухаммед аль-Муайяд бін аль-Мансур
Наступник: Ахмад аль-Магді
 
Народження: 1610(1610)
Смерть: 15 серпня 1676(1676-08-15)
Національність: Араб
Віросповідання: Іслам шиїтського спрямування
Династія: Рассіди
Батько: Аль-Мансур аль-Касім

Ісмаїл аль-Мутаваккіль (араб. إسماعيل بن أحمد الكبسي‎; 161015 серпня 1676) – імам Ємену. За часів його правління відбулось найбільше розширення єменської території.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був сином засновника Касимідської монархії аль-Мансура аль-Касіма. 1644 року помер його старший брат Мухаммед аль-Муайяд бін аль-Мансур. Після цього спалахнула братерська боротьба за імамат. Зрештою всі інші брати все ж підтримали Ісмаїла. У єменських джерелах його правління характеризується позитивно. Однак, 1648 року виникла суперечка між імамом та різними улемами щодо податкової політики. Коли Ісмаїлу вдалось установити громадський порядок у розколотому єменському суспільстві, до держави почали приїжджати торговці з інших країн[1]. Торгівля кавою через порт Моха суттєво збільшила прибутки уряду імама.

Влада Ісмаїла аль-Мутаваккіля поступово поширилась на схід уздовж південного узбережжя Аравії. 1644 року був завойований Аден[2]. 1658 року імам відновив свою владу на території до самого Дофару. Утім, завоювання Хадрамауту вилилось у протистояння з султаном Оману бін Саїфом. Контролюючи море у тому регіоні, оманці змогли здійснити рейд до Ємену. Нестабільність на морі призвела до зниження імпорту товарів у єменських портах[3][4].

У XVII столітті Ємен був не надто відкритою державою. Втім, його роль як практично єдиного виробника кави у світі, зробила країну важливою ланкою торгівлі в Індійському океані[5]. 1646 року до імама прибуло ефіопське посольство, а візит єменців у відповідь відбувся наступного року. Також імам мав гарні стосунки з імперією Великих Моголів – на той час головним торговельним партнером Ємену на західному узбережжі Індії було місто Сурат. Разом з тим, Османська імперія, що втратила контроль над Єменом 1635 року, планувала новий наступ на країну 1674 року, але османи не наважились на таку експансію через страх перед Португалією[6].

Ісмаїл аль-Мутаваккіль помер 1676 року, після чого спалахнула боротьба за владу між двох його племінників. Зрештою, імамат успадкував Ахмад аль-Магді[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. R. Serjeant & R. Lewcock, San'a'; An Arabian Islamic City. London 1983, стор. 80
  2. R.J. Gavin, Aden under British Rule, 1839—1967. London 1975, стор. 19
  3. Robert W. Stookey, Yemen; The Politics of the Yemen Arab Republic. Boulder 1978, стор. 146
  4. R. Serjeant & R. Lewcock, стор. 80-81
  5. R.J. Gavin, стор. 17
  6. R. Serjeant & R. Lewcock, стор. 80-81
  7. Robert W. Stookey, стор. 147