Війна Іфні
Війна Іфні | |||
---|---|---|---|
Деколонізація Африки Холодна війна | |||
250px Іфні до конфлікту і після | |||
Дата | 23 жовтня 1957 рік — 30 червня 1958 рік | ||
Місце | Іфні | ||
Причина | територіальна суперечка | ||
Результат | |||
Територіальні зміни |
Сектор Тарфайя став територією Марокко | ||
Противники | |||
| |||
Командувачі | |||
| |||
Сили сторін | |||
| |||
Військові втрати | |||
|
Війна Іфні (в Іспанії відома як Забута війна — ісп. Guerra Olvidada) — бойові дії в 1957–1958 роках, які проходили між іспанською армією і марокканськими повстанцями в Південному Марокко, територія якого в той час була іспанською колонією.
Причини[ред. | ред. код]
Прибережне місто Сіді-Іфні з 1860 року перебувало в складі Іспанської колоніальної імперії. Надалі під контроль Іспанії перейшов ряд територій на південь від міста. В 1946 році всі ці території були перетворені в Іспанську Західну Африку.
Після здобуття незалежності в 1956 році Марокко стало претендувати на сусідні іспанські території, стверджуючи, що вони історично і географічно є частиною Марокко.
Хід конфлікту[ред. | ред. код]
10 квітня 1957 року в Іфні почалися антиіспанські виступи, інспіровані Марокко. Для їх придушення Франсіско Франко відправив у Африку підрозділи Іспанського легіону. У відповідь на це 23 жовтня 1500 марокканських солдатів зайняли два села на околиці Сіді-Іфні — Гюльмен і Бу-Ізарген.
Штурм Іфні[ред. | ред. код]
Бойові дії почалися в листопаді. 21 листопада іспанське командування отримало інформацію, що марокканці готують напад на Іфні з району Тафраута. Два дні потому іспанські лінії зв'язку були перерізані, і 2000 марокканських солдатів пішли на штурм Іфні та складів зброї навколо міста. Штурм був відбитий гарнізоном, але два іспанських аванпости були кинуті після атак марокканців, а саме місто опинилося в облозі.
Тілуін[ред. | ред. код]
У Тілуіна 60 ополченців під командуванням іспанських офіцерів стримували атаки кількох сотень марокканців. 25 листопада спроба прориву провалилася. Щоб вивести загін з оточення, іспанці притягнули п'ять бомбардувальників CASA 2.111 і висадили десант з 75 парашутистів. 3 грудня солдати 6 батальйону Іспанського легіону змогли прорвати облогу Тілуіна і відвоювати аеродром. Усі військові й цивільні співробітники були потім евакуйовані по суші в Сіді-Іфні.
Облога Сіді-Іфні[ред. | ред. код]
Бойові дії велися невеликими піхотними підрозділами і майже без застосування техніки, хоча іспанці використовували авіацію. Після провалу штурму Іфні марокканці взяли місто в облогу і почали розширювати плацдарми в околицях міста. Протягом двох тижнів марокканці та їх племінні союзники стримували контроль над більшою частиною Іфні, ізолюючи іспанські підрозділи від столиці регіону. Одночасно вони проводили атаки з боку Іспанської Сахари, нападаючи на гарнізони і влаштовуючи засідки на конвої і патрулі.
Марокканські підрозділи розраховували викликати в Сіді-Іфні народне повстання, але недооцінили силу іспанських укріплень. Забезпечуючи з моря ВМС Іспанії та поритий кілометрами траншей Сіді-Іфні до 9 грудня мав 7500 захисників і виглядав неприступним. Облога, що тривала до червня 1958 року, стала відносно безкровною, оскільки Іспанія та Марокко зосередили свої ресурси на театрі бойових дій в Сахарі.
Бій при Ечерах[ред. | ред. код]
Найбільш відомою подією війни став бій при Ечерах. У січні 1958 року Марокко подвоїло чисельність своїх військ в районі Іфні, реорганізувавши всі армійські підрозділи на іспанській території в « Марокканську визвольну армію» (МОА).
12 січня підрозділи МОА напали на іспанський гарнізон при Ель-Аюн. Атакабула не вдалою, і марокканці були змушені відступити на південний схід. Тут вони на наступний день в районі Ечер натрапили на дві роти 13-го батальйону Іспанського легіону, які вели розвідувальну місію. Перебуваючи в меншості, іспанці стійко зустріли вогонь марокканців і змусили їх відступити з важкими втратами. Сутички тривали до темряви, і до вечора марокканці, розсіяні по околицях, залишили позиції і безладно відступили.
Завершення кампанії[ред. | ред. код]
У лютому 1958 року іспанські сили за підтримки Франції почали успішний наступ проти марокканців. Іспанці і французи направили в регіон об'єднаний повітряний флот з 150 літаків, а також 9000 іспанських солдатів і 5000 французьких. Марокканські гірські табори в Тан-Тан були розбомблені, МОА втратила 150 бійців. 10 лютого три іспанських батальйони, організованих в моторизовані групи, розсіяли марокканців біля Ечер і прорвалися до Тафурдата і Смари.
Іспанська армія в районі Ель-Аюн за підтримки французів вдарила по позиціях марокканців 21 лютого, зруйнувавши їх оборону між Бір-Назараном і Аузертом.
Наслідки[ред. | ред. код]
Бойові дії були завершені після підписання іспано-марокканської угоди в Ангра-де-Синтра в квітні 1958 року. Іспанія поступалася Марокко територію мису Хубі, зберігши за собою Сіді-Іфні (до 1969 року) і Західну Сахару (до 1975 року).
Література[ред. | ред. код]
- SANTAMARÍA, Ramiro. Ifni-Sahara, la guerra ignorada, Dyrsa, Madrid, 1984.
- CASAS DE LA VEGA, Rafael. La última guerra de Africa, Servicio de Publicaciones del Estado Mayor del Ejército, Madrid, 1985.
- DIEGO AGUIRRE, José Ramón. «Ifni, la última guerra colonial española» en Historia 16 nº 167 (1990).
- TAMBURINI, FRANCESCO. «Ifni-Sahara, 1957—1958: una guerra coloniale dimenticata», in «Eserciti e Storia», n. 42, a. VII, JULY-AUGUST 2007
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Warfare Since the Second World War, Torsten Schwinghammer [1]
- ↑ Warfare and Armed Conflicts, Micheal Clodfelter, page 552 [2]
- ↑ Warfare and Armed Conflicts, Micheal Clodfelter, page 552 [3]
- ↑ Warfare Since the Second World War, Torsten Schwinghammer [4]
- ↑ Warfare Since the Second World War, Torsten Schwinghammer [5]
Посилання[ред. | ред. код]
- The Corner of Sidi Ifni (El Rincón de Sidi Ifni) (ісп.)
- Marcelino Sempere Doménech, El Ejército del Aire en la Guerra de Sidi Ifni, Universidad de Murcia (ісп.)