Перейти до вмісту

Іто Дзюндзі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іто Дзюндзі
伊藤 潤二
Народився31 липня 1963(1963-07-31)[1][2] (62 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Накацуґава, Префектура Ґіфу, Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьяпонці Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, манґака, сценарист, стоматолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materNakatsu High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовяпонська[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанраніме та манґа в жанрі горор
У шлюбі зAyako Ishigurod Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 0411702 Редагувати інформацію у Вікіданих

Іто Дзюндзі (яп. 伊藤 潤二, Itō Junji), в українських виданнях також Іто Джюнджі[5] — японський манґака, що працює у жанрі жахів. Найвідоміші його роботи включають серію «Томіе», про безсмертну дівчину, яка зводить людей з розуму; «Спіраль, історію про місто одержиме надприродною силою; та Gyo, історію про риб, інфікованих загадковою бактерією. Серед його інших робіт — антологія «Колекція жахів Дзюндзі Іто» та автобіографічна пародія «Котячий щоденник Джюнджі Іто: Йон та Му» про його життя з двома котами.

Роботи Іто сформували значну кількість і культ прихильників[6][7], і Іто називають культовим художником манґи жахів[6][8][9][10]. Його манґа була адаптована як у фільми, так і у аніме-телесеріали, включаючи серію ігрових фільмів «Томіе» та аніме-антологію «Колекція жахів Дзюнзі Іто».

Життя і кар'єра

[ред. | ред. код]

Іто Дзюндзі народився 31 липня 1963 року в Сакасіта, нині частина Накацуґави, Ґіфу. Він розпочав своє знайомство з манґою у жанрі жахів у доволі молодому віці. Його першою манґою була «Mummy Teacher» (укр. Мумія-вчитель) Кадзуо Умедзу. Дві старші сестри Іто читали Умедзу та Сін'іті Коґа в журналах, і, отже, він теж почав їх читати[11]. Він виріс у сільській місцевості, у маленькому містечку біля Наґано[12]. У будинку, де він жив, ванна була в кінці підземного тунелю, де були цвіркуни-павуки. Переживання дитинства знайшли згодом відображення в його творах[11].

Іто почав малювати манґу у віці 4 років, надихаючись творами, які читав у журналах. Він продовжував малювати як хобі, поки не став зубним техніком у 1984 році. Йому було важко знайти баланс між малюванням і роботою[11].

У 1987 році він подав коротку історію до журналу Monthly Halloween, яка отримала почесну згадку на премії Умедзу Кадзуо (самий Умедзу був одним із суддів)[13]. Потім ця манґа виходила протягом 13 років і пізніше була серіалізована як «Томіе»[14][15].

Іто намалював обкладинку альбому Hōmura Uta для гурту Mucc у 2002 році[16]. Він знову співпрацював із гуртом у 2020 році для створення обкладинки їхнього синглу «Shōfu 2020»[16]. Іто об'єднався з Наґасакі Такесі та колишнім дипломатом Сато Масару, щоб створити Yūkoku no Rasputin (2010—2012) на основі особистого досвіду Сато в Росії для Big Comic[17].

Кінорежисер Ґільєрмо дель Торо розповідав у своєму офіційному Twitter-акаунті, що Іто спочатку був співавтором відеогри Silent Hills, головними режисерами якої були як Дель Торо, так і ігровий дизайнер Кодзіма Хідео. Однак через рік після оголошення проект був скасований Konami[18]. Пізніше Іто та Дель Торо працювали разом над наступним проєктом Кодзіми — Death Stranding[19].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Робота Іто «Спіраль» була номінована на премію Айснера в 2003 і 2009 роках[20].

У 2019 році Іто отримав свою першу премію Айснера за манґа-адаптацію «Франкенштейна» Мері Шеллі за «Найкращу адаптацію з інших медіа»[21].

У 2021 році Іто отримав ще дві нагороди Айснера за свої роботи «Пекельна планета Реміна» та Venus in the Blind Spot, отримавши «Найкраще видання міжнародного матеріалу в США — Азія» та «Найкращий письменник/художник»[22].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 2006 році Іто одружився з ілюстраторкою Ісіґуро Аяко (яп. 石黒亜矢子). Станом на 2023 рік у них двоє дітей[23].

Натхнення і теми

[ред. | ред. код]

Інші митці

[ред. | ред. код]

Крім Кадзуо Умедзу, Іто назвав Хідеші Хіно, Сін'іті Коґу, Цуцуй Ясутаку, Едоґаву Рампо та Говарда Лавкрафта, як людей, що сильно вплинули на його творчість[24]. Іто заявив, що Умедзу надихнув його на створення історій, а Хіно надихнув його здатність створювати настрій для твору. Він також заявив, що захоплюється творчістю Ґільєрмо дель Торо[25].

Неодноразово було вказано на зв'язок між творчістю Лавкрафта та спіралями «Спіраль», а також на спільну тема космічного жаху[26].

Іто також назвав Ганса Ґігера, Сальвадора Далі як осіб, що вплинули на його творчість[27].

Дитинство

[ред. | ред. код]

Іто з дитинства надихався жахами, його перша манґа була написана про головного героя з оком посередині долоні, який нападає на нього. Ця історія була написана під сильним впливом Kappa no Sanpei[15]. Також на Іто вплинули окультні фільми жахів 20 століття (такі як Дракула та Франкенштейн), а також епохальні драми про привидів[28][11]. Він також знайшов натхнення в оповідачів Ракуґо, які розповідають історії про привидів Кайдена, і включив це в манґу No Longer Human[29].

На створення манґи «Томіе» Іто Дзюндзі надихнула смерть одного з його однокласників. Іто почувався дивно, що хлопець, якого він знав, раптово зник зі світу, і він чекав, що хлопець з'явиться знову. З цього виникла ідея історії про дівчину, яка нібито померла, але потім просто з'являється, ніби нічого не сталося[11]. На Gyo вплинули його дитячі антивоєнні почуття через трагічні та страшні історії про війну від його батьків і сцени нападу акули з фільму «Щелепи»[30]. The Hanging Balloons засновані на дитячому сновидінні[11]. Long Dream був натхненний тим, що його сестра згадувала про дослідження миттєвих сновидінь[11], а Slug Girl була створена, коли Іто ворушив своїм язиком у дзеркалі та виявив, що він нагадує слимака[25].

Освіта

[ред. | ред. код]

Іто навчався та закінчив професійно-технічну школу за спеціальністю «Зуботехніка». Він пропрацював за фахом 3 роки, поки не став манґакою на повний робочий день[11][31]. Іто зацікавився анатомічними атласами для студентів-медиків, які він використовував для вивчення м'язів[11]. Він також стверджує, що навчання дало йому більше натхнення для використання його інструментів для малювання, а саме ручок і того, як стругати олівці, як зубні протези[11][25].

Теми

[ред. | ред. код]

Роботи Іто складаються з багатьох піджанрів жахів, в основному з піджанрів боді-горор і космічних жахів. Більшість його робіт базується виключно на них, але й інші теми, зокрема стосунки хижака зі здобиччю, втрата людяності та одержимість, є доволі поширеними[32][31][20]. Всесвіт, який Іто зображує, жорстокий і примхливий; його герої часто опиняються жертвами зловмисних неприродних обставин без видимої причини або караються непропорційно за незначні порушення невідомого та незбагненного природного порядку[32]. Він також черпає натхнення у власних страхах, включаючи смерть, війну, комах і відчуття того, що за ним хтось стежить[11][15].

Іто згадував, що він малює жахи, які розум перетворює на реальність і вони стають тим самим боді-горором[25].

Роботи

[ред. | ред. код]

Манґа

[ред. | ред. код]

Інші роботи

[ред. | ред. код]
  • Rasputin the Patriot (яп. 憂国のラスプーチン, Yuukoku no Rasputin, Патріот Распутін) (Shogakukan: 2010, ISBN 978-4-09183-610-6) — альтернативний погляд на постать Григорія Распутіна.
  • The Art of Junji Ito: Twisted Visions (異形 世界, укр. Артбук Химерні візії. Збірка ілюстрацій Джюнджі Іто) — перша збірка художніх робіт Джюнджі Іто, до якої увійшли понад 130 зображень, як з його найпопулярніших робот так і більш рідкісних видань. Ця колекція також включає чорно-білі та кольорові ілюстрації з Томіе та Спіралі. До збірки також увійшло інтерв'ю автора з коментарями щодо його техніки малювання та коментарями про кожну роботу.
  • Black Paradox (ブラックパラドクス, укр. Чорний парадокс) (6 глав у одному томі) — четверо людей, які мають намір покінчити з собою, зустрічаються на вебсайті про самогубців Black Paradox: Марузо, медсестра, яка зневірилась у майбутньому; Табуро, чоловік, якого катує його двійник; Пій-тан, інженер із власним робо-клоном; і Бараччі, дівчина, яка страждає через родиму пляму на своєму обличчі.
    • Включає дві бонусні історії: The Licking Woman (укр. Жінка-лизунка) та Mystery Pavilion (укр. Таємничий павільйон)
  • A Diary of Embellished Patches (潤色まだら日記, укр. Щоденник гарних латок) (збірка з 3 ван-шотів)
    • Увійшли: Pond (укр. Басейн), Conversation (укр. Розмова) та DIY Instructions (укр. Інструкції з саморобок)
  • Dissolving Classroom (溶解教室, укр. Поплавлений клас) (5 глав у одному томі) — історія про брата та сестру — Юму, юнака, що одержимого дияволом, і Чідзумі, найгіршу молодшу сестру в історії. Вони спричиняють усілякі трагічні та жахливі речі, куди б вони не пішли. Ці страшні новели шокують читачів буквальним тлумаченням бід, якими страждає сучасне суспільство.
    • Включає дві бонусні історії: The Return (укр. Возз'єднання) та Children of the Earth (укр. Діти Землі)
  • Deserter: Junji Ito Story Collection (脱走兵のいる家, укр. Пустельник: Збірка історій Джюнджі Іто) (збірка з 12 ван-шотів)
    • Перевидання Museum of Terror Volume 3: The Long Hair in the Attic
  • Fragments of Horror (a.k.a. The Shard of Evil) (魔の断片, укр. Уламки жахів) (збірка з 8 ван-шотів)
    • Увійшли: Futon, Haunted Wood Mansion, Tomio: Red Turtleneck, Lingering Farewell, Dissection Girl, Black Bird, Nanakuse Magami та Whispering Woman
  • Frankenstein: Junji Ito Story Collection (フランケンシュタイン, укр. Франкенштейн: Збірка історій Дзюндзі Іто)
    • Перевидання Museum of Terror Volume 9: Oshikiri Idan & Frankenstein
  • Gyo: Ugomeku Bukimi (або Fish: Ghastly Squirming) (ギョ うごめく不気味, укр. Риба: Моторошні вихори) (19 глав у 2 томах) — жахливий сморід завис у повітрі біля моря. Дивні риби з ногами починають з'являтися на суші. Тадаші та Каорі, що приїхали на відпочинок, потрапляють у жахливу спіраль нещасних випадків.
    • Включає дві бонусні історії: The Sad Tale of the Principal Post (укр. Сумна історія опорного стовпа) та The Enigma of Amigara Fault (укр. Таємниця аміґарської ущелини)
  • Junji Ito's Cat Diary: Yon & Mu (伊藤潤二の猫日記 よん&むー, укр. Котячий щоденник Джюнджі Іто : Йон та Му) (10 глав у одному томі) — автобіографічна манґа про життя Іто Джюнджі, його нареченої та їхніх котів.
  • The Liminal Zone (幻怪地帯, укр. Фантомна зона) (збірка з 4 ван-шотів)
    • Увійшли: Weeping Woman Way (укр. Пагорб плакальниць), Madonna (укр. Мадонна), The Spirit Flow of Aokigahara (укр. Потік духів Аокіґахари) та Slumber (укр. Дрімота)
  • Lovesickness: Junji Ito Story Collection (死びとの恋わずらい, укр. Любовна туга: Збірка Дзюндзі Іто)
    • Перевидання Museum of Terror Volume 10: Lovesick Dead
  • Mimi's Ghost Stories (ミミの怪談, укр. Історії про привидів від Мімі) (збірка з 6 ван-шотів, включає адаптації Хірокацу Кіхара та оповідь Ічіро Накаями Kaidan Shin Mimibukuro (怪談新耳袋))
    • Увійшли: The Woman Next Door (укр. Сусідка), Sound of Grass (укр. Звук трави), Graveman (укр. Могильник), The Seashore (укр. Узбережжя), Alone With You (укр. Наодинці з тобою) (або Just the Two of Us) та The Scarlet Circle (укр. Багряне коло)
  • No Longer Human (人間失格, укр. Більше не людина) (24 глави у одному томі) — адаптація від Джюнджі Іто однойменного роману Дадзай Осаму
  • Remina (Hellstar Remina) (地獄星レミナ, укр. Пекельна планета Реміна) (6 глав у одному томі) — манґа у жанрах жахів та наукової фантастики про космічну істоту, що поглинає інші планети. Вчений випадково сприймає цю істоту за нову планету і називає її на честь своєї доньки Реміни. Але через деякий час ця істота наближається до Землі…
    • Включає бонусну історію: Billions Alone (укр. Усі за одного) (або Army of One)
  • Sensor (Travelogue of the Succubus) (センサー, укр. Сенсор) (7 глав у одному томі) — випадкова зустріч з загадковим незнайомцем біля гори Сенґоку призводить до жахливих подій у дуже дивному містечку у горах.
  • Shiver: Junji Ito Selected Stories (伊藤潤二自選傑作集,укр. Дрижаки. Збірка найкращих оповідань Джюнджі Іто) (збірка з 10 ван-шотів)
    • Увійшли: Used Record (укр. Вживана платівка), Shiver (укр. Дрижаки), Fashion Model (укр. Модель), The Hanging Balloons (укр. Кулі-вішальники), Marionette Mansion (укр. Особняк маріонеток), Painter (укр. Художник, в укр. виданні відсутній), Long Dream (укр. Довгий сон), Honored Ancestors (укр. Шановні пращури), Glyceride (укр. Гліцерид, або Greased (укр. Жирний)) та Fashion Model: Cursed Frame (укр. Модель: Прокляті кадри)
  • Tomie (富江, укр. Томіе) (20 глав у одному томі, в українському виданні 2 томи по 9 та 12 глав, у сумі 21 глава) — культова манґа про Томіе Кавакамі — безсмертну істоту в вигляді прекрасної дівчини, що зводить з розуму чоловіків і розмножується шляхом розчленування.
    • До збірки не входять Tomie: Takeover та Souichi Possessed (ван-шот кросовер про Соїчі та Томіе)
  • Venus in the Blind Spot (盲点のビーナス, укр. Венера в сліпій плямі) (збірка з 10 ван-шотів)
    • Увійшли: Billions Alone (укр. Самотні мільярди) (або Army of One), The Human Chair (укр. Людина-крісло) та An Unearthly Love (укр. Неземна любов) (адаптація однойменних оповідань Едогави Рампо), Venus in the Blind Spot (укр. Венера в сліпій плямі), The Licking Woman (укр. Жінка-лизунка), Umezz Kazuo and Me (укр. Умезз Казуо та я), How Love Came to Professor Kirida (укр. Як прийшла любов до професора Кіріди) (адаптація оповіді Роберта Гітчена How Love Came to Professor Guildea), The Enigma of Amigara Fault (укр. Таємниця аміґраської ущелини), The Sad Tale of the Principal Post (укр. Сумна історія опорного стовпа) та Keepsake (укр. Сувенір)
  • Voices in the Dark (闇の声, укр. Голоси в темряві) (збірка з 7 ван-шотів)
    • Увійшли: Blood-Slurping Darkness (укр. Кровососна темрява), The Ghost of Golden Time (укр. Привид золотої доби), Roar of Ages (укр. Гуркіт віків), Secret of the Haunted Mansion (укр. Таємниця маєтку з привидами), Glyceride (укр. Гліцериди, a.k.a. Greased (укр. Жирний)), The Earthbound (укр. Закостенілі) та Dead Man Calling (укр. Дзвінок мерця)
  • New Voices in the Dark (新・闇の声 潰談, укр. Нові голоси в темряві) (збірка з 7 ван-шотів)
    • Увійшли: The Soichi Front (укр. Фронт Соїчі), Soichi's Beloved Pet (укр. Улюблена тваринка Соїчі), In the Valley of Mirrors (укр. У долині дзеркал), Anything but a Ghost (укр. Що завгодно, крім привида), Library of Illusions (укр. Бібліотека ілюзій), Songs in the Dark (укр. Пісні в темряві), and Splatter Film (укр. Кривавий фільм)
  • Smashed: Junji Ito Story Collection (укр. Розчавлені: збірка Дзюндзі Іто, збірка з 13 ван-шотів)
    • Перевидання Voices in the Dark (укр. Голоси в темряві) та New Voices in the Dark (укр. Нові голоси в темряві), без Glyceride (укр. Гліцерид) (або Greased ((укр.)))
  • Uzumaki (або Spiral) (うずまき, укр. Спіраль) (19 глав у одному томі) — одна з найвідоміших робіт Іто-сенсея. Манґа розповідає про маленьке містечко, над яким тяжіє страшне прокляття. Предмети в місті набувають форми спіралей, і це лихо набуває дедалі більших масштабів, спотворюючи будівлі, природу та людей.
    • Включає бонусну історію: Galaxies (укр. Галактики)
  • Спешали та окремі ван-шоти
    • Demon's Voice (укр. Голос демона)
    • Ghost Heights Management Association (укр. Асоціація управління примарними висотами)
    • Junji Ito's Snow White (укр. "Білосніжка" Дзюндзі Іто, адаптація «Білосніжки»)
    • Layers of Fear (укр. Шари жаху)
    • Mountain of Gods: Precipice of the Unknown (укр. Гора богів: Прірва Невідомого)
    • Mr. Inagawa's Ghost Story Treasure Box (укр. Скринька історій про привидів пана Інаґави)
    • Return of the Hanging Balloons (укр. Повернення куль-душителів)
    • She is a Slow Walker (укр. Вона не спішить, створена для збірки 8 Tales of the ZQN, за мотивами манґи «I Am a Hero»)
    • Soichi Possessed (укр. Одержимий Соїчі)
    • The Summer Time Graduation Trip (укр. Випускна поїздка о літній порі)
    • Tomie: Takeover (укр. Томіе: Захоплення)

Ілюстрації

[ред. | ред. код]
  • Magic: The Gathering
    • Елеш Норн, Мати Машин (Phyrexia: All Will Be One)
    • В Японії відбулася спеціальна акція, де автор підписував картки з цією ілюстрацію[33].

Видання українською

[ред. | ред. код]
  • Джюнджі Іто. Томіе, повне зібрання у двох томах. Переклад Юлії Саржан. Т. 1 Видавництво Мальопус, 2023. 374 с.[5]
  • Джюнджі Іто. Томіе, повне зібрання у двох томах. Переклад Юлії Саржан. Т. 2 Видавництво Мальопус, 2023. 374 с.[5]
  • Джюнджі Іто. Спіраль, повне зібрання в одному томі. Перклад Тимура Сандровича. Видавництво Мальопус. 648 с.[34]
  • Джюнджі Іто. Фантомна зона, повна манґа. Переклад Микити Рябка. Видавництво Мальопус. 212 с. [35]
  • Джюнджі Іто. Поплавлений клас. Переклад Микити Рябка. Видавництво Мальопус. 178 с. [36]
  • Джюнджі Іто. Артбук Химерні візії. Збірка ілюстрацій Джюнджі Іто. Переклад Юлії Саржан. Видавництво Мальопус. 152 с. [37]
  • Джюнджі Іто. Пекельна планета Реміна. Переклад Олега Редчука. Видавництво Мальопус. 296 с. [38]
  • Джюнджі Іто. Дрижаки. Збірка найкращих оповідань Джюнджі Іто. Переклад Тимура Сандровича. Видавництво Мальопус. 392 с. [39]
  • Джюнджі Іто. Котячий щоденник Джюнджі Іто : Йон та Му. Видавництво Molfar Comics. 116 c.[40]

Адаптації

[ред. | ред. код]

Tomie була адаптована у серію фільмів, що виходили на екрани починаючи з 1999 року. Кілька інших робіт Іто згодом були адаптовані для кіно, телебачення та відеоігор:

  • Tomie
    • Tomie (富江, укр. Томіе), 1998[41]
    • Tomie: Another Face (або Tomie: Fearsome Beauty) (富江:アナザフェイス, укр. Томіе: Нове обличчя), 1999[42]
    • Tomie: Replay (富江:re-play, укр. Томіе: Заново), 2000[43]
    • Tomie: Re-birth (富江:re-birth, укр. Томіе: Переродження), 2001[44]
    • Tomie: The Final Chapter — Forbidden Fruit (富江 最終章 ?禁断の果実, укр. Томіе: остання глава), 2002[45]
    • Tomie: Beginning (富江 BEGINNING, укр. Томіе: Початок), 2005[46]
    • Tomie: Revenge (富江 REVENGE, укр. Томіе: Помста), 2005[47]
    • Tomie vs Tomie (富江 vs 富江, укр. Томіе проти Томіе), 2007[48]
    • Tomie Unlimited (富江 アンリミテッド, укр. Томіе без меж), 2011[49]
  • The Fearsome Melody (戦慄の旋律,укр. Жахлива мелодія), 1991[50] — (адаптовано з Used Record)
  • Uzumaki (うずまき, укр. Спіраль), 2000[51] — (адаптація однойменного оповідання)
  • Uzumaki — Television Mystery (うずまき 〜電視怪奇篇〜, укр. Спіраль - Телевізійна таємниця), 2000[52] — (адаптація однойменного оповідання)
  • Uzumaki — Curse Simulation (うずまき 〜呪いシミュレーション〜, укр. Спіраль - Симуляція прокляття), 2000[53] — (адаптація однойменного оповідання)
  • Gravetown (墓標の町, укр. Місто могил), 2000[54] — (адаптація однойменного оповідання)
    • Оскільки фільм не було випущено на DVD/VHS, ця робота вважається втраченою телевізійною трансляцією
  • The Face Burglar (顔泥棒, укр. Викрадач облич), 2000[55] — (адаптація однойменного оповідання)
  • The Hanging Balloons (首吊り気球, укр. Кулі-душителі), 2000[56] — (адаптовано з The Devil's Logic, The Long Hair in the Attic та The Hanging Balloons)
  • Long Dream (長い夢, укр. Довгий сон), 2000[57] — (адаптація однойменного оповідання)
  • Partition (або Oshikiri) (押切, укр. Шматок), 2000[58] — (адаптовано з Intruder)
  • Scarecrow (案山子, укр. Опудало), 2001[59] — (адаптація однойменного оповідання)
  • Love Ghost (死びとの恋わずらい, укр. Привид любові), 2001[60] — (адаптовано з The Junji Ito Horror Comic Collection Volume 15: Lovesick Dead)
  • Marronnier (マロニエ, укр. Ляльковод), 2004[61] — (вільна адаптація з Marionette Mansion і A Doll's Hellish Burial)
  • The Groaning Drain (うめく排水管, укр. Стогін стоку), 2004 — (адаптовано з Groaning Drain Pipes)
  • Tomio (富夫, укр. Томіо), 2011[62] — (адаптовано з Tomio: Red Turtleneck)
  • Gyo: Tokyo Fish Attack, 2012[63] — (адаптовано з Gyo: Ugomeku Bukimi)
  • Tales of the Bizarre: 2015 Spring Special — The Earthbound (世にも奇妙な物語 スペシャル・春 — 地縛者), 2015[64] – (адаптовано з The Earthbound)
  • Junji Ito Collection, 2018[65]
  • Next Door, 2021 — (адаптовано з The Woman Next Door)
  • Junji Ito Maniac: Japanese Tales of the Macabre, 2023[66]
  • Uzumaki, заплановано[67]
  • Bloodsucking Darkness, заплановано[68][69][70]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Babelio — 2007.
  2. ↑ BD Gest'
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ CONOR.Sl
  5. ↑ а б в «Томіе» — культова серія манґи від майстра жахів Джюнджі Іто українською!. MAL'OPUS (укр.). Процитовано 21 липня 2023.
  6. ↑ а б Seward Jr., Kenneth (20 січня 2023). Junji Ito Maniac: Japanese Tales of the Macabre Review. IGN. Процитовано 30 березня 2023.
  7. ↑ Smith, David (11 лютого 2023). Junji Ito Maniac: Disturbing, Unsettling, And A Little Bit Normal. Kotaku Australia. Архів оригіналу за 30 березня 2023. Процитовано 30 березня 2023.
  8. ↑ Speelman, Tom (25 липня 2021). Junji Ito thinks the world has gotten scarier, but not as scary as his manga. Polygon. Процитовано 30 березня 2023.
  9. ↑ Rapa, Patrick (1 серпня 2021). Memoir, tales of revenge, terror | Others to consider. The Philadelphia Inquirer. Philadelphia, Pennsylvania. с. D2. Процитовано 30 березня 2023.
  10. ↑ 日本を代表するホラー漫画家・伊藤潤二氏 初のNFTコレクション「TOMIE by Junji Ito」が発表. PR Times (яп.). 30 вересня 2022. Процитовано 30 березня 2023.
  11. ↑ а б в г д е ж и к л м An Interview With Master of Horror Manga Junji Ito (Full Length Version). Grape Japan (англ.). 10 червня 2019. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 9 квітня 2020.
  12. ↑ Chik, Kalai (17 вересня 2019). Interview: Horror Manga Mastermind Junji Ito. Anime News Network (англ.). Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
  13. ↑ Iwane, Akiko (October 1998). The Junji Ito Interview: A conversation with the creator of Uzumaki. Davinch (англ.). Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 20 лютого 2019.
  14. ↑ Urasawa Naoki no Manben: Itō Junji (S4E2, 2017), NHK Educational TV
  15. ↑ а б в The Horror of an Uncertain Future: An Interview with Revered Manga-ka Junji Ito. B&N Reads (англ.). 17 червня 2019. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
  16. ↑ а б MUCC、"ムックの日(6/9)"に「娼婦」誕生20周年記念シングルを限定リリース. Barks (яп.). 8 червня 2020. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 17 вересня 2022.
  17. ↑ 伊藤潤二、佐藤優原作で鈴木宗男事件のドロドロ裏側描く. Natalie (яп.). 27 липня 2010. Архів оригіналу за 2 серпня 2022. Процитовано 6 жовтня 2021.
  18. ↑ McWhertor, Michael (27 вересня 2015). Silent Hills had another awesome creative talent: horror manga master Junji Ito. Polygon. Vox Media. Архів оригіналу за 2 серпня 2022. Процитовано 27 вересня 2015.
  19. ↑ Every Death Stranding Cameo in the game and where to find them (англ.). 12 листопада 2019. Архів оригіналу за 27 вересня 2022. Процитовано 18 листопада 2019.
  20. ↑ а б Sonstige., Angierski, Kristen Sonstige. Barclay, Bridgitte Sonstige. Cortez, Marisol Sonstige. Davis, Chelsea Sonstige. Heumann, Joseph K. Sonstige. Keetley, Dawn Sonstige. Kniss, Ashley Sonstige. Murray, Robin L. Sonstige. Roberts, Brittany R. Sonstige. Sharp, Sharon Sonstige. Soles, Carter Sonstige. Stevenson, Keri Sonstige. Tidwell, Christy (2 червня 2021). Fear and Nature : Ecohorror Studies in the Anthropocene. ISBN 978-0-271-09043-6. OCLC 1263285920.
  21. ↑ Eisner Awards: The Complete Winners List. The Hollywood Reporter (англ.). 20 липня 2019. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 22 липня 2019.
  22. ↑ Topham, Michelle (25 липня 2021). Junji Ito wins 2 Eisner Awards for Remina and Venus in the Blind Spot manga for his second and third wins. Leo Sigh (англ.). Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 2 червня 2022.
  23. ↑ Nomura, Chie (9 січня 2012). ホラー漫画家・伊藤潤二先生インタビュー / 人気作品『富江』『うずまき』を生んだ奇才 [Horror cartoonist / Professor Junji Ito interview / popular work "Tomie" "Uzumaki"]. RocketNews24.com (яп.). Архів оригіналу за 8 грудня 2013. Процитовано 20 лютого 2019.
  24. ↑ Ito, Junji (16 жовтня 2007). Uzumaki: Spiral into Horror, Vol. 1 (англ.) (вид. 2nd). Viz Media. с. 207. ISBN 978-1-4215-1389-8.
  25. ↑ а б в г A Talk with Junji Ito | Creator Interview | VIZ (англ.), процитовано 2 червня 2022
  26. ↑ Israelson, Per. «The Vortex of the Weird: Systemic Feedback and Environmental Individuation in the Media Ecology of Ito Junji's Horror Comics.» Orientaliska Studier, no. 156, 2018, pp. 151—175.
  27. ↑ Drawing Inspired by "Enigma of Amigara Fault" from Junji Ito | VIZ (англ.), архів оригіналу за 23 квітня 2021, процитовано 23 жовтня 2022
  28. ↑ A Talk with Junji Ito | Creator Interview | VIZ (англ.), архів оригіналу за 2 червня 2022, процитовано 2 червня 2022
  29. ↑ Ivanchenko, Tatiana. «Body Horror in Japanese Media: Manga.» University of Tyumen, 2020.
  30. ↑ 78 Magazine. www.78magazine.com. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 26 вересня 2022.
  31. ↑ а б Ember, Diana-Nathalie, and Georgiana Lavinia Tar. «Junji Ito's Contemporary Visual Adaptation of Mary Shelley's Frankenstein. A Comparative Study.» Lingua. Language and Culture, no. 2, 2021, pp. 247—259.
  32. ↑ а б Thacker, Eugene. «Black Illumination: the Unhuman World of Junji Ito.» The Japan Times, 30 Jan. 2016.
  33. ↑ ここだけの超貴重なアイテムを手に入れよう！『ファイレクシア：完全なる統一』ミニポスター＆限定サインカードキャンペーン｜読み物｜マジック：ザ・ギャザリング 日本公式ウェブサイト. マジック：ザ・ギャザリング 日本公式ウェブサイト (яп.). Процитовано 2 березня 2023.
  34. ↑ Манґа спіраль - купити у видавництва MAL'OPUS. MAL'OPUS (укр.).
  35. ↑ Манґа Фантомна зона - купити у видавництва MAL'OPUS. MAL'OPUS (укр.). Процитовано 4 травня 2024.
  36. ↑ Манґа поплавлений клас - купити у видавництва MAL'OPUS. MAL'OPUS (укр.).
  37. ↑ Артбук химерні візії - купити у видавництва MAL'OPUS. MAL'OPUS (укр.).
  38. ↑ Манґа пекельна планета Реміна - купити у видавництва MAL'OPUS. MAL'OPUS (укр.).
  39. ↑ Манґа дрижаки - купити у видавництва MAL'OPUS. MAL'OPUS (укр.).
  40. ↑ Манґа котячий щоденник Джюнджі Іто : Йон та Му - купити у видавництва Molfar Comics. Мольфар Комікс (укр.).
  41. ↑ Oikawa, Ataru (6 жовтня 1998), Tomie (Crime, Drama, Horror), Art Port, Daiei Studios, архів оригіналу за 12 листопада 2011, процитовано 5 жовтня 2022
  42. ↑ Inomata, Toshirô (26 грудня 1999), Tomie: anaza feisu (Horror, Romance), архів оригіналу за 26 грудня 2019, процитовано 5 жовтня 2022
  43. ↑ Mitsuishi, Tomijiro (11 лютого 2000), Tomie: Replay (Horror), архів оригіналу за 29 липня 2015, процитовано 5 жовтня 2022
  44. ↑ Shimizu, Takashi (24 березня 2001), Tomie: Re-birth (Horror), процитовано 6 жовтня 2022
  45. ↑ Nakahara, Shun (29 червня 2002), Tomie: Saishuu-shô - kindan no kajitsu (Horror), процитовано 6 жовтня 2022
  46. ↑ Oikawa, Ataru (9 квітня 2005), Tomie: Beginning (Horror), Arcimboldo Y.K., Art Port, процитовано 6 жовтня 2022
  47. ↑ Oikawa, Ataru (16 квітня 2005), Tomie: Revenge (Horror), Arcimboldo Y.K., Art Port, процитовано 7 жовтня 2022
  48. ↑ Kubo, Tomohiro (17 листопада 2007), Tomie vs Tomie (Horror), Arcimboldo Y.K., Art Port, Asahi Sonorama, процитовано 7 жовтня 2022
  49. ↑ Iguchi, Noboru (14 травня 2011), Tomie: Anrimiteddo (Horror), Toei Video Company, Travis Entertainment, Travis, процитовано 7 жовтня 2022
  50. ↑ DRAMADOS, Wikipedia (яп.), 9 серпня 2022, процитовано 20 вересня 2022
  51. ↑ Higuchinsky (11 лютого 2000), Uzumaki (Drama, Fantasy, Horror), Omega Micott Inc., Shogakukan, Space Shower TV, процитовано 2 жовтня 2022
  52. ↑ Amazon.co.jp: うずまき~電視怪奇篇~ WS 【ワンダースワン】 : Video Games. www.amazon.co.jp. Процитовано 2 жовтня 2022.
  53. ↑ Amazon.co.jp: うずまき~呪いシミュレーション~ WS 【ワンダースワン】 : Video Games. www.amazon.co.jp. Процитовано 2 жовтня 2022.
  54. ↑ 墓碑镇 墓標の町 (zh-CN) , процитовано 20 вересня 2022
  55. ↑ Kao Dorobou (The Face Burglar) - 2000 VHS or DVD | Request Details. Otsukai (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2022. Процитовано 20 вересня 2022.
  56. ↑ The Hanging Balloons (2000) (англ.), процитовано 20 вересня 2022
  57. ↑ Higuchinsky, Nagai yume (Drama, Fantasy, Horror), KTV, Omega Micott Inc., TV Asahi, процитовано 20 вересня 2022
  58. ↑ Sato, Zenboku (12 серпня 2000), Oshikiri (Horror), BigMaster, Omega Micott Inc., TV Asahi, процитовано 20 вересня 2022
  59. ↑ Tsuruta, Norio (13 вересня 2001), Kakashi (Fantasy, Horror), Emperor Multimedia Group (EMG), Planet, Mi-PiC, процитовано 20 вересня 2022
  60. ↑ Shibuya, Kazuyuki (24 березня 2001), Shibito no koiwazurai (Horror), Art Port, Matsushita Agency, Television Tokyo MediaNet, процитовано 23 вересня 2022
  61. ↑ Kobayashi, Akira, Marronnier (Horror), процитовано 24 вересня 2022
  62. ↑ Ito, Junji (2 вересня 2011), Tomio (Horror), Arcimboldo Y.K., Fresh Hearts, Geneon Universal Entertainment, процитовано 24 вересня 2022
  63. ↑ Hirao, Takayuki (15 лютого 2012), Gyo (Animation, Horror), Aniplex, Shogakukan Publishing, The Klockworx, процитовано 26 вересня 2022
  64. ↑ Jôhô, Hidenori; Kinoshita, Takao; Kôno, Keita (11 квітня 2015), Yo ni mo Kimyô na Monogatari Spring 2015 (Mystery), Fuji Television Network, Kyodo Television, процитовано 20 вересня 2022
  65. ↑ Fantasista (22 лютого 2018). The Horrifyingly Beautiful Junji Itō : Collection Exhibit at ACG_Labo - Manga Planet. Manga Planet (амер.). Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 20 лютого 2019. [Архівовано 2019-11-11 у Wayback Machine.]
  66. ↑ Junji Ito Introduces Junji Ito Maniac: Japanese Tales of the Macabre | Netflix (англ.), процитовано 21 вересня 2022
  67. ↑ Milligan, Mercedes (2 вересня 2019). Adult Swim Teams with Production I.G for Junji Ito Adaptation 'Uzumaki'. Animation Magazine. Процитовано 4 листопада 2019.
  68. ↑ Rubin, Rebecca (30 березня 2023). Junji Ito's Horror Manga 'Bloodsucking Darkness' Getting Live-Action Adaptation (Exclusive). Variety. Процитовано 30 березня 2023.
  69. ↑ Squires, John (30 березня 2023). Junji Ito's "Bloodsucking Darkness" Getting a Live Action Feature Film from Fangoria Studios. Bloody Disgusting. Процитовано 30 березня 2023.
  70. ↑ Melanson, Angel (30 березня 2023). Junji Ito And Fangoria Studios Present: Bloodsucking Darkness. Fangoria. Процитовано 30 березня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]

Інтерв'ю

[ред. | ред. код]

Інші посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іто_Дзюндзі&oldid=47168408