Ієронім Януш Санґушко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ієронім Януш Санґушко
Ієронім Януш Санґушко.JPG
Народився 4 березня 1743(1743-03-04)
Кольбушова
Помер 18 грудня 1812(1812-12-18) (69 років)
Славута
Посада Волинські воєводи і Q11743102?
Звання Воєвода Волинський
Батько Павло Карл Санґушко
Мати Барбара Санґушкова
Рід Санґушки
Брати, сестри Юзеф Паулін Санґушко і Януш Модест Санґушко
Дружина Урсула Сесилія Потоцька
Анна Теофіла Сапєга
Анна Прушинська
Діти Євстахій Еразм
Нагороди

Кавалер Ордена Святого Станіслава Кавалер Ордена Білого Орла Кавалер Ордена Святого Губерта

POL COA Pogoń Litewska Książęca.svg

Ієронім Януш Санґушко, князь гербу Погоня (*4 березня 1743, Кольбушова — †4 вересня[1] 18 грудня 1812, Славута) — пан на Славуті, Білогородці, Корниці, Антонінах, Линцях, Шепетівці і Поляховій на Волині, граф Тарнівський в Галичині, староста черкаський і казимирський, мечник великий литовський з 1775 року, воєвода волинський з 11 грудня 1775 року.

Коротка біографія[ред.ред. код]

Син Павла Карла Санґушка і Барбари Санґушкової.

Генерал військ коронних. Генерал піхоти Російської імператорської армії. Член Постійної Ради, противник Конституції 3 травня. Радний конфедерації Торговицької (1792 р.). Член Галицького станового сейму, належав до грона магнатів. Підтвердження князівського титулу в Австро-Угорщині отримав 9 червня 1785 року. Кавалер орденів: Святого Станіслава (14 травня 1777), Білого Орла (1777), Святого Губерта.

2 лютого 1767 року у Радині пошлюбив Уршулю Цецилію Потоцьку (†1772, донька Евстахія Потоцького[2] ). Мав з нею сина Євстахія Еразма Санґушка. Вдруге одружився з Анною Теофілою Сапєгою 1774 року. Розлучився з нею 1778 року. У 1779 році одружився втретє з Анною Прушинською, яка пережила чоловіка на 14 років.

З 1790-х років мешкав переважно у славутській резиденції.

15 вересня 1806 року відповідно до своїх зобов'язань від 1785 р., зробив фундуш на костел в Іллінцях.

Помер верхи на коні від апоплексії, перед тим здолавши дорогу від Заслава до Славути[3]. Похований 1812 року у крипті фундованого ним костелі в містечку Білогородка[4]. Донька Маріанна фундувала виготовлення та встановлення надгробка з епітафією (дата смерті з нього).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Elżbieta Оrman. Sanguszko Hieronim Janusz, książę (1743—1812)… S. 487
  2. Potoccy (02) (пол.)
  3. Robert Nabielak. Pamiętnik więźnia stanu. Lwów 1875. S. 82. (пол.)
  4. Parafie, filie, kaplice i klasztory w Cesarstwie Rosyjskim w połowie XIX wieku. T. 1. Cz. 1: Diecezja kamieniecka. Diecezja łucko-żytomierska.— Lublin, 2000.— S. 93. (пол.)

Література[ред.ред. код]

  • Jerzy Dunin Borkowski. Genealogie żyjących utytułowanych rodów polskich.— Lwów, 1895. (пол.)
  • Jerzy Dunin Borkowski. Almanach błękitny: genealogia żyjących rodów polskich.— Lwów — Warszawa, 1908. (пол.)
  • Elżbieta Оrman. Sanguszko Hieronim Janusz, książę (1743—1812) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1993.— Tom XXXIV/4. — Zeszyt 143.— S. 484—488. (пол.).


Посилання[ред.ред. код]


Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Попередник
Юзеф Канти Оссолінський
1597 Bielski Volyn Voivodship.svg Воєвода Волинський
1775-1795
1597 Bielski Volyn Voivodship.svg Наступник
 — |}