Ієронім Януш Санґушко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ієронім Януш Санґушко
Ієронім Януш Санґушко.JPG
Народився 4 березня 1743(1743-03-04)
Кольбушова
Помер 18 грудня 1812(1812-12-18) (69 років)
Славута
Посада Волинські воєводи і Q11743102?
Звання Воєвода Волинський
Батько Павло Карл Санґушко
Мати Барбара Санґушкова
Рід Санґушки
Брати, сестри Юзеф Паулін Санґушко і Януш Модест Санґушко
Дружина Урсула Сесилія Потоцька
Анна Теофіла Сапєга
Анна Прушинська
Діти Євстахій Еразм
Нагороди Кавалер Ордена Святого Станіслава Кавалер Ордена Білого Орла Кавалер Ордена Святого Губерта
  • POL COA Pogoń Litewska Książęca.svg

Ієронім Януш Санґушко, князь гербу Погоня (*4 березня 1743, Кольбушова — †4 вересня[1] 18 грудня 1812, Славута) — пан на Славуті, Білогородці, Корниці, Антонінах, Линцях, Шепетівці і Поляховій на Волині, граф Тарнівський в Галичині, староста черкаський і казимирський, мечник великий литовський з 1775 року, воєвода волинський з 11 грудня 1775 року.

Коротка біографія[ред.ред. код]

Син Павла Карла Санґушка і Барбари Санґушкової.

Генерал військ коронних. Генерал піхоти Російської імператорської армії. Член Постійної Ради, противник Конституції 3 травня. Радний конфедерації Торговицької (1792 р.). Член Галицького станового сейму, належав до грона магнатів. Підтвердження князівського титулу в Австро-Угорщині отримав 9 червня 1785 року. Кавалер орденів: Святого Станіслава (14 травня 1777), Білого Орла (1777), Святого Губерта.

2 лютого 1767 року у Радині пошлюбив Уршулю Цецилію Потоцьку (†1772, донька Евстахія Потоцького[2] ). Мав з нею сина Євстахія Еразма Санґушка. Вдруге одружився з Анною Теофілою Сапєгою 1774 року. Розлучився з нею 1778 року. У 1779 році одружився втретє з Анною Прушинською, яка пережила чоловіка на 14 років.

З 1790-х років мешкав переважно у славутській резиденції.

15 вересня 1806 року відповідно до своїх зобов'язань від 1785 р., зробив фундуш на костел в Іллінцях.

Помер верхи на коні від апоплексії, перед тим здолавши дорогу від Заслава до Славути[3]. Похований 1812 року у крипті фундованого ним костелі в містечку Білогородка[4]. Донька Маріанна фундувала виготовлення та встановлення надгробка з епітафією (дата смерті з нього).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Elżbieta Оrman. Sanguszko Hieronim Janusz, książę (1743—1812)… S. 487
  2. Potoccy (02) (пол.)
  3. Robert Nabielak. Pamiętnik więźnia stanu. Lwów 1875. S. 82. (пол.)
  4. Parafie, filie, kaplice i klasztory w Cesarstwie Rosyjskim w połowie XIX wieku. T. 1. Cz. 1: Diecezja kamieniecka. Diecezja łucko-żytomierska.— Lublin, 2000.— S. 93. (пол.)

Література[ред.ред. код]

  • Jerzy Dunin Borkowski. Genealogie żyjących utytułowanych rodów polskich.— Lwów, 1895. (пол.)
  • Jerzy Dunin Borkowski. Almanach błękitny: genealogia żyjących rodów polskich.— Lwów — Warszawa, 1908. (пол.)
  • Elżbieta Оrman. Sanguszko Hieronim Janusz, książę (1743—1812) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1993.— Tom XXXIV/4. — Zeszyt 143.— S. 484—488. (пол.).


Посилання[ред.ред. код]


Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Попередник
Юзеф Канти Оссолінський
1597 Bielski Volyn Voivodship.svg Воєвода Волинський
1775-1795
1597 Bielski Volyn Voivodship.svg Наступник
 — |}