Агáт — мінерал, тонко-смугастий різновид халцедону зі смугастою або плямистою текстурою, часом з декоративними включеннями і концентрично-зональною або плоскопаралельною будовою. Смужки можуть бути різних кольорів та відтінків, від світло-рожевих до сургучно-коричневих. Має шаруватий чи хмароподібний розподіл забарвлення, складається з окисукремнію, (SiO2). Для агату характерні раковистий злам, восковий блиск, висока в'язкість і придатність до ідеального полірування.
Знаменитий учений давнини Пліній Старший вважав, що назва агату походить від річки Ахатес (дав.-гр.Ἀχάτης) на Сицилії (можливо, сучасна Карабі або Дірілло). Інше тлумачення — від грецького «ἀγαθός» — добрий, хороший, щасливий. Найчастіше малюнок агата нагадує око. Згідно з однією з древніх легенд, це око небесного білого орла, який після битви з чорним чаклуном впав на землю і став каменем. А його очі продовжують дивитися на людей, відокремлюючи добрі справи від злих. Агат також називають Оком Творця.
Агат — гідротермальний поствулканічний мінерал, що заповнює мигдалини і тріщини в ефузивних породах андезито-базальтового і рідко ріолітового складу. Велике практичне значення мають алювіальні (залишкові) агати в древніх корах вивітрювання ефузивів і агати алювіальних родовищ.
Для надання агатам більшої ефектності їх нерідко фарбують в зелений, яскраво синій, червоно-коричневий. Чим яскравіший колір каменів, тим вища ймовірність того, що вони фарбовані. Чорні агати або чорні онікси — це частіш за все, фарбовані в чорний колір халцедони[2].
З Стародавніх часів використовувався як напівдорогоцінний камінь для виготовлення прикрас, печаток, посудин, а також як матеріал для вирізання зображень. Оброблений у формі ока, агат містився в очниці статуй і служив для відлякування чорних сил. Найбільший виріб із агата зберігається в одному з музеїв Відня — це майже пласка таріль діаметром 75 см, вирізана з цільного каменю.
У середньовіччя розтертий з водою агат застосовувався у вигляді примочок при укусах змій та скорпіонів. В часи Відродження в Італії вважався талісманом у майстрів. Пліній Старший вважав, що агат корисний при лікуванні укусів павуків та скорпіонів, бо послаблює дію отрут, що ліки, які розтираються в агатових ступках, сприяють лікуванню хвороб і щасливим пологам. На його думку, носіння перснів з агатом додає людині красномовства і розуму, допомагає спортивним успіхам атлетів, утихомирює гнів.