Рафалівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Рафалівка
Rafalivka s.png Rafalivka h.png
Герб Рафалівки Прапор Рафалівки
Країна Україна Україна
Область/АРК Рівненська область
Район/міськрада Володимирецький район
Рада Рафалівська селищна рада
Код КОАТУУ: 5620855400
Картка на сайті ВР смт Рафалівка 
Основні дані
Засноване 1902
Статус із 1957 року
Площа 12,26 км²
Населення 3341 (01.01.2011)[1]
Густота 272,5 осіб/км²
Поштовий індекс 34371
Телефонний код +380 3634
Географічні координати 51°18′33″ пн. ш. 25°59′46″ сх. д. / 51.30917° пн. ш. 25.99611° сх. д. / 51.30917; 25.99611Координати: 51°18′33″ пн. ш. 25°59′46″ сх. д. / 51.30917° пн. ш. 25.99611° сх. д. / 51.30917; 25.99611
Відстань
Найближча залізнична станція: Рафалівка
До райцентру:
 - автошляхами: 22 км
Селищна влада
Адреса 34371, Рівненська обл., Володимирецький р-н, смт. Рафалівка, вул. 1 Травня, 12
Голова селищної ради Юсин Надія Василівна
Карта
Рафалівка (Україна)
Рафалівка
Рафалівка
Рафалівка (Рівненська область)
Рафалівка
Рафалівка

Рафалівка (до 1927 року — роз'їзд Полиці, до 1928 року Нова Рафалівка) — селище міського типу в Україні, у Володимирецькому районі Рівненської області. Селище міського типу з 1959 року. Залізнична станція на лінії Ковель—Сарни. Лісопильний, асфальтовий заводи, меблева фабрика.[2]

Географія[ред.ред. код]

Відстань шосейними шляхами до Володимирця — 22 км,[3] фізична відстань до Києва — ~311,2 км.[4]

Сусідні населені пункти:[4]

Rose des vents Суховоля Лозки
Кошмаки
Rose des vents
Заболоття N
W    Рафалівка    E
S
Балаховичі Полиці

Зі сходу, півночі та південного заходу Рафалівку оточують ліси. Навколо селища залягають поклади каменю, піску, глини.[5]

Історія[ред.ред. код]

Засноване як невеликий залізничний роз'їзд Полиці у 1902 році, коли прокладали залізничну колію Ковель—Сарни—Київ.[6][5] Напередодні 1914 року дерев'яний будиночок станції оточували кілька маленьких хат, де мешкали робітники-залізничники. Пізніше тут виросло робітниче селище.[5]

Під час радянсько-української війни і польсько-радянської війни (1917–1921) поселення неодноразово переходило з рук в руки. У січні 1918 року селище ненадовго зайняли радянські війська. У серпні 1919 року в районі станції точилися бої радянської Богунської бригади 44-ї дивізії з польськими військами. У бою за станцію загинуло 13 богунців, у тому числі командир кінної розвідки радянський єврейський поет Ошер Шварцман. За участі радянської 173-ї бригада 58-ї стрілецької дивізії у липні 1920 року поблизу Полиць йшли бої.[7][5]

1921 року на станції вже налічувалося 17 будинків і проживало 139 жителів. Більшість з них працювала на лісорозробках та на лісопильному заводі, а решта — в сільському господарстві. У 1927 році на станцію Полиці переведено волосне управління з села Старої Рафалівки. Тому селище стали називати Нова Рафалівка, а пізніше — Рафалівка.[5]

Друга світова війна[ред.ред. код]

У вересні 1939 року, відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа, Рафалівка в складі західноукраїнських земель переходить до СРСР. Від 1940 — місто, адміністративний центр новоствореного Рафалівського району[а 1] Ровенської (нині Рівненської) області.

4 липня 1941 року Рафалівку зайняли німецькі війська.[5] 29 серпня 1942 року в Рафалівці розстріляно близько 2500 євреїв.[8] Загалом за період німецької окупації вбито близько 3 тис. чоловік.[9][5]

5 лютого 1944 року Рафалівка остаточно звільнена від німецьких військ радянськими військами[10]. У складі радянської армії та в партизанських загонах воювало 262 жителі селища, 36 з них загинуло. 215 мешканців нагороджені орденами й медалями СРСР.[5]

Післявоєнний період[ред.ред. код]

У 1949 році відновлено заснований ще до війни в Рафалівці колгосп.[5] Статус селища міського типу з 1957.[6]

Населення[ред.ред. код]

Згідно з переписом населення 2001 року у Рафалівці проживало 3419 осіб.[11]

Динаміка населення[11]
1959 1970 1979 1989 1992 2001 2006 2010 2014
2 726 3 271 3 739 3 738 3,9 тис. 3 419 3 320 3 337 3 429

Мова[ред.ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[12]

Мова Відсоток
українська 98,72%
російська 1,16%
молдовська 0,03%

Органи влади[ред.ред. код]

Місцеві органи влади представлені Рафалівською селищною радою, яка входить до складу Рівненської області України.

Селищний голова — Юсин Надія Василівна. До міської ради входить 20 депутатів.[13]

Освіта[ред.ред. код]

Перший навчальний заклад у селищі був відкритий у 1927 році (навчання велося польською мовою).[5] Станом на 2015 рік у місті діє три загальноосвітні заклади:[14]

  • Рафалівський НВК «ЗОШ І ступеня — ДНЗ»
  • Рафалівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (вул. Петропавлівська, 6)
  • Рафалівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (вул. Незалежності, 12)

Примітки[ред.ред. код]

Виноски
  1. Об'єднаний з Володимирецьким районом у 1959 році.
Джерела
  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Рафаловка / Большая советская энциклопедия. Главн. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Тома 1-30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
  3. Облікова картка смт Рафалівка на сайті ВРУ
  4. а б селище міського типу Рафалівка — Геопортал адміністративно-територіального устрою України
  5. а б в г д е ж и к л Бухало Г. В. Рафалівка // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 164–171.
  6. а б Українська радянська енциклопедія : у 12 томах / за ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  7. ЦДАРА, ф. 1183, оп. З, спр. 354, арк. 222.
  8. Інститут історії України, 29 серпня
  9. Ровенський облдержархів, ф. Р-204, оп. 2, спр. ЗО, арк. 3; ф. Р-534, on. 1, спр. 4, арк. 247, 248, 250, 251.
  10. Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні, стор. 420.
  11. а б Динаміка чисельності населення міст України
  12. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 Володимирецький РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 14 серпня 2014. 
  13. Облікова картка Рафалівської селищної ради на сайті ВРУ
  14. ЗНЗ - Рафалівка. Рівненська область. ІСУО. Процитовано 1 січня 2015. 

Література[ред.ред. код]

  • Бухало Г. В. Рафалівка // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 164–171.

Посилання[ред.ред. код]