Яшма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Окатана яшма

Яшма (рос. яшма, англ. jasper, нім. Jasper m, Jaspis m) — осадова та осадово-метаморфічна, рідше вулканогенна, криптокристалічна гірська порода. Син. – гербекіт, кінрадит, прамніон. В укр. наук. літературі вперше згадується в лекції “Про камені та геми” Ф.Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705-1709 рр.).

Опис[ред.ред. код]

Червоного, сірого, зеленого, білого й чорного кольору. Як правило, складена зцементованими зернами кварцу й халцедону. Часто під Я. розуміють напівкоштовний тригонально-трапецієедричний різновид халцедону з великою кількістю домішок у вигляді тонкого розсіяного барвника. Оксиди і гідроксиди заліза та ін. мінеральні домішки забарвлюють Я. переважно в червоний, жовтий і зелений кольори. Забарвлення однорідне, стрічкове, плямисте та ін. Форми виділення: конкреції, маса, що наповнює тріщини.

Хімічний склад яшм приблизно такий: SiO2 80—95 %; Al2O3 та Fe2O3 до 15 %; CaO 3—6 %.

Значну частину якої складають домішки: (епідот, актиноліт, хлорит, слюда, пірит, оксиди та гідроксиди заліза та марганцю), через що колір яшм може бути досить строкатим.

Густина 2,58-2,91. Твердість 5,5-7,0. Спайність відсутня. Прихованокристалічна, щільна, непросвічуюча. Злом занозистий.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Розповсюджена від докембрію до кайнозою, найбільш часто – в палеозої. Супроводжує офіолітові комплекси. За походженням виділяють радіолярієві і безрадіолярієві різновиди. Радіолярієві яшми містять велику кількість реліктів розкристалізованих раковин радіолярій. Безрадіолярієві яшми можуть були вулканогенного, хімічного і біохімічного походження.

В Україні є в Закарпатті, Криму, Житомирській обл. Знахідки за кордоном: Кандерн, Льоль-бах (Баден-Вюртемберґ), Саксонія (ФРН), Дофіне (Франція), плоскогір’я Декан (Індія), Урал, Алтай (РФ), Середня Азія, Кавказ.

Галерея[ред.ред. код]

Використання[ред.ред. код]

Яшми широко викоростовуються у ювелірній справі як напівкоштовне каміння, виробне каміння тощо. Яшма цінується здавна.

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • яшма агатова (агат, який схожий з яшмою),
  • яшма австралійська (яшма з червоною та сірою вкрапленістю),
  • яшма базальтова (зайва назва глини, яка утворюється на контакті з базальтом),
  • яшма єгипетська (торговельна назва коричневої яшми кульової з місцевості поблизу р. Ніл, Єгипет),
  • яшма зеброва (яшма зі світло- та темно-коричневими смугами, що чергуються і включеннями раковин гастропод),
  • яшма зелена (1. Нефрит; 2. Жадеїт),
  • яшма калканська (різновид яшми сірого кольору),
  • яшма кривава (1. Різновид яшми червоного кольору; 2. Торговельна назва геліотропу з червоними плямами),
  • яшма кульова (морфологічний різновид яшми у формі кулястих валунів),
  • яшма ландшафтна (торговельна назва яшми, малюнок текстури якої завдяки неоднорідностям та включенням нагадує зображення ландшафту),
  • яшма льодиста (яшма з узором, який нагадує сніжинки та льодові квіти; знайдена у Трансваалі, ПАР);
  • яшма манґанова (забруднений родоніт),
  • яшма мохова (агат моховий з включеннями рогової обманки),
  • яшма німецька (торговельна назва геліотропу з родовищ Німеччини),
  • яшма опалова, яшмо-опал (жовтий опал, забарвлений оксидами заліза),
  • яшма слонова (різновид яшми з буро-чорними плямами), яшма порцелянова (те саме, що й яшма фарфорова),
  • яшма смугаста або стрічкова (різновид яшми з шарами різного речовинного складу, структури та кольору),
  • яшма строката (яшма з м’якою, дещо розмитим, іноді хвилясто-перистим забарвленням; знайдена в Індії),
  • яшма сургучна (різновид яшми темно-червоного кольору), яшма східна (торговельна назва геліотропу, привезеного зі Сходу),
  • яшма тигрова (з коричневими та темно-коричневими смугами, що чергуються; утворюється в результаті окременіння туфів і лави, що перешаровуються),
  • яшма фарфорова (порцеланіт – обпалена при кам’яновугільних пожежах глина та природна перетерта глина або глинистий пісковик),
  • хризояшма (яшма голубувато-зеленого кольору), яшма червона (різновид яшми темно-червоного кольору).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]