Аметист

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аметист
Amethyst. Magaliesburg, South Africa.jpg
друза кристалів аметисту
Загальні відомості
Клас мінералу прості оксиди
Генезис гідротермальний, магматичний
Хімічна формула SiO2
Ідентифікація
Колір фіолетовий до блідого червонувато-фіолетового
Форма кристалів зазвичай короткопризматичні, переважають грані ромбоедра
Сингонія тригональна
Спайність
Злам конхоідальний
Твердість за шкалою Мооса 7
Блиск скловидний, глянцевий
Прозорість від прозорого до напівпрозорого
Колір риски білий
Питома вага 2,63–2,65
Розчинність нерозчинний у воді
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення nω = 1,543–1,553
nε = 1,552–1,554
Подвійне променезаломлення +0,009
Плеохроїзм відсутній
Кут/Дисперсія оптичних осей 0,013
Інші властивості
Плавкість 1650±75 °C
Особливі характеристики п'єзоелектричний

Аметист (від грец. αμεθυστος — тверезий, за стародавнім повір'ям — засіб проти сп'яніння) — мінерал групи кварцу.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула: SiO2 — діоксид кремнію.

Прозорий фіолетовий різновид кварцу, забарвлення якого має радіаційну природу[1] і обумовлено структурною домішкою Fe3+ і Fe2+, що заміщує Si або перебуває в міжвузлях[2]. Колір також пов'язують з домішками марганцю або органічного барвника. Відтінки забарвлення — від блакитнувато-фіолетового, лавандово-синього до пурпурно-темного.

В українській науковій літературі вперше описаний в лекції «Про камені та геми» Феофана Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 17051709).

Як напівдорогоцінний камінь використовується в ювелірних та художніх виробах.

Різновиди і застосування назви[ред. | ред. код]

Прожарювання аметистів за температури 470–750°С призводить до зміни їхнього забарвлення на золотисто-жовте — цитринове, а необережне нагрівання — взагалі до його зникнення. Більшість цитринів, що надходять на ринок, являють собою обпалені аметисти. При радіоактивному опроміненні первинне забарвлення відновлюється[1].

На ринку дорогоцінних каменів часто використовують торгові найменування, які не відповідають їх мінералогічній назві[1]:

  • богемський топаз або золотистий, індійський, іспанський, саламанський топаз, мадейра-топаз, пальмейра-топаз, сьєрра-топаз — цитрин (обпалений аметист)
  • віденський аметист — фіолетова шпінель або фіолетовий корунд
  • аметист західний — власне аметист
  • аметист літієвий — торговельна назва кунциту — рожевого чи фіолетового різновиду сподумену
  • аметист саксонський — апатит фіолетового кольору
  • аметист східний корунд — застаріла назва фіолетового корунду або торговельна назва прозорої відміни корунду
  • аметист підробний — будь-який камінь, що за кольором і блиском нагадує аметист, зазвичай флюорит
  • аметист-сапфір (фіолетовий різновид корунду)

Поширення[ред. | ред. код]

Зустрічається в гранітних пегматитах, кварцових жилах і у вигляді друз в порожнинах вулканічних порід в основному на Уралі, в Індії, США, Уругваї і Бразилії.

В Україні є на Волині (Житомирська область) та в Криворізькому і Донецькому басейнах, також у Рівненській області.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Мир камня. В 2-х т. Т. 2. Драгоценные и поделочные камни: Пер. с нем. / Послесл. С. Ф. Ахметова. — М.: Мир, 1986. — 263 с.
  2. Минералогия и кристаллофизика ювелирных разновидностей кремнезема / В. Г. Балакирев, Е. Я. Киевленко, Л. В. Никольская и др. М.: Недра, 1979.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аметист