Адам Загаєвський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адам Загаєвський
Adam Zagajewski
Adam Zagajewski 2014 in Stockholm.jpg
Адам Загаєвський у Стокгольмі, 2014
Народився 21 червня 1945(1945-06-21) (73 роки)
Львів
Громадянство Польща Польща
Національність поляк
Діяльність прозаїк, поет, есеїст
Alma mater Ягеллонський університет
Мова творів польська
Членство Берлінська академія мистецтв, Американська академія мистецтв і наук і Польська академія знань
Батько Тадеуш Загаєвський[d]
Нагороди

Адам Загаєвський у Вікісховищі?

Адам Загаєвський (пол. Adam Zagajewski) — польський поет, прозаїк, есеїст «покоління 1968 року» («нової хвилі»).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився Адам Загаєвський у Львові 21 червня 1945 року. Батько - інженер-винахідник Тадеуш Загаєвський. Разом з іншими поляками, вигнаними після Другої світової війни зі Львова, його родина в 1945 році прибула до Глівіце. Тут він закінчив середню школу. Навчався в Ягеллонському університеті на факультеті психології та філософії. Пов'язаний з поетичним рухом Нової хвилі в Кракові. Він був викладачем філософії (офіційно функціонував у тодішніх програмах університетів як прелюдію до марксизму-ленінізму) у Гірничо-металургійній академії імені Станіслава Сташиця у Кракові.

Входив до літературної групи „Teraz” (Сьогодні). Після підписання "Листа 59-ти" у 1975 р. йому було заборонено друкувати. У 1978 році він підписав засновуючу декларацію Товариства наукових курсів і був її викладачем. З 1981 року він жив у Парижі, а з 2002 року постійно перебував у Кракові. Член редакції журналу "Zeszyty Literackie"(Літературні зошити). Лауреат премії Віленіці в 1996 році та премії Аденауер у 2002 році. Член Польської асоціації письменників. Він читав лекції у віршованих семінарах у Літературно-художній школі в Ягеллонському університеті у Кракові. Також читав лекції у Комітеті соціальної думки у Чиказькому університеті та як запрошений професор Університету Х'юстона.

Він став членом почесного комітету, який підтримував Броніслава Коморовського перед президентськими виборами у Польщі у 2015 році.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Один з найбільш відомих сьогодні в світі польських поетів. Вірші, проза та есе Загаєвського переведені на англійську, французьку, німецьку, іспанську, каталонську, шведську, словацьку та інші мови. Він - лауреат Берлінського премії, премії Курта Тухольського (1985), Премії Віленіци (1996), премії Т.Транстремера (2000), премії Аденауера (2002), Нейштадтської літературної премії (2004) та багатьох інших нагород. Йому присуджено Бронзовий Хрест Заслуги. Почесний доктор Ягеллонського університету (2012)[1]. Лауреат Премії принцеси Астурійської в галузі літератури (2017)[2].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Вірші[ред. | ред. код]

  • Komunikat (1972)
  • Sklepy mięsne (1975)
  • List. Oda do wielości (Париж, 1983)
  • Jechać do Lwowa (Лондон, 1985)
  • Płótno (Париж, 1990)
  • Ziemia ognista (1994)
  • Trzej aniołowie (1998)
  • Pragnienie (1999)
  • Powrót (2003)
  • Anteny (2005)
  • Niewidzialna ręka (2009)

Прозові твори[ред. | ред. код]

  • Ciepło, zimno (1975)
  • Słuch absolutny (1979)
  • Cienka kreska (1978)

Есе[ред. | ред. код]

  • Świat nieprzedstawiony (1974, с Ю.Корнхаузером)
  • Drugi oddech (1978)
  • Solidarność i samotność (Париж, 1986)
  • Dwa miasta (Париж-Краков, 1991)
  • W cudzym pięknie (1998)
  • Obrona żarliwości (2002)
  • Poeta rozmawia z filozofem (2007)
  • Lekka przesada (2011)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Doktorzy honoris causa - UJ. www.uj.edu.pl (pl-PL). Процитовано 2017-12-11. 
  2. Marcos, Javier Rodríguez (2017-06-08). El Princesa de Asturias de las Letras distingue al poeta polaco Adam Zagajewski. EL PAÍS (es). Процитовано 2017-12-11. 

Посилання[ред. | ред. код]