Александер Ян Потоцький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александер Ян Потоцький
Aleksander Jan Potocki
Народився 1662
Кам'янець-Подільськ, Україна
Помер 1714(1714)
Підданство Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Діяльність урядник, меценат
Посада воєвода смоленський
Конфесія католик
Рід Потоцькі
Батько Павел Потоцький
Мати Єлена (Елеонора) з Салтикових
Родичі Станіслав Антоній Щука (сват)
Дружина Зузанна з Карчевських, Тереза з Тарлів
Діти Юзеф, Антоній Міхал, Ельжбета
  • POL COA Pilawa Złota.svg

Александер Ян Потоцький (пол. Aleksander Jan Potocki; пом. 1714) — польський шляхтич гербу Золота Пилява. Військовик, урядник, меценат. Представник примасівської гілки Потоцьких.

Життєпис[ред. | ред. код]

Другий син військовика, письменника Павела Потоцького та його другої дружини-московки Єлєни (Елеонори) з Салтикових.[1]

1 вересня 1707 року разом з дружиною прибув до Бучача, був хресним татом під час хрещення хлопця-нехристиянина у фарному костелі міста.[2]

Був дідичем Монастириська, Устя-Зеленого (після його смерти вдова Тереса 1726 року мала поділити маєтність поміж синів[3]).
1660 року став фундатором парафії РКЦ в Семенівці (тепер Пустомитівського району),[4] співфундатор костелу Св. Марціна[5] в цьому селі[6].

Посади[ред. | ред. код]

Підкоморій галицький (1692 р.), каштелян кам'янецький (номінація 30 квітня 1704[7]), воєвода смоленський з 1712 р., староста щирецький,[1] черкаський.

Сім'я[ред. | ред. код]

Перша дружина — Зузанна з Карчевських (шлюб невдовзі після 1688 р.), дітей не було. Друга дружина — донька каштеляна завихостського Александера Тарла[8] та Йоанни з Косток (донька придворного короля, старости липинського Францішека Станіслава Костки[9]) Тереза. Відомі діти:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Potoccy(03) (пол.) [недоступне посилання]
  2. Barącz S. Pamiątki buczacki. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 99—100. (пол.)
  3. Betlej A. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym… — S. 297.
  4. Siemianówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1889. — T. X : Rukszenice — Sochaczew. (пол.) — S. 540. (пол.)
  5. Siemianówka… — S. 541.
  6. Betlej A. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym… — S. 309.
  7. Urzędnicy podolscy… — S. 72.
  8. Tarłowie (02)
  9. Kostkowie (01) (пол.)
  10. І. Єзерська. Чоловічі та жіночі імена за метриками хрещень катедрального костелу Львова (XVII ст.) // Український історичний журнал. — К. — 2010. — № 2 (491) (бер.-квіт.). — С. 208. — ISSN 0130-5247.
  11. Там само. — С. 207.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Betlej A. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — T. 18. — 386 s., 509 il. — S. 297—313. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  • Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków / opracowali Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. — Kórnik, 1998. — 243 s. — S. 72. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]