Юзеф Потоцький (каштелян)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юзеф Потоцький

Józef Potocki

Народився близько 1695
Помер 21 грудня 1764(1764-12-21)
с. Семенівка, нині Пустомитівський район, Львівська область, Україна
Підданство Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Діяльність урядник, меценат
Відомий фундатор костелу в Монастириську
Титул граф[1]
Конфесія католик
Батько Александр Ян Потоцький
Матір Тереза з Тарлів
Рід Потоцькі
Дружина Констанція (Людвіка?) з Морштинів, Пелаґія з Потоцьких
Діти Іґнацій Потоцький, Францішек Пйотр Потоцький, Павел Потоцький і Каєтан Потоцький
Нагороди
Орден Білого Орла
POL COA Pilawa Złota.svg

Юзеф Потоцький (пол. Józef Potocki, близько 1695 — 21 грудня 1764, с. Семенівка,[2] нині Пустомитівський район, Львівська область) — польський шляхтич гербу Золота Пилява. Військовик, урядник, меценат. Представник примасівської гілки роду Потоцьких.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився близько 1695 року. Син власників Монастириська, Устя-Зеленого: воєводи смоленського Александра Яна Потоцького та його дружини Терези з Тарлів.[3]

Замолоду навчався, подорожував Німеччиною, Францією; повернувся, знаючи кілька мов, володіючи військовим мистецтвом.

1727 р. записав фундуш для дерев'яного костелу в Монастириську. Фундатор костелу Успіння Пречистої Діви Марії. 1747 р. надав 4000 золотих для проведення відправ в головному вівтарі костелу в Монастириську[4]

Був власником міста Монастириська, сіл Дмитровичі (тепер Пустомитівський район), Юрківка (біля Ямполя). Улюблений маєток — Семенівка в Щирецькому старостві. Мав чимало судових процесів з громадами, посесорами через утиски з його сторони (зокрема, у Солонці, Жирівці, Гуменцях).

1760 р. став кавалером ордену Білого Орла. 6 лютого 1764 p. сеймик передконвокаційний Руського воєводства в Судовій Вишні обрав його суддею каптуровим Львівської землі. Підписав акт конфедерації Руського воєводства. Керував судом каптуровим, який почався у львівській ратуші 19 березня, тривав до 25 жовтня 1764 р.

8 листопада 1764 року у Львові було оформлено акт дарування «Миколая на Бучачі, Потоці, Городенці, Печеніжині Потоцького воєводича белзького» (відпис знаходиться в архіві домініканів у Кракові). За ним місто Бучач з палацом, передмістями, селом Підзамочок та 14 сіл, належних до цього Бучацького ключа, отримували Антоній Міхал Потоцький (1702—1766) і його брат — львівський каштелян Юзеф. Нові дідичі Бучача — Юзеф та Антоній Міхал Потоцькі — зобов'язувались змурувати нову церкву в місті, бо стара руйнувалась.[5]

Посади: львівський каштелян (з 21 червня 1760 р. за сприяння посла Франції А. Р. Польмі через заслуги брата для політики Франції у Польщі), староста канівський (консенс;[6] Микола Василь Потоцький з політичних міркувань передав Юзефу Потоцькому 1762 року[7]), щирецький (отримав після смерті батька за згодою матері), чорштинський.[8]

Обряд поховання відбувся в костелі домініканців Львова 28 грудня 1764 р.[6]

Сім'я[ред.ред. код]

Францішек Пйотр Потоцький

Був одружений двічі. Перша дружина — Констанція (Людвіка?) з Морштинів, дитина Маріана. Друга дружина — донька тлумацького старости Єжи Потоцького, сестра Йоанни з Потоцьких Яблоновської, внучка великого коронного гетьмана Фелікса Казимира Потоцького Пелаґея (1768 року згадана власницею містечка Бариша;[9] 1768 або 1769 року продала за 760000 злотих Устя-Зелене майбутньому белзькому каштеляну Юзефу Йоахіму Коморовскому[10]). Вдова у 1765 році згадана в люстрації як посідачка Щирецького староства. [11] Діти (ними після смерті батька недовго опікувався брат Антоній Міхал):

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д Potoccy (07) (пол.)
  2. Jan Potocki h. Pilawa (Złota)
  3. Tarłowie (02) (пол.)
  4. Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — 402 il. — S. 84—85. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
  5. Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. 78—79. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)
  6. а б Dymnicka-Wołoszyńska H. Potocki Józef h. Pilawa (ok. 1695—1764)… — S. 73.
  7. Zielińska Z. Potocki Mikołaj Basyli // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — t. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 114. (пол.)
  8. Potoccy (03) (пол.)
  9. Quirini-Popławski R. Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — T. 18. — 386 s., 509 il. — S. 14. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  10. Betlej A. Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — T. 18. — 509 il. — S. 297. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  11. Szczerzec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1890. — T. XI : Sochaczew — Szlubowska Wola. (пол.) — S. 854. (пол.)
  12. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1901. — Cz. 1. — T. 4. — S. 27. (пол.)
  13. Czappe M. Potocki Franciszek Piotr h. Pilawa (1745—1829) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 127—132. (пол.)
  14. Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — zeszyt 3. — 118 il. — S. 19. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)
  15. Quirini-Popławski R. Kościoł parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskej w Porchowej // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — T. 18. — S. 175.
  16. Quirini-Popławski R. Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu… — S. 16.

Джерела[ред.ред. код]

  • Dymnicka-Wołoszyńska H. Potocki Józef h. Pilawa (ok. 1695—1764) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — 1—176 s. — S. 72—73. (пол.)
  • Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — 211 s., 402 il. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3 (пол.)

Посилання[ред.ред. код]