Алексєєв Михайло Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Павлович Алексєєв
Народився 24 травня (5 червня) 1896(1896-06-05)
Київ
Помер 19 вересня 1981(1981-09-19) (85 років)
Ленінград
Поховання Комаровське селищне кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність літературознавець, викладач університету
Галузь літературознавство і Pushkin studies[d]
Alma mater Київська музично-драматична школа М. Лєсневич-Носової, Київський університет
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Вчене звання професор, академік
Знання мов російська[1]
Заклад Київський університет, Іркутський університет, Ленінградський університет, Ленінградський педагогічний інститут ім. О. І. Герцена, Саратовський університет, Інститут російської літератури
Членство Академія наук СРСР
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»

Миха́йло Па́влович Алексє́єв (24 травня (5 червня) 1896, Київ, Російська імперія — 19 вересня 1981(1981-09-19), Ленінград, СРСР) — російський і український радянський літературознавець, мистецтвознавець, педагог, композитор, академік АН СРСР (з 1958).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

М. П. Алексєєв народився 5 червня 1896 року в Києві. Навчався в гімназії Науменка.

У 1908 - 194 роках здобував музичну освіту (композиція та гра на фортепіаноЇ у Київській музично-драматичній школі М. Лєсневич-Носової,

В 1918 році закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Викладав там в 1919 - 1920 роках.

Був професором Іркутського університету (1927—1932 рр.), завідувачем кафедри та деканом філологічного факультету Ленінградського університетіу (1944—1960 рр.), професором Ленінградського педагогічного інституту імені О. І. Герцена (1934 - 1942 рр.), професором та завідувачем кафедри Саратовського університету (1942 - 1944 рр.).

Виступав як музичний критик у Саратові (1916 р.) та Києві (1917—1919 рр.).

У 1934 - 1981 рока був науковим співробітником Інституту російської літератури Академії Наук СРСР (Пушкінський дім).

В 1958 році був обраний дійсним членом (академіком) Академії Наук СРСР,

Помер 19 вересня 1981 року в Ленінграді.

Творча діяльність.[ред. | ред. код]

Наукову роботу розпочав у 1916 році. Відомий як знавець зарубіжної, російської літератур та міжнародних літературних зв'язків.

Основні праці присвячені історії музики, теорії художнього перекладу, питанням текстології.

Є автором ґрунтовної розвідки «Сибір у відомостях західноєвропейських мандрівників та письменників» (1932—1933, 1941 рр.).

Автор понад 400 наукових статей, зокрема про композиторів (біографічний нарис про М. Березовського в альманасі «Посев» (Одеса, 1921 р.), покажчик російської літератури про Л. В. Бетховена (Одеса, 1927 р.).

Деякі його праці опубліковані української мовою («Українські козаки, як їх змальовує французький поет 17 віку», 1927р.; «Лист кн. Рєпніна до А. Шлегеля», 1930 р.)

Твори[ред. | ред. код]

  • «Українські козаки, як їх змальовує французький поет 17 віку», 1927;
  • «Лист кн. Рєпніна до А. Шлегеля», 1930;
  • «Сибір у відомостях західноєвропейських мандрівників та письменників» (вид. 1932—33, 1941).

Музичні твори[ред. | ред. код]

Автор сонати для фортепіано, романсів, музики до драми Р. Тагора «Читра».

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Література[ред. | ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Алексеев М. П. Список научных печатных трудов. Л., 1956.
  • Муха А. І. Композитори України та української діаспори: Довідник. — К.: Муз. Україна, 2004. (с. 13)
  • Алексєєв Михайло Павлович // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — К.: НБУВ, 2017. — С. 16–17. http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/EIF0000083.pdf