Алелюхін Олексій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алелюхін Олексій Васильович
рос. Алексей Васильевич Алелюхин
Народився 30 березня 1920(1920-03-30)
селище Кесова Гора
Тверська губернія
Помер 29 жовтня 1990(1990-10-29) (70 років)
Москва
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид ЗС Радянські військово-повітряні сили ВПС СРСР
Роки служби 19381985
Звання CCCP air-force Rank general-major infobox.svg Генерал-майор авіації
Командування СРСР СРСР
8-а повітряна армія (СРСР)
Війни/битви Німецько-радянська війна
Сталінградська битва
Корейська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Суворова III степеня Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня

Алелюхін Олексій Васильович (рос. Алелюхин Алексей Васильевич, 30 березня 1920 — 29 жовтня 1990) — радянський льотчик-ас, двічі Герой Радянського Союзу (1943), в роки німецько-радянської війни командир ескадрильї 9-го гвардійського винищувального авіаційного полку 6-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 8-ї повітряної армії Південного фронту. Генерал-майор авіації (1971).

Біографія[ред.ред. код]

Народився в селі Кесова Гора (нині село Тверської області) у робітничій родині. Закінчив початкову школу. Працював на Московській фабриці канцелярських товарів, одночасно навчався в планерного школі.

У Червоній Армії з 1938 року, призваний Митищинським райвійськкоматом Московської області. У 1939 році закінчив Військову авіаційну школу імені В. П. Чкалова.

Учасник Німецько-радянської війни з перших днів. Бойовий шлях розпочав у небі Одеси на І-16. Був льотчиком-винищувачем, командиром ланки ескадрильї, заступником командира 9-го гвардійського винищувального авіаполку[1]. Воював на Південному фронті, Південно-Західному фронті, Сталінградському фронті, Четвертому Українському фронті, Третьому і Першому Білоруських фронтах.

Здійснив 601 бойовий виліт, збив особисто 40 і у складі групи — 17 ворожих літаків. В 1948 закінчив Військову академію імені М. Фрунзе, 1954 — Військову академію Генштабу. Займав командні посади в армії. Нагороджений 2-ма орденами Леніна, 3-ма — Червоного Прапора, ін. орденами й медалями.

У 1950 році полковник О.В. Алелюхін служив заступником командира 151-ї винищувальної авіаційної дивізії. У жовтні 1950 разом з дивізією був перекинутий до Китайської Народної Республіки, а з листопада по грудень 1950 року брав участь у бойових діях проти авіації США над Північною Кореєю. Особистих перемог у повітряних боях не мав. У грудні дивізія була відведена назад в Китай і займалася протиповітряною обороною промислових центрів і підготовкою китайських і корейських льотчиків.

З 1985 року генерал-майор авіації Алелюхін - у відставці. Жив у Москві. Помер 29 жовтня 1990 року. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка 11 ) .

Примітки[ред.ред. код]

  1. 6-ої гвардійської винищувальної авіаційної дивізії, 8-ї повітряної армії, Південний фронт

Посилання[ред.ред. код]