Алогізм (література)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сцена божевільного чаювання з дитячого роману-казки Аліса у Дивокраї

Алогізм (грец. а — префікс, що має заперечне значення, logismos — судження, вислів) — стилістична фігура, що полягає у навмисному створенні суперечності або порушенні логічних зв'язків у тексті. Алогізм може вживатися задля

  • ілюстрації складного емоційного стану персонажів або зображення ірраціональності, парадоксальності дійсності (зазвичай у поезії);
  • створення комічного, гротескного або іронічного ефекту (зазвичай у творах сатириків, веселих дитячих віршах, народних загадках).

Фігури алогізму можуть набувати різних форм. Так можна розрізняти алогізми, що містять, наприклад,

  • невідповідність між синтаксичною та смисловою структурами тексту;
  • порушення логічного зв'язку між фразами або реченнями;
  • протиставлення сутностей, що не містять нічого протилежного;
  • співставлення сутностей, що не мають спільних рис;
  • порушення причинно-наслідкових зв'язків між подіями або у ході думок;
  • перескокування від однієї випадкової асоціації до іншої;
  • абсурдне або беззмістовне твердження.

Алогізм часто вживали у своїх творах деякі письменники 19-ого та 20-сторіч (наприклад, М. В. Гоголь, Л. Керрол, Ф. Кафка).

Приклади[ред. | ред. код]

У наведених нижче прикладах алогізми або ключові деталі алогізмів, де це можливо, виділено жирним.

В українській мові[ред. | ред. код]

спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи

Л. В. Костенко, вірш "спини мене отямся і отям"

Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!

Л. Українка, вірш "Contra spem spero!"

В англійській мові[ред. | ред. код]

У російській мові[ред. | ред. код]

Никогда не забуду (он был, или не был,
Этот вечер): пожаром зари
Сожжено и раздвинуто бледное небо,
И на желтой заре — фонари.

О. О. Блок, вірш "В ресторане"

Иван Иванович несколько боязливого характера. У Ивана Никифоровича, напротив того, шаровары в таких широких складках...

М. В. Гоголь

... хата их была вдвое старее шаровар волостного писаря...

М. В. Гоголь

Что они не делают, не идут дела,
Видно в понедельник их мама родила
...
Вроде не бездельники и могли бы жить,
Им бы понедельники взять и отменить
...
Как назло на острове нет календаря
Ребятня и взрослые пропадают зря
...

— пісня "Остров Невезения" з фільму "Діамантова рука"

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]