Альфред Астон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Альфред Астон
Alfred Aston (février 1942).jpg
Особові дані
Народження 16 травня 1912(1912-05-16)
  Шантійї, Франція
Смерть 10 лютого 2003(2003-02-10) (90 років)
Зріст 165 см
Громадянство Flag of France.svg Франція
Позиція крайній нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1932–1938 Франція «Ред Стар» 152 (43)
1938–1941 Франція «Расінг» (Париж) 27 (4)
1941–1946 Франція «Ред Стар» 40 (8)
1946–1947 Франція «Анже» 27 (13)
1947–1949 Франція «Стад Франсе» 46 (9)
1950–1951 Франція «Серкль Атлетік» 17 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1934–1946 Франція Франція 31 (5)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1950–1951 Франція «Серкль Атлетік»
1952–1956 Франція «Тур»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Альфред Астон (фр. Alfred Aston, 16 травня 1912, Шантійї, Уаза, Пікардія, Франція — 10 лютого 2003) — французький футболіст, крайній нападник. Учасник двох чемпіонатів світу.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

На початку тридцятих років працював помічником жокея. У 1932 році стає гравцем одного із засновників футбольної професіональної лиги — столичного «Ред Стару». Дебют не вдався — клуб вилетів до другого дивізіону, але здобувши перемогу в північній групі, відразу повернувся. Команда була одним із «аутсайдерів» змагання і врешті-решт понизилася у класі. За перших шість сезонів у професіональному футболі Альфред Астон провів 152 матчів у лізі (43 голи) і 21 матч у кубку (10 голів).

Своєю грою привернув увагу представників тренерського штабу «Расінга», до складу якого приєднався 1938 року. Відіграв за цю команду наступні три сезони. Останній довоєнний чемпіонат парижани завершили на третій сходинці. У цей час «Расінг» двічі поспіль став володарем національного кубка, але Астон у цих турнірах участі не брав.

У роки Другої світової війни проводився лише кубок, а також різноманітні регіональні турніри. У цей час знову захищав кольори «Ред Стару». Протягом усього часу був гравцем основного складу, але забивав не багато. Його основним завданням були стрімкі проходи по флангу і результативні передачі на бомбардира Андре Шимоні.

Вдало команда виступила в кубку Франції 1941/42. На шляху до фіналу були здобуті перемоги над «Бордо», «Реймсом» і «Лансом». Завдяки голам Анрі Гонкура і Альфреда Астона столична команда здобула п'ятий, у своїй історії, трофей. У першому повоєнному сезоні «Ред Стар» знову вийшов до фіналу, але цього разу поступився «Ліллю» з рахунком 2:4.

1947 перейшов до клубу «Стад Франсе» і став єдиним гравцем, який захищав кольори трьох провідних столичних колективів того часу. У своєму останньому сезону був граючим тренером паризького «Серкль Атлетіка». У першій половині 50-х років очолював команду «Тур».

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

У складі національної команди дебютував 11 березня 1934 року проти збірної Швейцарії (0:1). Протягом весни провів ще три матчі і потрапив до заявки на світову першість в Італії.

Другий чемпіонат світу проходив за кубковою схемою. Вже на першому етапі, жереб виявився безжальним для французів — збірна Австрії, один з головних претендентів за звання найсильнішої команди планети. Жан Ніколя відкрив рахунок у грі, але на останній хвилині першого тайму Маттіас Сінделар поновив рівновагу. Основний час завершився внічию, а в додаткові півгодини голи Шалля і Біцана змусили збірну Франції поїхати додому.

Наступний «мундіаль» приймала Франція. У першому матчі Жан Ніколя і Еміль Венант тричі відзначилися у воротах голкіпера збірної Бельгії, і остаточний рахунок гри — 3:1. Але вже в чвертьфіналі «рідні стіни» не допомогли французам. Перший тайм зі збірною Італії завершився внічию, а в другій половині гри не вдалося втримати Сільвіо Піолу.

За збірну продовжував виступати до 1946 року, всього провів 31 матч, 5 забитих м'ячів.

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Володар кубка Франції (1): 1942
  • Фіналіст кубка Франції (1): 1946
  • Третій призер чемпіонату (1): 1939

Статистика[ред. | ред. код]

Статистика виступів в офіційних матчах:

Сезон Команда Чемпіонат Кубок Збірна
Ліга Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
1932/33 Франція «Ред Стар» Д-1 14 3 3 0
1933/34 Франція «Ред Стар» Д-2 24 7 1 0 5 1
1934/35 Франція «Ред Стар» Д-1 30 14 6 3 4 0
1935/36 Франція «Ред Стар» Д-1 30 5 5 6 2 0
1936/37 Франція «Ред Стар» Д-1 29 6 4 1 2 0
1937/38 Франція «Ред Стар» Д-1 25 8 1 0 4 2
1938/39 Франція «Расінг» (Париж) Д-1 27 4 3 0
1940/41 Франція «Расінг» (Париж) 3 0
1941/42 Франція «Ред Стар» 7 4 2 0
1942/43 Франція «Ред Стар» 4 0
1943/44 Франція «Париж-Капітал» 4 3
1944/45 Франція «Ред Стар» 3 1 3 1
1945/46 Франція «Ред Стар» Д-1 29 6 5 3 6 1
1946/47 Франція «Ред Стар» Д-1 11 2
Франція «Анже» Д-2 27 13 5 2
1947/48 Франція «Стад Франсе» Д-1 29 6 3 1
1948/49 Франція «Стад Франсе» Д-1 17 3 4 0
1950/51 Франція «Серкль Атлетік» Д-2 17 0 3 0
Усього за кар'єру Д-1 241 57 61 24 31 5
Д-2 68 20

Статистика виступів на чемпіонатах світу:

1/8 фіналу
27 травня 1934
Австрія 3 — 2 Франція
Сінделар Гол 45'
Шалль Гол 93'
Біцан Гол 109'
Звіт
Ніколя Гол 18'
Верр'є Гол 115' (пен.)

Австрія: Петер Платцер, Франц Цізар, Карл Сеста, Франц Вагнер, Йозеф Смістик (NYCS-bull-trans-K.svg), Йоганн Урбанек, Карл Цишек, Йозеф Біцан, Маттіас Сінделар, Антон Шалль, Рудольф Фіртль. Тренер — Гуго Майзль

Франція: Алексіс Тепо (NYCS-bull-trans-K.svg), Жак Мересс, Етьєн Маттле, Едмон Дельфур, Жорж Верр'є, Ноель Льєтер, Фріц Келлер, Жозеф Альказар, Жан Ніколя, Роже Рьйо, Альфред Астон. Тренери — Гастон Барро, Джордж Кімптон.


1/8 фіналу
5 червня 1938
Франція 3 — 1 Бельгія
Венант Гол 1'
Ніколя Гол 11'69'
Звіт
Ісемборг Гол 19'
«Олімпійський стадіон Ів дю Мануар» (Коломб)
Глядачів: 30 454

Франція: Лоран Ді Лорто, Ектор Касенаве, Етьєн Маттле (NYCS-bull-trans-K.svg), Жан Бастьєн, Огюст Жордан, Рауль Дьянь, Альфред Астон, Оскар Ессерер, Жан Ніколя, Едмон Дельфур, Еміль Венант. Тренер — Гастон Барро.

Бельгія: Арнольд Баджу, Робер Паверік, Корнель Сейс, Жан ван Альфен, Еміль Стейнен (NYCS-bull-trans-K.svg), Альфонс Де Вінтер, Шарль Ванден Ваувер, Бернар Ворхоф, Анрі Ісемборг, Раймон Брен, Нан Буйле. Тренер — Джек Батлер.


1/4 фіналу
12 червня 1938
Франція 1 — 3 Італія
Ессерер Гол 10'
Звіт
Колауссі Гол 10'
Піола Гол 52'72'
«Олімпійський стадіон Ів дю Мануар» (Коломб)
Глядачів: 58 455

Франція: Лоран Ді Лорто, Ектор Касенаве, Етьєн Маттле (NYCS-bull-trans-K.svg), Жан Бастьєн, Огюст Жордан, Рауль Дьянь, Альфред Астон, Оскар Ессерер, Жан Ніколя, Едмон Дельфур, Еміль Венант. Тренер — Гастон Барро.

Італія: Альдо Олів'єрі, Альфредо Фоні, П'єтро Рава, П'єтро Серантоні, Мікеле Андреоло, Уго Локателлі, Амедео Б'яваті, Джузеппе Меацца (NYCS-bull-trans-K.svg), Сільвіо Піола, Джованні Феррарі, Джино Колауссі. Тренер — Вітторіо Поццо.

Посилання[ред. | ред. код]