Роже Куртуа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Роже Куртуа
Особисті дані
Народження 30 травня 1912(1912-05-30)
  Женева, Швейцарія
Смерть 5 травня 1972(1972-05-05) (59 років)
  Женева, Швейцарія
Зріст 160 см
Вага 62 кг
Громадянство  Франція
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1932–1933 Швейцарія «Уранія» (Женева) 12 (10)
1933–1939 Франція «Сошо» 152 (151)
1939–1940 Швейцарія «Уранія» (Женева) 10 (10)
1941–1945 Швейцарія «Лозанна» 91 (45)
1945–1952 Франція «Сошо» 173 (86)
1952–1958 Франція «Труа» 15 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1933–1947 Франція Франція 22 (10)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1952–1963 Франція «Труа»
1963–1965 Франція «Монако»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Роже Куртуа (фр. Roger Courtois, 30 травня 1912, Женева — 5 травня 1972) — французький та швейцарський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за «Сошо», а також національну збірну Франції. Він є найкращим бомбардиром в історії «Сошо» з 281 голом, а також 4-м найкращим бомбардиром Ліги 1 з 210 голами. Він також має статус найстаршого гравця, який забив у цьому змаганні (44 роки та 4 дні).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Роже Куртуа народився в Женеві в 1912 році. Його батько, поранений в Першій світовій війні, помер в 1920 році. Роже навчався у французькому коледжі Тонон з 1921 по 1927 році, де займався футболом. У 1926 році через плеврит йому було заборонено займатись футболом протягом шести місяців. У 15 років він припинив своє навчання і повернувся до Женеви, де потрапив у футбольний клуб «Хоуп» (Женева)[1]. Його виступи дозволяють йому потрапити до місцевої «Уранії», одного з кращих клубів у країні на той час. Дебютував у команді в сезоні 1932/33, коли провів 12 матчів і забив 10 голів.

По закінченні сезону перейшов у французький «Сошо». У першому сезоні за французький клуб Куртуа забив 23 голи в 23 зіграних матчах, що дозволило йому посісти третє місце в списку бомбардирів слідом за Іштваном Лукачем і Вальтером Кайзером. У наступному чемпіонаті форвард забив 29 голів, лише на 1 м'яч відставши від свого одноклубника Андре Абегглена і «Сошо» вперше став чемпіоном Франції. Сезон 1935/36 приніс Куртуа перемогу в суперечці бомбардирів: уродженець Швейцарія випередив німця Оскара Рора з «Страсбурга» на 6 забитих м'ячів. У наступному сезоні Роже Куртуа у складі «Сошо» став віце-чемпіоном і володарем Кубка Франції, а ще через рік — чемпіоном країни вдруге. У сезоні 1938/39 нападник «Сошо» знову став найкращим бомбардиром чемпіонату, розділивши цей титул з форвардом «Сета» Дезіре Кораньї.

Влітку 1939 року Куртуа повернувся в Швейцарію, де виступав до 1945 року спочатку за «Уранію», а потім за «Лозанну». У складі «Лозанни» Роже Куртуа став чемпіоном і володарем Кубка Швейцарії у 1944 році.

Після завершення Другої світової війни 1945 року повернувся до «Сошо». Цього разу провів у складі його команди сім сезонів. Граючи у складі «Сошо» знову виходив на поле в основному складі команди і був серед її найкращих голеодорів, відзначаючись забитим голом в середньому майже у кожній другій грі чемпіонату.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Труа», за команду якого виступав протягом 1952—1958 років, будучи граючим тренером.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Роже Куртуа дебютував у збірній Франції 6 грудня 1933 року товариському матчі з Англією[2]. У другому для себе матчі за збірну 16 грудня 1934 року Куртуа забив м'яч у ворота збірної Югославії, принісши французам перемогу з рахунком 3:2[3].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1934 року в Італії та чемпіонату світу 1938 року у Франції, проте в жодному матчі на світових першостях не зіграв.

13 грудня 1936 року Куртуа провів останній матч за національну збірну. Це сталося в товариському матчі проти збірної Португалії[4]. Всього нападник зіграв за «триколірних» 22 матчі (з яких один з капітанською пов'язкою) і забив 10 голів.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Роже Куртуа почав тренерську кар'єру в клубі «Труа», який очолював протягом 11 років. З командою він двічі виходив у Лігу 1 і провів у вищому дивізіоні французького футболу загалом три сезони (кращий результат — 17-е місце в сезоні 1954/55).

З 1963 по 1965 рік Роже Куртуа був головним тренером «Монако» і став з командою віце-чемпіоном Франції у сезоні 1963/64.

Помер 5 травня 1972 року на 60-му році життя в результаті серцевого нападу.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок[5] Разом
Ліга Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
«Уранія» (Женева) 1932/33 Д-1 12 10 3 7 15 17
Разом 12 10 3 7 15 17
Сошо 1933/34 Д-1 24 23 2 2 26 25
1934/35 Д-1 27 29 4 6 31 35
1935/36 Д-1 28 34 7 11 35 45
1936/37 Д-1 19 16 5 9 24 25
1937/38 Д-1 26 22 1 0 27 22
1938/39 Д-1 23 27 3 1 26 28
1939/40 Д-1 0 0 5 4 5 4
Разом 147 151 27 33 174 184
Лозанна 1941/42 Д-1 14 4 3 4 17 8
1942/43 Д-1 26 13 1 1 27 14
1943/44 Д-1 25 9 5 1 30 10
1944/45 Д-1 26 13 3 6 29 18
Разом 91 38 12 12 103 50
Сошо 1945/46 Д-1 27 17 3 1 30 18
1946/47 Д-2 39 28 4 5 43 33
1947/48 Д-1 28 12 4 3 32 15
1948/49 Д-1 26 9 1 0 27 9
1949/50 Д-1 27 11 3 2 30 13
1950/51 Д-1 26 9 2 0 28 9
1951/52 Д-1 4 0 1 0 5 0
Разом 177 86 18 11 195 97
Усього за «Сошо» 324 237 45 44 369 281
Труа 1953/54 Д-2 8 3 1 2 9 5
1954/55 0 0 0 0 0 0
1955/56 Д-1 3 1 0 0 3 1
1956/57 Д-2 3 0 0 0 3 0
1957/58 Д-2 1 0 0 0 1 0
Разом 15 4 1 2 16 6
Всього за кар'єру 442 289 61 65 503 354
  • Джерело: Roger Courtois (фр.). Pari-et-gagne.com. Процитовано 4 вересня 2015.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Матчі Куртуа за збірну Франції
№ Дата Суперник Рахунок Голи Куртуа[6] Турнір
1 6 грудня 1933 Англія Англія 1:4 - Товариський матч
2 16 грудня 1934 Югославія Югославія 3:2 1 (Франьо Гласер) Товариський матч
3 24 січня 1935 Іспанія Іспанія 0:2 - Товариський матч
4 17 лютого 1935 Італія Італія 1:2 - Товариський матч
5 14 квітня 1935 Бельгія Бельгія 1:1 1 (Арнольд Баджу) Товариський матч
6 19 травня 1935 Угорщина Угорщина 2:0 2 (Йожеф Палинкаш) Товариський матч
7 27 жовтня 1935 Швейцарія Швейцарія 1:2 - Товариський матч
8 10 листопада 1935 Швеція Швеція 2:0 1 (Свен Бергквіст) Товариський матч
9 12 січня 1936 Нідерланди Нідерланди 1:6 1 (Лео Галле) Товариський матч
10 9 лютого 1936 Чехословаччина Чехословаччина 0:3 - Товариський матч
11 8 березня 1936 Бельгія Бельгія 3:0 2 (Роберт Брат) Товариський матч
12 13 грудня 1936 Югославія Югославія 1:0 - Товариський матч
13 21 лютого 1937 Бельгія Бельгія 1:3 - Товариський матч
14 23 травня 1937 Ірландія Ірландія 0:2 - Товариський матч
15 10 жовтня 1937 Швейцарія Швейцарія 2:1 - Товариський матч
16 31 жовтня 1937 Нідерланди Нідерланди 3:2 1 (Лео Галле) Товариський матч
17 5 грудня 1937 Італія Італія 0:0 - Товариський матч
18 30 січня 1938 Бельгія Бельгія 5:3 1 (Арнольд Баджу) Товариський матч
19 26 травня 1938 Англія Англія 2:4 - Товариський матч
20 16 1939 Угорщина Угорщина 2:2 - Товариський матч
21 28 січня 1940 Португалія Португалія 3:2 - Товариський матч
22 23 березня 1947 Португалія Португалія 1:0 - Товариський матч

Разом: 22 матчі, 10 голів; 10 перемог, 3 нічиїх, 9 поразок.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

Клубні[ред. | ред. код]

Франція «Сошо»
Швейцарія «Лозанна»

Особисті[ред. | ред. код]

Тренерські[ред. | ред. код]

Франція «Монако»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Roger Courtois, playerhistory
  2. ↑ Офіційний сайт федерації футболу Франції(фр.). — Англія — Франція 4:1.
  3. ↑ Офіційний сайт федерації футболу Франції(фр.). — статистика матчу.
  4. ↑ Офіційний сайт федерації футболу Франції(фр.). — Франція — Португалія 1:0.
  5. ↑ Кубок Швейцарії, Кубок Франції.
  6. ↑ У дужках зазначені воротарі, які захищали ворота суперників.
  7. ↑ Поряд з Дезіре Кораньї.

Посилання[ред. | ред. код]

н Альказар • н Астон • П Бокур • з Вандорен • н Венант • п Верр'є • п Габріярг • з Гонсалес • п Дельмер • п Дельфур • в Дефоссе • н Келлер • н Корб • н Куртуа • н Лоран • в Льєнсе • п Льєтер • з Маттле • з Мересс • н Ніколя • п Рьйо • в Тепо (к) • Тренер: Кімптон і Барро
Франція
Н Астон • П Бастьєн • З Бен-Буалі • П Бурботт • Н Брюссо • З Касенаве • Н Куртуа • В Дарюї • Н Дельфур • В Ді Лорто • П Дьянь • Н Ессерер • П Жассерон • П Жордан • Н Ковальчик • В Льєнсе • З Маттле • Н Ніколя • З Повольний • З Вандорен • Н Венант • Н Дзателлі • Тренер: Барро
Франція
«Монако» – Тренери

Санізло і Сентміклоші (1933–34) · Батмаль (1948–50) · Шварц (1950–52) · Гріццетті (1952–53) · Дюпал (1953–56) · Марек (1956–58) · Піроні (1958) · Ледюк (1958–63) · Куртуа (1963–65) · Піроні (1965–66) · Сінібальді (1966–69) · Піроні (1969) · Домерг (1969–70) · Люсьяно (1970–72) · Браво (1972–74) · Муро (1974–76) · Форшеріо (1976–77) · Ледюк (1977–79) · Ж. Банід (1979–83) · Мюллер (1983–86) · Ш. Ковач (1986–87) · Венгер (1987–94) · Петі (1994) · Етторі (1994–95) · Ж. Банід (1995) · Тігана (1995–99) · Пюель (1999–2001) · Дешам (2001–05) · Петі (2005) · Гвідолін (2005–06) · Белені (2006) · Л. Банід (2006–07) · Гомес (2007–09) · Лякомб (2009–11) · Л. Банід (2011) · Сімоне (2011–12) · Раньєрі (2012–14) · Жардім (2014–18) · Анрі (2018–19) · Жардім (2019) · Морено (2019–20) · Н. Ковач (2020–21) · Надов.о. (2022) · Клемент (2022–)

1933: Кайзер, Мерсьє | 1934: Лукач | 1935: Абегглен | 1936: Куртуа | 1937: Рор | 1938: Ніколя | 1939: Куртуа, Кораньї | 1946: Бієль | 1947: Сінібальді | 1948: Баратт | 1949: Баратт, Гумпал | 1950: Грюмельон | 1951: П'янтоні | 1952: Андерссон | 1953: Андерссон | 1954: Каргу | 1955: Бліар | 1956: Цисовскі | 1957: Цисовскі | 1958: Фонтен | 1959: Цисовскі | 1960: Фонтен | 1961: П'янтоні | 1962: Туре | 1963: Мазнагетті | 1964: Уджані | 1965: Сімон | 1966: Гонде | 1967: Ревеллі | 1968: Сансонетті | 1969: Гі | 1970: Ревеллі | 1971: Скоблар | 1972: Скоблар | 1973: Скоблар | 1974: Б'янкі | 1975: Онніс | 1976: Б'янкі | 1977: Б'янкі | 1978: Б'янкі | 1979: Б'янкі | 1980: Коштедде, Онніс | 1981: Онніс | 1982: Онніс | 1983: Халілходжич | 1984: Гаранд | 1985: Халілходжич | 1986: Боканде | 1987: Зеньє | 1988: Папен | 1989: Папен | 1990: Папен | 1991: Папен | 1992: Папен | 1993: Бокшич | 1994: Болі, Джоркаєфф, Уедек | 1995: Локо | 1996: Андерсон | 1997: Гіварш | 1998: Гіварш | 1999: Вільтор | 2000: Андерсон | 2001: Андерсон | 2002: Сіссе, Паулета | 2003: Нонда | 2004: Сіссе | 2005: Фрай | 2006: Паулета | 2007: Паулета | 2008: Бензема | 2009: Жиньяк | 2010: Ньянг | 2011: Соу | 2012: Жіру, Нене | 2013: Ібрагімович | 2014: Ібрагімович | 2015: Ляказетт | 2016: Ібрагімович | 2017: Кавані | 2018: Кавані | 2019: Мбаппе | 2020: Бен Єддер, Мбаппе | 2021: Мбаппе | 2022: Мбаппе | 2023: Мбаппе
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роже_Куртуа&oldid=37532220