Ждаха Амвросій Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Амвросій Ждаха)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ждаха Амвросій Андрійович
Zhdakha.jpg
При народженні Смаглій Амвросій Андрійович
Народження 20 грудня 1855(1855-12-20)
Ізмаїл, Бессарабська губернія, Російська імперія
Смерть 8 вересня 1927(1927-09-08) (71 рік)
  Одеса, Українська СРР, СРСР
Поховання
Національність українець
Громадянство Туреччина ТуреччинаFlag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Жанр ілюстратор
Навчання Одеське художнє училище
Діяльність художник

Ждаха Амвросій Андрійович у Вікісховищі?

Амвросій Андрійович Ждаха (*6 грудня 1855, м. Очаків, нині Микол. обл.[1] — † 8 вересня 1927, Одеса, Українська РСР, СРСР) — український та російський ілюстратор і художник. Першим з українських графіків розпочав працю над комплексним оформленням «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Батько, Андрій Ждаха походив із задунайських запорожців, мати — Уляна Смаглій, родом з с. Лелеківка, що на Київщині. Згодом родина Ждахів переселилася до Очакова, а потім до Одеси, яка стала рідним містом майбутнього художника. Малювати А. Ждаха почав з шести років. У 1871 році закінчив Одеське повітове училище. Паралельно відвідував недільні безкоштовні класи Одеського Товариства красних мистецтв. Ще одна з незвичайних сторінок біографи А. Ждахи — навчання в Єлізаветградському юнкерському кавалерійському училищі, до якого поступив у 1873 р., але військова кар'єра так і не стала його долею. У 1880 р. А. Ждаха планує поступати до Петербурзької Академії мистецтв, для чого складає екстерном іспити за гімназичний курс. Але роком пізніше поступає до Школи малювання і креслення Одеського Товариства красних мистецтв. У 1887 р. А. Ждаха влаштувався креслярем до Земського банку Херсонської губернії, де і пропрацював на цій посаді 32 роки.

Значний вплив на формування А. Ждахи, як українського художника мали Стара Одеська громада, Братерство тарасівців, український театр. Він був в активних творчих стосунках з Михайлом Комаровим, П. Ніщинським, В. Боровиком, Є. Чикаленком, М. Кропивницьким та іншими українськими діячами. У 1883–1885 рр. А. Ждаха виконує для трупи М. Кропивницького та М. Старицького ескізи українських історичних костюмів та народного одягу. У 1890 р. бере участь у першій виставці Товариства південноросійських художників.

З початку 90-х років Амвросія Ждаху активно приваблює історико-етнографічна тематика, яка і стає головним напрямком його творчості. Свою титанічну працю над ілюстраціями до українських народних пісень, що почалася з замовлення М. Лисенка, він започаткував у 1893 р. А. Ждаха перший з українських графіків розпочав працю над комплексним оформленням «Кобзаря» Т. Г. Шевченка.

Плідно співпрацював А. Ждаха з одеським архітектором А. Тодоровим, художником Менціоле, для яких робив не тільки креслення, але і акварелі іконостасів, ікон для храмів Херсонеса, Новочеркаська, Батума. Одеському видавцю М. Піковському він намалював портрет О. Пушкіна і пушкінський похвальний лист. Для відомого в Одесі видавця Ю. Фесенка виконував акварельні види багатьох, монастирів, малюнки з Святої історії, обкладинки книжок.

В творчому доробку А. Ждахи робота над ілюструванням Нового завіту, «Іліади» та «Одіссеї» Гомера, «Слова про Ігорів похід», творів П. Куліша, М. Комарова та І. Липи, легенд В. Гаршина, що переклав його зять В. Боровик.

А. Ждаха є також автором видавничих знаків одеських видавництв «Матезіс», «Дніпро», «Народний стяг» та київського видавництва «Час», яке у 1911–1914 рр. видало 28 кольорових листівок з репродукціями ілюстрацій до українських народних пісень та повісті «При битій дорозі» Равіти-Гавронського.

У 1911 р. він брав участь у першій виставці українських художників в Києві В 20-х роках викладав в Одеській торговельно-промисловій школі та Політехнікумі мистецтв. Був членом Одеського Товариства художників імені Костанді.

Помер 8 вересня 1927 року. Похований на 2-му Християнському цвинтарі.

Серія поштових листівок на теми українських народних пісень[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]