Перейти до вмісту

Ждаха Амвросій Андрійович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ждаха Амвросій Андрійович
При народженніСмаглій Амвросій Андрійович
Народження20 грудня 1855(1855-12-20) Редагувати інформацію у Вікіданих
Очаків, Російська імперія
Смерть8 вересня 1927(1927-09-08) (71 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Одеса, Українська СРР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняДругий християнський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьукраїнець
Країна Російська імперія → СРСР СРСР
Жанрілюстратор
НавчанняОдеське художнє училище Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, ілюстратор, графік, бібліофіл Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Ждаха Амвросій Андрійович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
S: Роботи у Вікіджерелах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Смаглій.

Амвросій Андрійович Ждаха (6 грудня 1855(18551206), Ізмаїл — 8 вересня 1927, Одеса)[1] — український ілюстратор і художник. Першим з українських графіків розпочав працю над комплексним оформленням «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Батько, Андрій Ждаха, походив із задунайських запорожців, мати, Уляна Смаглій, родом з села Лелеківка, що на Київщині. Згодом родина Ждахів переселилася до Очакова, а потім до Одеси, яка стала рідним містом майбутнього художника. Малювати Амвросій Ждаха почав з шести років. У 1871 році закінчив Одеське повітове училище. Одночасно відвідував недільні безкоштовні класи Одеського товариства красних мистецтв. Ще одна з незвичайних сторінок біографи Амвросія Ждахи — навчання в Єлизаветградському юнкерському кавалерійському училищі, до якого вступив у 1873 році, але військова кар'єра так і не стала його долею. У 1880 році Амвросій Ждаха планував поступати до Петербурзької академії мистецтв, тому склав екстерном іспити за гімназіальний курс. Але роком пізніше поступив до Школи малювання та креслення Одеського Товариства красних мистецтв. У 1887 році Амвросій Ждаха влаштувався креслярем до Земського банку Херсонської губернії, де пропрацював на цій посаді 32 роки.

Значний вплив на формування Амвросія Ждахи як українського художника мали стара одеська громада, Братерство тарасівців і український театр. Він перебував у активних творчих взаєминах з Михайлом Комаровим, Петром Ніщинським, Віталієм Боровиком, Євгеном Чикаленком, Марком Кропивницьким та іншими українськими діячами. Для трупи Марка Кропивницького та Михайла Старицького У 1883—1885 роках Амвросій Ждаха створив ескізи українських історичних костюмів та народного одягу. У 1890 році взяв участь у першій виставці Товариства південноросійських художників.

З початку 1890-х років Амвросія Ждаху активно приваблювала історико-етнографічна тематика, яка й стала головним напрямком його творчості. Свою титанічну працю над ілюстраціями до українських народних пісень, що почалася з замовлення Миколи Лисенка, він започаткував у 1893 році. Амвросій Ждаха перший з українських графіків розпочав працю над комплексним оформленням «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Плідно співпрацював Амвросій Ждаха з одеським архітектором Аркадієм Тодоровим, художником Менціоле, для яких робив не лише креслення, але й акварелі іконостасів, ікон для храмів Херсонесу, Новочеркаська, Батумі. Одеському видавцеві М. Піковському він намалював портрет Олександра Пушкіна і пушкінський похвальний лист. Для відомого в Одесі видавця Юхима Фесенка малював акварельні види багатьох, монастирів, малюнки зі Святої історії, обкладинки книжок.

У творчому доробку Амвросія Ждахи робота над ілюструванням Нового Заповіту, «Іліади» та «Одіссеї» Гомера, «Слова про Ігорів похід», творів Пантелеймона Куліша, Михайла Комарова та Івана Липи, легенд Всеволода Гаршина, що переклав його зять Віталій Боровик.

Амвросій Ждаха є також автором видавничих знаків одеських видавництв «Матезіс», «Дніпро», «Народний стяг» та київського видавництва «Час», яке у 1911—1914 роках видало 28 кольорових листівок з репродукціями ілюстрацій до українських народних пісень та повісті «При битій дорозі» Равіти-Гавронського.

У 1911 році він брав участь у першій виставці українських художників у Києві. У добу українських національно-визвольних змагань 1917—1921 років брав участь у мистецькому конкурсі «Експедиції заготовок державних паперів»[2]. У 1920-х роках викладав в Одеській торгівельно-промисловій школі та Політехнікумі мистецтв. Був членом Одеського товариства художників імені Костанді.

Помер 8 вересня 1927 року. Похований на Другому Християнському цвинтарі в Одесі.

Творчість

[ред. | ред. код]
Серія поштових листівок на теми українських народних пісень
  • Ой, не гаразд запорожці
    Ой, не гаразд запорожці
  • Чорнобривець
    Чорнобривець
  • Козак
    Козак
  • Ой не знав козак
    Ой не знав козак
  • Засвистали козаченьки в похід з полуночі
    Засвистали козаченьки в похід з полуночі
  • За Сибіром сонце сходить
    За Сибіром сонце сходить
  • Ой, запив козак, запив
    Ой, запив козак, запив
  • ОЙ, біда, біда чайці-небозі
    ОЙ, біда, біда чайці-небозі
  • Добрий вечір тобі, зелена діброво
    Добрий вечір тобі, зелена діброво
  • Гей, не дивуйте, добрії люди
    Гей, не дивуйте, добрії люди
  • Пасітеся, сірі воли
    Пасітеся, сірі воли
  • Ой, у полі могила
    Ой, у полі могила
  • Ой, на горі вогонь горить
    Ой, на горі вогонь горить
  • Ой на горі та й женці жнуть
    Ой на горі та й женці жнуть
  • Ой, не світи, місяченьку
    Ой, не світи, місяченьку
  • Ой, ти дівчино, моя ти зоре
    Ой, ти дівчино, моя ти зоре
  • Ой, три сестриці-жалібниці
    Ой, три сестриці-жалібниці
  • Ой, у полі, тай у Баришполі
    Ой, у полі, тай у Баришполі
  • Стоїть явір над водою
    Стоїть явір над водою
  • Стогне вітер вільний в полі
    Стогне вітер вільний в полі
  • У діброві чорна галка
    У діброві чорна галка
  • У містечку Богуславку
    У містечку Богуславку
Поштові картки з ілюстраціями до роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада. Хроніка 1663 року». Видавець Яків Оренштайн, Коломия, 1911 рік
  • Бгатику! чи се ти сам, чи се твоя душа прилетїла?
    Бгатику! чи се ти сам, чи се твоя душа прилетїла?
  • Се мабуть чоловікові дав Бог родини, так на радощах частує всякого, хтоб не йошов, або їхав улицею
    Се мабуть чоловікові дав Бог родини, так на радощах частує всякого, хтоб не йошов, або їхав улицею
  • "Ось лучше перескоч через рівчак, то ми з тобою покажемо, як бютця козаки!"
    "Ось лучше перескоч через рівчак, то ми з тобою покажемо, як бютця козаки!"
  • Вона заглядала йому в вічі, довідуючись, чи повернувся він ік памяти
    Вона заглядала йому в вічі, довідуючись, чи повернувся він ік памяти
  • Привязали бідаху так, щоб можна було повертатись на всї боки
    Привязали бідаху так, щоб можна було повертатись на всї боки
  • І вирвав й його з рук бунчук гетьманський
    І вирвав й його з рук бунчук гетьманський
  • Хиба-ж тобі не страшно вмірати?
    Хиба-ж тобі не страшно вмірати?

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

У 2019 році у видавництві «Емма» вийшло подарункове видання «Кобзаря» з ілюстраціями митця. В оформленні книги було використано 490 малюнків художника. У 2019 році «Кобзар» на Всеукраїнському конкурсі отримав гран-прі «Найкраща книга України»[3].

Вшанування

[ред. | ред. код]

1993 року у Львові на пошану Амвросія Ждахи названо одну з вулиць в місцевості Голоско[4][5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Г. Ф. Крикун. Ждаха Амвросій Андрійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. — ISBN 978-966-02-5720-7.
  2. ↑ Гроші в Україні: факти і документи, 1998, с. 273.
  3. ↑ Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України». comin.kmu.gov.ua. Державний комітет телебачення і радіомовлення України. 12 листопада 2019. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
  4. ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 22.
  5. ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 49.

Джерела

[ред. | ред. код]
Ждаха Амвросій Андрійович
у сестринських Вікіпроєктах
d: Інформація у Вікіданих?
s: Теми у Вікіджерелах?
Родовід: Генеалогія на Родоводі?
CMNS: Файли у Вікісховищі?

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ждаха_Амвросій_Андрійович&oldid=46384481