Гемшини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гемшини, Хемшили
Hamshen people by country (Gardmanahay).jpg
Мапа розселення гемшинів за країнами
Кількість 150,000[1] — 200,000[2]
Ареал

Туреччина Туреччина Росія Росія (Краснодарський край)

Грузія Грузія

Казахстан Казахстан

Киргизстан Киргизстан

Вірменія Вірменія
Входить у вірмени
Мова вірменська (гемшинський діалект), турецька
Релігія православ'я (Вірменська апостольська церква), сунізм

Шаблон:Вірмени

Гемшини (вір.: Համշէնցիներ, Hamshentsiner; тур.: Hemşinliler), також Гемшили, Хемшили, Хомшенці — вірменська етноконфесійна група, яка живе у країнах Східного Причорномор'я, в основному в Туреччині, Грузії, Росії та Вірменії. В основному мусульмани-суніти. Приблизна кількість від 150 000 до 200 000 осіб.

Етнічні групи[ред. | ред. код]

Розрізняють три основні групи гемшинів — східні, західні та північні.

Західна група — баш гемшини (гемшили, гемшинлі) проживають в гірських селах ілю Різе. Це мусульмани-суніти, зосереджені у великій кількості в районах Чамлигемшина та Гемшина. Менші за чисельністю громади гемшинів мешкають на заході Туреччини в ілях Стамбул, Ерзурум, Сакар'я, Дюздже, Коджаелі та Зонгулдак. Західна група використовує особливий діалект турецької мови — гемшинче.

Східна група — хомшеці, або хопу-гемшин. Назва походить від назви району Хопа, де більшість населення гемшини. Також мусульмани-суніти. Невеликі частини цієї групи мешкають в Киргизстані та Казахстані, куди вони були депортовані з Грузії під час сталінських репресій. Існують важливі відмінності між західною і східною групами. Перша відмінність у мові: західна група говорить на турецькому діалекті, в той час як східна група говорить старим діалектом вірменської мови.

Гемшини північної групи (хамшенці) є нащадками неісламізованної частини гемшинів, які покинули Гамшен у період переходу в іслам решти населення і мігрували на Кавказ. Більшість цих гемшинів зараз мешкають в Грузії (Абхазія) та Південному федеральному окрузі РФ (Краснодарський край, Адигея). Як і гемшини східної групи, вони говорять гемшинським діалектом вірменської мови.

Визнання у вірменському суспільстві[ред. | ред. код]

Більшість вірмен визнає гемшинів, як мусульман, так і християн, вірменами[джерело?]. В останні десятиліття культура гемшин відвойовує своє місце в свідомості вірменського народу (переважно в танцях і піснях).

У жовтні 2005 року в м.Сочі відбулася наукова конференція з питань гемшинів. Конференція була організована Інститутом історії Академії наук Республіки Вірменія, Московською регіональною громадською організацією «Російсько-вірменська співдружність» за сприяння Вірменського наукового інформаційно-культурного центру «Амшен» і газети вірмен Росії «Еркрамас».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Simonian, Hovann (2007). The Hemshin: History, Society and Identity in the Highlands of Northeast Turkey. Routledge. ISBN 978-1-135-79829-1. 
  2. Sergey Vardanyan'la söyleşi (турецька). Biryaşam. Архів оригіналу за 27 September 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]