Фірсов Анатолій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Анатолій Фірсов)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Фірсов
Особові дані
Народження 1 лютого 1941(1941-02-01)
Москва
Смерть 24 липня 2000(2000-07-24) (59 років)
Московська область
Зріст 176 см
Позиція лівий нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1958–1961  «Спартак» (Москва) ? (3)
1961–1974  ЦСКА (Москва) ? (341)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1962–1972  СРСР 166 (134)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1977–1980  «Легія» (Варшава)
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Анатолій Васильович Фірсов (нар. 1 лютого 1941, Москва, СРСР — пом. 24 липня 2000, село Фірсанівка, Хімкінський район, Московська область, Росія) — радянський хокеїст, лівий нападник. Триразовий олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту.

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець московського хокейного клубу «Спартак». На початку сезона 1961/62 перейшов до ЦСКА. У перші роки виступів за «армійців» його партнерами були Леонід Волков і Валентин Сенюшкін. У 1965 році Анатолій Тарасов вирішив об'єднати в одну ланку вже досвідченого Фірсова і молодих гравців Володимира Вікулова та Віктора Полупанова. Це тріо вважається найсильнішим у радянському хокеї другої половини 60-х років[1]. А вже на початку 70-х з Фірсовим і Вікуловим грав Валерій Харламов. У сезоні 1971/72 здобули приз «Три бомбардири», як найрезультативніша ланка чемпіонату — 78 закинутих шайб[2].

За шістнадцять сезонів у вищій лізі провів 474 матчі, забив 344 голи. У кубку СРСР — 12 закинутих шайб, у кубку європейських чемпіонів — 14.

Все на хокейному майданчику робив легко і невимушено, і сучасників вражала його неперевершена техніка. Однак фахівців ще більше вражала незвичайна швидкість його ігрового мислення: перебуваючи навіть в самих безнадійних ситуаціях, він знаходив найкраще рішення.

На одному з турнірів швед Ульф Стернер продемострував фінт «ключка — ковзани — ключка». Тарасов запропонував Фірсову його повторити і саме завдяки радянському форварду цей складний технічний прийом став легендарним.

У складі національної команди дебютував 21 грудня 1962 року. Товариська гра у Празі проти збірної Чехословаччини завершилася поразкою з рахунком 3:4. Анатолій Фірсов відзначився двома закинутими шайбами.

Переможець хокейних турнірів на Олімпіадах в Інсбруку, Греноблі і Саппоро. По три золотих нагороди на Олімпійських іграх в радянській збірній, окрім Фірсова, здобували лише захисники Олександр Рагулін, Віталій Давидов, Віктор Кузькін і воротар Владислав Третьяк.

У збірній, окрім партнерів по клубу, грав з Віктором Якушевим, Євгеном Мишаковим і Олександром Мальцевим[3]. На Олімпійських іграх і чемпіонатах світу провів 67 матчів, набрав 117 очок (66+51). Всього в складі збірної СРСР провів 166 ігор, 134 голи.

Командні досягнення

[ред. | ред. код]
Чемпіон (3): 1964, 1968, 1972
Чемпіон (8): 1964, 1965, 1966, 1967, 1968, 1969, 1970, 1971
Чемпіон (7): 1964, 1965, 1966, 1967, 1968, 1969, 1970
Віце-чемпіон (1): 1971
Чемпіон (9): 1963, 1964, 1965, 1966, 1968, 1970, 1971, 1972, 1973
Віце-чемпіон (2): 1967, 1969
Третій призер (1): 1962
Переможець (5): 1966, 1967, 1968, 1969, 1973
Переможець (6): 1969, 1970, 1971, 1972, 1973, 1974

Особисті досягнення

[ред. | ред. код]
  • Найкращий нападник чемпіонату світу (3): 1967, 1968, 1971
  • Символічна збірна чемпіонату світу (5): 1967, 1968, 1969, 1970, 1971
  • Кращий бомбардир чемпіонату світу (4): 1967 (22 очки), 1968 (16), 1969 (14), 1971 (19)
  • Кращий снайпер чемпіонату світу (4): 1967 (11 голів), 1968 (12), 1969 (10), 1971 (11)
  • Найкращий хокеїст СРСР (3): 1968, 1969, 1971
  • Кращий бомбардир чемпіонату СРСР (1): 1966 (40 голів)
  • У списку 34 кращих хокеїстів СРСР (8): 1963, 1965, 1966, 1967, 1968, 1969, 1970, 1971
  • Входить до списку «100 бомбардирів чемпіонату СРСР» — 344 закинуті шайби[4].
  • Член «Клубу Всеволода Боброва» — 515 голів (8 місце)[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Тридцать три тройки. Часть третья. [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Приз «Три бомбардира» [Архівовано 14 листопада 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Хоккейные архивы» [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Збірна СРСР [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Хоккейные архивы» [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ 100 бомбардирів [Архівовано 21 червня 2019 у Wayback Machine.] на сайті «Хоккейные архивы» [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ Клуб Всеволода Боброва [Архівовано 2 листопада 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Хоккейные архивы» [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фірсов_Анатолій_Васильович&oldid=35126687