Андреас Шлютер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андреас Шлютер
Andreas Schlüter
Дата народження 1662(1662)
Місце народження Гданьск
Дата смерті 4 липня 1714(1714-07-04)
Місце смерті Петербург
Громадянство Німеччина
Російська імперія
Працював у містах Жовква, Берлін, Варшава, Петербург
Архітектурний стиль бароко
Найважливіші споруди Берлін, Міський палац
Commons-logo.svg Андреас Шлютер у ВікіСховищі

Андре́ас Шлю́тер (нім. Andreas Schlüter; 1662?, Гданськ — 4 липня 1714, Петербург) — майстер Північного бароко, німець за походженням, архітектор, дизайнер інтер'єрів. Більше відомий як скульптор, автор монументів і меморіальної пластики (надгробків). Працював у м. Жовква.[1] У 1702—1704 рр. був директором Берлінської академії мистецтв.

Біографія[ред.ред. код]

Мало відомостей про ранні роки майстра. Вважають,що народився у Гданську. Син скульптора з Гамбургу, що оселився в Данцігу(теперішній Гданськ, Польщя).Навчався у скульптора Д. Заповіуса. Художне навчання довершив в Голландії, найрозвиненішої країни Західної Європи в добу бароко. Але впливів голландського маньєризму в його творах не знаходять.

Майстер короля Яна ІІІ Собеського. Шлютер і Західна Україна[ред.ред. код]

Костел Св. Лаврентія, Жовква.

Про здібного скульптора дізнались в Польщі. Його замовником став король Ян ІІІ Собеський. В роки праці на Яна ІІІ Собеського Шлютер приїхав до Західної України. В місті Жовква, резиденції Собеського, він працював скульптором меморіальної пластики. Збереглися два надгробки роботи Андреаса Шлютера в костьолі св. Лаврентія. Зокрема, у 1692 році означені почав створювати (у Варшаві(?)) два найважливіших надгробки для костелу Святого Лаврентія: фундаторки костелу і монастиря, матері Яна ІІІ Софії Теофілії Собеської з Даниловичів, а також брата короля Марка Собеського — які потрапили до Жовкви у 1693 році, а на зламі 1693—1694 років під його наглядом були встановлені в костелі Святого Лаврентія.[2]

Вірогідно, здійснив перебудову палацу Корнякта у Львові під резиденцію Яна ІІІ Собеського (1678).[Джерело?]

Польща[ред.ред. код]

Варшава.Скульптурне оздоблення палацу Красіньських

У 1689—1693 рр. Шлютер займався скульптурним оздобленням резиденції короля Яна Собеського у Вілянові (скульптурна падуга в спальні короля), а також палацу Красінських у Варшаві.

Берлін. Міський палац. Архітектор Шлютер[ред.ред. код]

В Європі налічується декілька гігантських палаців. Архітектори доби бароко наче змагалися, хто зробить більший за розмірами та неповторний в оздобленні. Не всі палаци вийшло добудувати до завершення( палац Вайтхолл, арх. Ініго Джонс ), але ті, що добудували, стали окрасою країн ( Франція, Версаль, група архітекторів, Чернінський палац , Прага, арх.Ф.Каратті, Італія, Казерта в Неаполі, арх. Луїджі Ванвітеллі, Іспанія, палац Ор'єнте в Мадриді).

З 1694 р. Шлютер в Берліні на службі у короля Пруссії. До процесу створення великих палаців підтягнулася і Німеччина. Наглядачем за розбудовою палацу в Берліні став Андреас Шлютер. Він продовжив роботи, що розпочали до нього. Але створені ним Північний та Південний фасади внутрішнього двору задали стиль і напрямок художніх робіт. Окрім архітектури, Шлютера задіяли як дизайнера інтер'єрів(парадні зали та парадні сходинки палацу)і як скульптора,автора монументів.(Міський палац в Берліні зруйнували у 2 світову війну, не існує).

Шлютер довершив в Берліні і будівництво Міського Арсеналу (арх. Нерінг та Шлютер), тепер Музей німецької історії.

Скульптор Шлютер. Шедеври[ред.ред. код]

1697 р. Шлютер довершив створення кінного пам'ятника курфюрсту Фрідріху ІІІ. Відливку бронзового монумента зробив Якобі. ( У 20 ст. монумент перемістили в Шарлотенбург). Твір Шлютера став значним явищем в мистецтві доби бароко Західної Європи, а не тільки Німеччини.

Як автор меморіальної пластики він створив в Берліні також надгробок Фрідріха І.

Петербург і смерть[ред.ред. код]

1713 р. помер патрон Шлютера Фрідріх І. Новий король не був а ні меценатом, а ні прихильником добрих майстрів. Шлютер був на порозі неприємних змін. На його обрії виникла Московія. Андреас залишає в Берліні дружину і їде на заробітки. 61-річний майстер їхав сюди працювати, а не вмирати. На відвойованому у шведів узбережжі поставало нове місто-Петербург. 1 травня 1713 р. Шлютер склав угоду з Яковом Брюсом і переїздить до нового замовника-царя Петра І.

На місті конфіскованої садиби шведа Конау Петро І розмістив свою літню резиденцію. Тут и почав працювати Шлютер. Йому належать теракотові барельєфі, що прикрасили Літній палац в садибі. Як директор будівництва, розпочав планувати і креслити.

Він помер в Петербурзі 4 липня 1714 р. Його поховали на кладовищі для «іновірців» (Сампсоніївський цвинтар). Цвинтар і могили не збережені.

Скульптурні твори А. Шлютера[ред.ред. код]

  • Голови помираючих вояків, Арсенал, Берлін
  • Кінний монумент Фрідріху ІІІ, Шарлотенбург, Берлін
  • Портрет ландграфа Фрідріха ІІ Гессен-Гомбургського, Гомбург, Німеччина
  • Надгробок Фрідріха І
  • Два надгробки в Жовкві, архітектурний заповідник, Україна

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Аксёнов В. Дело о янтарной комнате. — М.—Спб. : Нева» и «Олма-пресс», 2000.
  • Краткая художественная энциклопедия, т 2. — М. : Сов. энциклопедия, 1962.
  • Русское искусство первой четв. 18 в. / под ред. Алексеевой Т. В. — М. : Наука, 1974.