Антифашизм

Антифаши́зм — сукупність політичних ідеологій, що складають опозицію фашистським та нацистським ідеологіям, організаціям й урядам.
Антифаши́стський рух — рух, основна мета якого є протидія фашизму.
Популяризація цього руху набула розмаху в міжвоєнні роки (період між Першою світовою війною, яку також називають «Велика війна» і Другою світовою війною). Всупереч популярній думці, фашизм виник в Італії з приходом до влади Беніто Муссоліні. Пік розвитку фашизму припав на 20-30-ті роки XX століття. В той же час набирав оберти й антифашистський рух, який виник для боротьби проти крайніх націоналістичних, фашистських і нацистських ідей, що на той час здобули популярність.
Існує різниця між антифашизмом як політичним рухом та як особистим вибором окремої людини. В широкому сенсі, антифашист — це будь-яка людина, незгодна з ідеологією фашизму або та, що бере участь в антифашистських акціях прямої дії.
| Антифашизм |
|---|
Антифашизм можна умовно розділити на: лівий антифашизм, що виступає проти фашизму під стягом лівих ідеологій (анархізму, комунізму й соціалізму); ліберальний антифашизм, що виступає з точки зору класичного лібералізму й антитоталітаризму; християнський антифашизм, що вбачає у фашизмі, перед усім, ворога традиційних християнських цінностей. Слід відокремлювати політизованих антифашистів від людей, що мають антирасистські й загальнолюдські переконання, яких не можна йменувати антифашистами, через відсутність у них певних політичних поглядів. Не завжди антифашизм виступає проти націоналізму: така ідеологія може бути частиною деяких помірних націоналістичних рухів, оскільки фашизм базується насамперед на імперіалізмі, а також тоталітаризмі. Історично лівий антифашизм був найактивнішим та найвойовничішим супротивником фашизму.[2][3][4]
Нині антифашизм став невід'ємною частиною багатьох політичних й культурних течій, зокрема анархізму, більшості гілок субкультури скінхедів, хардкор руху та його відгалужень та інших течій, так чи інакше споріднених з культурою панк. Термін «антифа», скорочений варіант від слова антифашист, було вигадано журналістами і є своєрідним мемом, за допомогою якого вони позначають сучасних антифашистів.[5]
- ↑ Website des Bündnis Dresden-Nazifrei. Архів оригіналу за 7 лютого 2010. Процитовано 28 березня 2011.
- ↑ Renaud, Terence (2025). Historical Antifascism and the Global Left. History and Theory (англ.). 64 (2): 301—316. doi:10.1111/hith.12378. ISSN 1468-2303.
- ↑ Anti-fascism in European History: From the 1920s to Today. Central European University Press. 2023. doi:10.7829/jj.4032515. ISBN 978-963-386-657-3.
- ↑ Fronczak, Joseph (2023). Everything Is Possible: Antifascism and the Left in the Age of Fascism. Yale University Press. ISBN 978-0-300-25117-3.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 січня 2011. Процитовано 28 березня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- В. Пономарьов. Антифашизм // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 33. — ISBN 978-966-611-818-2.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Енцо Траверсо. Інтелектуали й антифашизм. За критичну історизацію. [Архівовано 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Спільне. — 9.05.2015.
- Журнал «Антифашистський мотив» [Архівовано 30 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Антифашистський інформаційно-аналітичний портал [Архівовано 23 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Коротка історія антифашистського руху [Архівовано 14 грудня 2011 у Wayback Machine.]