Перейти до вмісту

Антифашизм

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Антифашисти на мітингу в Дрездені, що проходив у рамках компанії "Dresen - Nazifrei"[1] у 2010 році

Антифаши́зм — сукупність політичних ідеологій, що складають опозицію фашистським та нацистським ідеологіям, організаціям й урядам.

Антифаши́стський рух — рух, основна мета якого є протидія фашизму.

Початок

[ред. | ред. код]

Популяризація цього руху набула розмаху в міжвоєнні роки (період між Першою світовою війною, яку також називають «Велика війна» і Другою світовою війною). Всупереч популярній думці, фашизм виник в Італії з приходом до влади Беніто Муссоліні. Пік розвитку фашизму припав на 20-30-ті роки XX століття. В той же час набирав оберти й антифашистський рух, який виник для боротьби проти крайніх націоналістичних, фашистських і нацистських ідей, що на той час здобули популярність.

Основні відомості

[ред. | ред. код]

Існує різниця між антифашизмом як політичним рухом та як особистим вибором окремої людини. В широкому сенсі, антифашист — це будь-яка людина, незгодна з ідеологією фашизму або та, що бере участь в антифашистських акціях прямої дії.

Антифашизм можна умовно розділити на: лівий антифашизм, що виступає проти фашизму під стягом лівих ідеологій (анархізму, комунізму й соціалізму); ліберальний антифашизм, що виступає з точки зору класичного лібералізму й антитоталітаризму; християнський антифашизм, що вбачає у фашизмі, перед усім, ворога традиційних християнських цінностей. Слід відокремлювати політизованих антифашистів від людей, що мають антирасистські й загальнолюдські переконання, яких не можна йменувати антифашистами, через відсутність у них певних політичних поглядів. Не завжди антифашизм виступає проти націоналізму: така ідеологія може бути частиною деяких помірних націоналістичних рухів, оскільки фашизм базується насамперед на імперіалізмі, а також тоталітаризмі. Історично лівий антифашизм був найактивнішим та найвойовничішим супротивником фашизму.[2][3][4]

Нині антифашизм став невід'ємною частиною багатьох політичних й культурних течій, зокрема анархізму, більшості гілок субкультури скінхедів, хардкор руху та його відгалужень та інших течій, так чи інакше споріднених з культурою панк. Термін «антифа», скорочений варіант від слова антифашист, було вигадано журналістами і є своєрідним мемом, за допомогою якого вони позначають сучасних антифашистів.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Website des Bündnis Dresden-Nazifrei. Архів оригіналу за 7 лютого 2010. Процитовано 28 березня 2011.
  2. Renaud, Terence (2025). Historical Antifascism and the Global Left. History and Theory (англ.). 64 (2): 301—316. doi:10.1111/hith.12378. ISSN 1468-2303.
  3. Anti-fascism in European History: From the 1920s to Today. Central European University Press. 2023. doi:10.7829/jj.4032515. ISBN 978-963-386-657-3.
  4. Fronczak, Joseph (2023). Everything Is Possible: Antifascism and the Left in the Age of Fascism. Yale University Press. ISBN 978-0-300-25117-3.
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 січня 2011. Процитовано 28 березня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]