Аніщенко Олександр Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аніщенко Олександр Григорович
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png Полковник
Anishchenko oh.jpg
Загальна інформація
Народження 17 грудня 1969(1969-12-17)
Суми, СРСР
Смерть 5 травня 2014(2014-05-05) (44 роки)
Слов'янськ, Україна
в бою підірвався на гранаті
Військова служба
Роки служби 1993—2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Security Service of Ukraine Emblem.svg Служба безпеки
Формування Нарукавний знак ЦСО СБУ.png ЦСО «Альфа»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) — 2014
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Аніщенко Олександр Григорович

Олекса́ндр Григо́рович Ані́щенко (*17 грудня 1969, Суми — †5 травня 2014, Слов'янськ) — український спецпризначенець, полковник (посмертно) Служби безпеки України, заступник начальника відділу Центру спеціальних операцій «Альфа» УСБУ в Сумській області. Загинув під час антитерористичної операції на сході України. Герой України.

Життєпис[ред.ред. код]

Олександр Аніщенко народився в Сумах. Навчався у Сумській середній школі № 4. З 1987 по 1993 навчався у Сумському державному педагогічному інституті на факультеті фізичного виховання. Під час навчання працював у 4 школі вчителем фізичної культури.

З 1990 року по 1992 — працював у воєнізованій пожежній частині № 7 міста Суми. Військову службу у Службі безпеки України проходив з 1993 року.

У 2006 році охороняв новообраного мера Сум Геннадія Мінаєва[1].

З 2008 року обіймав посаду заступника начальника відділу Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України в Управлінні Служби безпеки України в Сумській області.

На момент загибелі обіймав посаду заступника начальника підрозділу спеціального призначення «Альфа», однак стало відомо, що документи про його призначення начальником сумської «Альфи» були майже готові. За словами рідних, Олександр вважався одним з найкращих снайперів України.

Під час київського Євромайдану у лютому 2014 серед силовиків, що отримали наказ стріляти у мітингувальників, Аніщенко відмовився брати участь у спецоперації та написав рапорт, який, фактично, означав його звільнення з силових структур. Втім, після втечі Януковича до РФ, прийнято рішення залишити Олександра Аніщенка та інших бійців-«саботажників» сумської «Альфи» на службі.

5 травня 2014 року Олександр Аніщенко загинув під Слов'янськом в бою з представниками терористичної організації «ДНР» та російськими найманцями. Близько 14:00 в селі Семенівка під час проведення спеціального заходу моторизована група потрапила у засідку. У ході бою, тривалістю більше години, під вогнем, маючи численні поранення, Аніщенко продовжував вести вогонь. Він намагався захистити поранених товаришів, прикривши їх від під пострілу з гранатомета, внаслідок чого Олександра розірвало на шматки. Тоді ж загинули офіцер «Альфи» Руслан Лужевський, прапорщик НГУ Віктор Долинський, важких поранень зазнав капітан Андрій Рєзнік.

7 травня 2014 року офіцера поховали на Алеї почесних громадян центрального кладовища Сум. У Аніщенка залишилася дружина, донька та літні батьки.

У березні 2017 року Апеляційним судом Сумської області встановлено юридичний факт загибелі Аніщенка Олександра Григоровича як пов'язаний з виконанням обов'язку військової служби внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України[2].

Відзнаки та нагороди[ред.ред. код]

  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2 січня 2015, посмертно) — за виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3]
  • Орден Богдана Хмельницького III ст. (20 червня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу[4]
  • Відомчі відзнаки СБУ — медалі «10 років СБУ», «15 років СБУ», «За відзнаку в службі» I, II, III ст.[5]

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

2 вересня 2014 року за рішенням Сумської міської ради співробітнику Центру спеціальних операцій СБУ полковнику Олександру Аніщенку посмертно присвоєне звання Почесного громадянина міста Суми.

На честь героя з початку нового навчального року перший курс в Національній академії СБУ названо ім'ям Олександра Аніщенка.[6]

15 вересня 2014 року у загальноосвітній школі № 4 м. Суми відкрито меморіальну дошку полковнику СБУ Олександру Аніщенку.

2015 року Укрпошта випустила художній маркований конверт серії «Героям Слава!», присвячений Герою України полковнику Олександру Аніщенку.[7]

5 травня 2016 року в Сумах урочисто відкрили вулицю Олександра Аніщенка[8].

Примітки[ред.ред. код]

  1. В Сумах похоронили офицера СБУ, который спасал под Славянском раненого (рос.). «Комсомольская правда в Украине». Процитовано 8 липня 2014. 
  2. Суд визнав загибель Аніщенка внаслідок збройної агресії Росії // «UA: СУМИ», 29 березня 2017
  3. Указ Президента України від 2 січня 2015 року № 1/2015 «Про присвоєння О.Аніщенку звання Герой України»
  4. Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. Фото [1], [2], [3] у статті Героям Слава: Сумы прощаются с Александром Анищенко (фото) // Сайт газеты «Всі Суми Панорама-медіа», 07.05.2014(рос.)
  6. Президент присвоїв звання Герой України полковнику Олександру Аніщенку (посмертно) // Сайт СБУ, 2 сiчня 2015
  7. Серія поштових конвертів «Героям слава!» // Сайт Укрпошти, 10.04.2015
  8. Вулицю на честь Героя України Олександра Аніщенка, який загинув на Донбасі, відкрили в Сумах // «Цензор. НЕТ», 06.05.2016

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 138
2 січня 2015
Наступник:
Петраківський Олександр Петрович Герасименко Ігор Леонідович