Армавір (Росія)
місто Армавір | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Краснодарський край | ||||
Код ЗКТМО: | 03705000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1839 | ||||
Населення | 189 118 осіб (2002) | ||||
Площа | 280 км² | ||||
Поштові індекси | 352900 | ||||
Телефонний код | +7 86137 | ||||
Географічні координати: | 45°0′ пн. ш. 41°7′ сх. д. / 45.000° пн. ш. 41.117° сх. д. | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | armawir.ru | ||||
Міський голова | Андрій Юрійович Харченко | ||||
Мапа | |||||
| |||||
|
Армаві́р — місто крайового підпорядкування у Краснодарському краї, Росія.
Місто розташоване на лівому березі Кубані, при виході її з північних передгір'їв Великого Кавказу, у місці впадання в неї притоки Уруп, за 202 км на південний схід від Краснодару. Важливий транспортний вузол. Незабаром буде добудовано нова РЛС (потужніша за Габалінську РЛС в Азербайджані[1]), що доповнить силову присутність в місті.
На 2005 рік населення міста було 191 700 осіб.
Корінним народом на території сучасного Армавіра були абазини, пізніше тут також оселилися тюркомовні татари з Кримського ханства. Армавір також є частиною історичної землі черкесів — предків адигейців, кабардинців та інших. Внаслідок російсько-кавказької війни залишки абазинського народу були змушені емігрувати з нових територій Південної Росії до Османської імперії.
На початку XIX сторіччя завершилася поступова ісламізація адигів, й за умов бойових дій на Кавказі, становище християн-вірменів у цих аулах стала критичною. Тож на територію сучасного Армавіра, за наказом генерала Григорія фон Засса, майором Венеровським під прикриттям солдатів Тенгінського піхотного полку переселені 800 вірменських сімей з черкеських аулів, і в 1839 році на березі Кубані, напроти російської фортеці Прочний Окоп (Фортштадт), черкесогаями (етнічна група вірмен) було засноване поселення під назвою Вірменський аул[2]. Під теперішньою назвою поселення відоме з 1848 року, коли його, завдяки вірмено-григоріанському священнику Петросу Патканяну, назвали на честь Армавіра, однієї з історичних столиць стародавньої Вірменії[3][4].
У 1875 році через Армавір прокладають Владикавказьку залізницю, наступного року аул набув статусу села. Наприкінці XIX — на початку XX ст. місто було адміністративним центром Лабинського (або Армавірського) відділу Кубанської області (існувала в 1860—1921 роках). У 1908 році розпочато будівництво Армавір-Туапсинської залізниці. У 1914 році село набуло статусу міста.
Під час громадянської війни в Росії 1918—1920 рр. поблизу міста відбулася низка жорстоких боїв. У 1918 році в Армавірі завершився військовий похід Таманської армії, радянська влада була встановлена в Армавірі в березні 1920 року.
Під час Другої світової війни місто було окуповане німецькою армією. Окуповане Червоною армією в січні 1943 року.
З 1996 року Армавір — муніципальне утворення, місто крайового підпорядкування.
- Важливий залізничний вузол: станції Армавір-Ростовський і Армавір-Туапсинський Північно-Кавказької залізниці — 164 тис. вагонів на рік.
- Федеральна автомобільна дорога М29 «Кавказ» з добовим транзитом 15 тис. автомобілів.
- Довжина доріг — 270 км
- До провідних аеропортів регіону:
- Кавказькі Мінеральні Води — 180 км;
- Краснодар — 220 км.
- У найближчій перспективі будівництво летовища і організація авіаційних перевезень за спільного використання взльотно-посадочної смуги «Армавір».
- До морських портів у містах Новоросійськ і Туапсе — 350 км.
- Армавірський тролейбус
Тролейбусний рух в Армавірі відкрито в 1973 року. На лютий 2007 у місті експлуатуються 44 тролейбуса на п'яти маршрутах.
- Харчова промисловість: молочний комбінат, жироолійний комбінат, кондитерська фабрика «Армавірська» тощо
- Машинобудування і металообробка (електротехнічний завод)
- Хімічна і нафтохімічна промисловість
- Легка промисловість
- 50 громадських федерацій з різних видів спорту.
- 7 спортивних шкіл, з них 4 школи Олімпійського резерву, вихованці яких — чемпіони світу, Європи, Олімпійських ігор (Л. О. Чернова, О. В. Ляпіна[ru], А. Ю. Маркарьян[ru] та інші).
- 172 спортивних споруди, 3 басейни, 2 льодові ковзанки (крита і відкрита).
- Стадіон «Юність», місткістю 6178 глядачів.
- 59 тисяч людей систематично займаються спортом.
- Футбольний клуб «Армавір»[ru].
- Армавірський клуб єдиноборств
- Айвазов Григорій Калустович (1904—1998) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, почесний громадянин Бердичева.
- Трехлєбов Олексій Васильович (1957) — російський письменник-неоязичник. Осавул Кубанського козацького війська.
- ↑ Росія відмовилася від "дорогої" Габалінської РЛС в Азербайджані. www.ukrinform.ua (укр.). 11 грудня 2012. Процитовано 3 грудня 2023.
- ↑ Энциклопедия Города России. Moscow: Большая Российская Энциклопедия. 2003. p. 24. ISBN 5-7107-7399-9.
- ↑ Патканян Петрос — Энциклопедия фонда «Хайазг». ru.hayazg.info. Процитовано 3 грудня 2023.
- ↑ Bitter Choices: Loyalty and Betrayal in the Russian Conquest of the North Caucasus. Cornell University Press. 2015. p. 136.
- Офіційний сайт міста Армавір [Архівовано 14 травня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Про місто на сайті адміністрації Краснодарського края, герб міста (рос.)
- Сайт міста Армавіра [Архівовано 8 липня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Громадський транспорт Армавіра (рос.)
- Мапа міста (рос.)
- Історичні і ін. зведення про місто (рос.)