Велика електронна лічильна машина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з БЕСМ)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Велика електронна лічильна машина — сімейство електронних цифрових обчислювальних машин (відоме як БЕСМ від «рос. БЭСМ, Большая электронная счётная машина») загального призначення, орієнтованих на вирішення складних завдань науки та техніки. Було розроблене під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва в Інституті точної механіки та обчислювальної техніки АН СРСР.

Сімейство було розпочате обчислювальною машиною БЕСМ, яка станом на 1956 рік, досягши на той час (після технічних удосконалень оперативної пам'яті) швидкодії у 8–10 тисяч оп./с визнавалася[ким?] найпотужнішою ЕОМ Європи. Машина була спроектована і навіть змакетована (МЕСМ) в Інституті електротехніки Академії наук України, а потім розроблялася та монтувалася в Інституті точної механіки та обчислювальної техніки АН СРСР.

Збереглися свідчення[джерело?] про надзвичайно гостру міжвідомчу боротьбу навколо першої машини серії «БЕСМ», коли міністерство, «в надрах» якого розроблялася конкуруюча машина — «Стріла», просто непостачанням важливого вузла для оперативної пам'яті на кілька років затримало досягнення машиною БЕСМ максимальної швидкодії («притримуючи» БЕСМ на рівні своєї машини).

В 19591966 створено 3 моделі цього сімейства: «БЕСМ-2», «БЕСМ-ЗМ» і «БЕСМ-4» (багато з яких використовувалися і в Україні).

1967 створена найбільш швидкодіюча обчислювальна машина сімейства — «БЕСМ-6» (швидкодія близько 1 мільйона операцій за секунду, тобто 1 MIPS), яка надзвичайно широко застосовувалась в науковій та господарській діяльності, зокрема впродовж значного періоду була основою для втілення інформаційних технологій в науково-дослідних та інженерно-конструкторських установах України. Окремі характерні риси втілення інформаційних технологій на основі цього комп'ютера:

  1. перший в СРСР комп'ютер, що постачався з підприємства-виготовлювача в комплекті з системним програмним забезпеченням (операційна система тощо);
  2. широкий вибір альтернативних комплектів системного програмного забезпечення;
  3. в системному програмному забезпеченні «стандартного» («з заводу») комплекту і «альтернативних» комплектів широко використовувалася парадигма «вільного програмного забезпечення» та «відкритих кодів» (але без вживання такої термінології);
  4. найвдаліші компоненти окремих операційних систем «переходили» в інші комплекти (найяскравішим прикладом є «моніторна система „Дубна“», яка крім «рідної» операційної системи «Дубна» надзвичайно широко використовувалася як «оболонка» із «заводською» операційною системою «ДИСПАК»);
  5. за масштабів серійності виготовлення та постачання «БЕСМ-6» (хоча вони «на порядки» поступалися масштабам продажу сучасних персональних комп'ютерів) вже проявився «мережевий ефект»:
    • зʼявляється багато програмістів, зацікавлених (змотивованих) розробляти програмне забезпечення для машини, що масово випускається, а поповнення програмного забезпечення збільшує попит на таку машину, що надалі збільшує зацікавленість програмістів-розробників (вони удосконалюють наявні продукти та створюють нові) практично «до безкінечності» (оскільки «БЕСМ-6» виготовлялася серійно понад 10 років цей ефект проявився дуже чітко);
  6. програмістськими колективами України (з Інституту кібернетики АН УРСР та інших організацій) була відпрацьована схема, коли за умов що обчислювальна машина та її системне програмне забезпечення (операційна система та інше) розробляються за межами України (з наступним імпортом в Україну), українські програмісти:
    • беруть активну участь в розвитку («імпортованого») системного програмного забезпечення, в більшості випадків передаючи свої напрацювання розробникам, ефективно удосконалюючи таке програмне забезпечення;
    • розробляють програмні продукти, які за своїми «споживчими» якостями є надзвичайно конкурентноздатними далеко за межами України (на всій території розповсюдження відповідної обчислювальної машини). Прикладом такої розробки може слугувати система імітаційного моделювання «НЕДІС» (рос. НЕДИС) та інші.

Посилання[ред. | ред. код]