Моріс Вілкс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Моріс Вілкс
англ. Maurice Vincent Wilkes
EDSAC (7).jpg
Моріс Вілкс поряд з EDSAC
Народився 26 червня 1913(1913-06-26)[1]
Дадлі, Вустершир, Західний Мідленд, Англія, Сполучене Королівство[1]
Помер 29 листопада 2010(2010-11-29)[2][1] (97 років)
Кембридж, Англія, Велика Британія[1]
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність вчений у галузі інформатики[d], інженер, фізик, професор, математик
Сфера роботи інформатика[d][1]
Alma mater коледж Святого Джона[d][1]
King Edward VI College, Stourbridge[d][1]
Кавендішська лабораторія[1]
Науковий ступінь доктор філософії (1939)
Науковий керівник англ. John Ashworth Ratcliffe
Заклад Кембриджський університет
Членство Лондонське королівське товариство
Національна академія наук США
Іспанська королівська інженерна академія[d]
Американська академія мистецтв і наук
Association for Computing Machinery
Відомий завдяки: Мікрокод, EDSAC
Нагороди член Лондонського Королівського Товариства[d][1], Mountbatten Medal[d][1], медаль Джона фон Неймана[1], Harold Pender Award[d][1], Медаль Фарадея[1], Eckert–Mauchly Award[d][1], премія Тюрінга[1], Distinguished Fellow of the British Computer Society[d][1], меморіальна премія Гаррі Ґуда[d][1], Kyoto Prize in Advanced Technology[d][3], Computer History Museum fellow[d], W. Wallace McDowell Award[d] і Fellow of the Association for Computing Machinery[d]
Сторінка в Інтернеті cl.cam.ac.uk/~mvw1/

Моріс Вінсент Вілкс (англ. Maurice Vincent Wilkes; * 26 червня 1913 — † 29 листопада 2010) — британський вчений у галузі комп'ютерних наук. Йому приписують кілька важливих розробок у обчислювальній техніці.

Біографія[ред. | ред. код]

Вілкс народився в Дадлі, графство Вустерширі виріс у Стаурбриджі, графство Західний Мідлендс, де його батько працював в маєтку графа Дадлі[en]. Здобув освіту в коледжі короля Едуарда VI у Сторбриджі і в шкільні роки займався радіоаматорством, до якого його залучив вчитель хімії. Навчався з 1931 по 1934 рік в Кембриджському університеті, де у 1936 році отримав титул доктора філософії, написавши дисертацію про поширення радіохвиль в іоносфері.

Вілкс був призваний на військову службу під час другої світової війни й працював над радаром в Науково-дослідному інституті телекомунікацій (TRE), і над оперативними дослідженнями.

У 1945 році Вілкс був призначений другим директором Математичної лабораторії Кембриджського університету, пізніше відому як Комп'ютерна лабораторія (англ. Computer Laboratory).

У серпні 1946 Вілкс відвідує США. Після повернення до Кембриджу Вілкс приступає до створення EDSAC (Автоматичний обчислювач на електронних лініях затримки). Він використовував тільки перевірені методи побудови кожної частини обчислювачів. У результаті обчислювач був повільнішим і меншим, ніж інші його сучасники. Однак, лабораторний комп'ютер його був першим, який зберігав програмний код, і успішно працював з травня 1949 року.

У 1951 році він розробив концепцію мікропрограмування яка була реалізована тим, що центральний процесор в комп'ютері міг знаходитися під контролем мініатюрної, високо спеціалізованої комп'ютерної програми, що містилася на високошвидкісних дисках. Це поняття значно спрощувало розвиток процесорів.

Вілксу також приписують ідею символьних міток, макросів і бібліотечних підпрограм. Ці фундаментальні зміни, зробили програмування набагато простішим і проклали шлях для мов програмування високого рівня.

Пізніше Вілкс працював над ранніми системами поділу часу (які тепер називається багатокористувацькі операційні системи) та розподіленими обчисленнями.

У 1956 році Вілкс був обраний членом Королівського товариства. Він був засновником Британського комп'ютерного товариства (BCS) і її першим його президентом (1957-1960).

У 1980 році він пішов у відставку із посади професора і завідувача лабораторією і пішов працювати у центральному технічному бюро Digital Equipment Corporation у Мейнарді, штат Массачусетс.

У 1986 році Вілкс повернувся до Англії, і став членом стратегічної ради наукових досліджень Olivetti. У 1993 році Вілкс став почесний доктор наук Кембриджського університету. У 1994 році він став член Асоціації обчислювальної техніки . Він був нагороджений медаллю Маунтбаттен в 1997 році. У 2000 році Вілкс був присвячений у лицарі. У 2002 році Вілкс повернувся до комп'ютерної лабораторії Кембріджського університету, як почесний професор.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 1956 — почесне членство в Лондонському королевському товаристві
  • 1967 — Премія Т'юринга за розробку EDSAC та введення понять програмових бібліотек
  • 1968 — Меморіальна премія Гаррі Гуда за внесок у розвиток комп'ютерної техніки
  • 1976 — почесне членство у Королівській інженерній академії
  • 1980 — Eckert-Mauchly award та Премія Уоллеса Макдауелла
  • 1981 — Медаль Фарадея
  • 1982 — Премія Гарольда Пендера
  • 1988 — C&C Prize
  • 1992 — Премія Кіото
  • 1997 — Медаль Джона фон Неймана за внесок у розвиток комп'ютерної техніки

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]