Лебедєв Сергій Олексійович

Лебедєв Сергій Олексійович
рос. Сергей Алексеевич Лебедев
Народився	2 листопада 1902(1902-11-02) Нижній Новгород, Російська імперія
Помер	3 липня 1974(1974-07-03) (71 рік) Москва, СРСР
Поховання	Новодівочий цвинтар
Місце проживання	Російська імперія
Країна	СРСР
Діяльність	інформатик, винахідник, викладач університету, інженер
Alma mater	Московський державний технічний університет імені Баумана і МФТІ
Галузь	комп'ютер
Заклад	Інститут точної механіки та обчислювальної техніки (Росія)
Ступінь	доктор технічних наук
Вчителі	Круг Карл Адольфович
Аспіранти, докторанти	Q19910340?, Q24351361?, Корольов Лев Миколайовичd, Шкабара Катерина Олексіївна і Рабинович Зіновій Львович
Членство	Академія наук СРСР і НАН України
Нагороди	Нагорода «Піонер комп'ютерної галузі» (1996)
Автограф

С. О. Лебедєв у 1950-х

Сергі́й Олексі́йович Ле́бедєв (нар. 2 листопада 1902, Нижній Новгород — пом. 3 липня 1974, Москва) — вчений, академік, творець першого в континентальній Європі комп'ютера.

Життєпис

Навчався в Московському вищому технічному училищі. Впродовж 10 років керував відділом автоматики у Всесоюзному електротехнічному інституті.

Академік АН УРСР з 1945 року. Керував (з 1947 року) розробкою у Києві (у передмісті Феофанія) в напівзруйнованій церкві першої в СРСР і у континентальній Європі обчислювальної машини МЕОМ (малої електронної обчислювальної машини, рос. — МЭСМ) у 1950 році. З 1952 року, вже в Інституті точної механіки і обчислювальної техніки АН СРСР (Москва), керував створенням ЕОМ «БЕСМ — 1». На її базі пізніше, під його ж керівництвом, були створені такі радянські ЕОМ, як М-20 тощо.

Доповідь С. Лєбєдєва 1956 року в Дармштадті про успіхи київських вчених виявила, що українські ЕОМ відповідають рівневі американських і є найшвидкодіючими в Європі.^{[джерело?]}

В 1958 році як головний конструктор брав участь в розробці ЕОМ М-20 (разом з М. К. Сулимом та М. Р. Шура-Бура), розроблені рішення в подальшому були втілені в декількох серіях напівпровідникових вітчизняних ЕОМ.

1960 року в Києві, під керівництвом В. Глушкова, сконструйовано напівпровідникову ЕОМ «Дніпро».

Створені на основі київських ЕОМ обчислювальні машини забезпечили досягнення паритету між США та СРСР у період ядерного протистояння.^{[джерело?]}

Учень С. Лєбєдєва В. Бурцев створив ЕОМ «Діана-1» та «Діана-2», що забезпечили автоматичне стеження за цілями. Київські ЕОМ були використані для створення першої системи протиракетної оборони СРСР (генеральний конструктор Г. В. Кисунько).

Донька Наталія (нар. 1939) — радянський і російський історик, видний дослідник Катиньського розстрілу.

Основний доробок

Під керівництвом Лебедєва в Україні був створений перший на континенті Європи комп'ютер — Мала електронна лічильна машина («МЭСМ»). Наукова школа Лебедєва, що стала головною в колишньому СРСР, за своїми результатами успішно конкурувала з американською фірмою «IBM». Під керівництвом академіка були створені і передані для серійного випуску 15 типів високопродуктивних, найскладніших ЕОМ, кожна — продуктивніша, надійніша і зручніша в експлуатації за попередню.

Пам'ятник Лебедєву С. О. на території Київського політехнічного інституту

Меморіальна дошка на будівлі Інституту електродинаміки НАН України

В короткому листі, направленому до Ради з координації Академії наук СРСР, С. О. Лебедєв написав: «Цифровими обчислювальними машинами почав займатися наприкінці 1948 року. Самостійно в 1948—1949 роках розробив основні принципи побудови таких машин. Враховуючи їх виняткове значення для нашого народного господарства, а також відсутність в Союзі будь-якого досвіду їх побудови і експлуатації, я прийняв рішення якомога швидше створити малу електронну лічильну машину МЭСМ, за допомогою якої можна було б досліджувати основні принципи побудови, перевірити методику розв'язання окремих задач і накопичити експлуатаційний досвід. У зв'язку з цим було намічено створити діючий макет машини з подальшим його перетворенням в малу електронну лічильну машину. Щоб не затримувати розробку, були вимушені виконати запам'ятовуючий пристрій на тригерних комірках, що зменшило його об'єм. Розробка основних елементів була проведена в 1948 р. До кінця 1949 р. були розроблені загальна компоновка машини та принципові схеми її блоків. У першій половині 1950 р. були виготовлені окремі блоки та було розпочато їх налагодження у взаємодії, до кінця 1950 р. налагодження створеного макету було закінчено. Діючий макет успішно демонструвався комісії».

Нагороди і премії

• Герой Соціалістичної Праці (1956);
• Сталінська премія третього ступеню (1950) — за розробку і впровадження приладу компаундування генераторів електростанцій для підвищення стійкості енергосистем і покращення роботи електроустановок;
• Ленінська премія (1966) — за створення системи «А» (протиракетної оборони);
• Державна премія СРСР (1969) — за розробку і впровадження в народне господарство високопродуктивної універсальної ЕОМ ВЕОМ-6;
• чотири ордена Леніна (1954, 1956, 1962 1972);
• орден Жовтневої революції (1971);
• 2 ордена Трудового Червоного Прапора (1947, 1957);
• медалі.

Вшанування пам'яті

Фреска в ІТМіОТ

На будівлі Інституту електродинаміки НАН України (колишній Інститут електротехніки АН УРСР), в корпусі якої з 1946 по 1951 рік працював Лебедєв, встановлено меморіальну дошку.

На території Київського політехнічного інституту встановлено пам'ятник вченому.

Його ім'ям названо вулицю в Києві (вулиця Академіка Лебедєва у Голосіївському районі, Феофанія).

З 1977 року НАН України присуджує Премію імені С. О. Лебедева «за видатні досягнення в галузі обчислювальної техніки, приладобудування й створення засобів і систем автоматизації та управління».

З 1993 року Російська академія наук присуджує Премію ім. С. О. Лебедєва «за видатні роботи в галузі розробок обчислювальних систем».

Джерела та література

• Д. В. Грузін. Лебедєв Сергій Олексійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 62. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Б. М. Малиновський. Лебедєв Сергій Олексійович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — 10 000 прим. — ISBN 944-02-3354-X.

Література

• Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Посилання

• Стаття, присвячена Лебедєву (укр.)
• Юрий Панчул. Рождение и смерть советских компьютеров.^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)