Лебедєв Сергій Олексійович
Сергі́й Олексі́йович Ле́бедєв (нар. 2 листопада 1902, Нижній Новгород — пом. 3 липня 1974, Москва) — вчений, академік, творець першого в континентальній Європі комп'ютера.
Зміст
Життєпис[ред. • ред. код]
Навчався в Московському Вищому Технічному училищі.
Академік АН УРСР з 1945 року. Керував (1947) розробкою у Києві (у передмісті Феофанія) першої в СРСР і на європейському континенті обчислювальної машини МЕЛМ (малої електронної лічильної (обчислювальної) машини) (1950). 1953 року була створена ВЕЛМ (велика електронна лічильна машина). На її базі пізніше створені всі радянські ЕОМ («Стріла», «Мінськ», «Урал», «Дніпро», «Мир», М-20, М-220…).
Доповідь С. Лєбєдєва 1956 року в Дармштадті про успіхи київських вчених виявила, що українські ЕОМ відповідають рівневі американських і є найбільш швидкодіючими в Європі.
В 1958 році як головний конструктор брав участь в розробці ЕОМ М-20 (разом з М.К. Сулимом та М.Р. Шура-Бура), розроблені рішення в подальшому були втілені в декількох серіях напівпровідникових вітчизняних ЕОМ.
1960 року у Києві під керівництвом В. Глушкова сконструйовано напівпровідникову ЕОМ «Дніпро».
Створені на основі київських ЕОМ обчислювальні машини забезпечили досягнення паритету між США та СРСР в період ядерного протистояння.
Учень С. Лєбєдєва В. Бурцев створив ЕОМ «Діана-1» та «Діана-2», що забезпечили автоматичне стеження за цілями. Київські ЕОМ були використані для створення першої системи протиракетної оборони СРСР (генеральний конструктор Г.В. Кисунько.
Основний доробок[ред. • ред. код]
Під керівництвом Лебедєва в Україні був створений перший на континенті Європи комп'ютер — Мала електронна лічильна машина («МЭСМ»). Наукова школа Лебедєва, що стала головною в колишньому СРСР, за своїми результатами успішно конкурувала з американською фірмою IBM. Під керівництвом академіка були створені і передані для серійного випуску 15 типів високопродуктивних, найскладніших ЕОМ, кожна — продуктивніша, надійніша і зручніша в експлуатації.
В короткому листі, направленому до Ради з координації Академії наук СРСР, С. О. Лебедєв написав: «Цифровими обчислювальними машинами почав займатися наприкінці 1948 року. Самостійно в 1948–1949 роках розробив основні принципи побудови таких машин. Враховуючи їх виняткове значення для нашого народного господарства, а також відсутність в Союзі будь-якого досвіду їх побудови і експлуатації, я прийняв рішення якомога швидше створити малу електронну лічильну машину МЭСМ, за допомогою якої можна було б досліджувати основні принципи побудови, перевірити методику розв'язання окремих задач і накопичити експлуатаційний досвід. У зв'язку з цим було намічено створити діючий макет машини з подальшим його перетворенням в малу електронну лічильну машину. Щоб не затримувати розробку, були вимушені виконати запам'ятовуючий пристрій на тригерних комірках, що зменшило його об'єм. Розробка основних елементів була проведена в 1948 р. До кінця 1949 р. були розроблені загальна компоновка машини та принципові схеми її блоків. У першій половині 1950 р. були виготовлені окремі блоки та було розпочато їх налагодження у взаємодії, до кінця 1950 р. налагодження створеного макету було закінчено. Діючий макет успішно демонструвався комісії.»
Вшанування пам'яті[ред. • ред. код]
На будівлі Інституту електродинаміки НАН України (колишній Інститут електротехніки АН УРСР), в корпусі якої з 1946 по 1951 рік працював Лебедєв, встановлено меморіальну дошку.
На території Київського політехнічного інституту встановлено пам'ятник вченому, ім'ям його названо вулицю в Києві (вулиця Академіка Лебедєва у Голосіївському районі, Феофанія).
Джерела та література[ред. • ред. код]
- Д. В. Грузін. Лебедєв Сергій Олексійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 62. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Б. М. Малиновський. Лебедєв Сергій Олексійович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2014. — ISBN 944-02-3354-X.
Література[ред. • ред. код]
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
