Лебедєв Сергій Олексійович

Меморіальна дошка на будівлі Інституту електродинаміки НАН України

Сергі́й Олексі́йович Ле́бедєв (нар. 2 листопада 1902, Нижній Новгород — пом. 3 липня 1974, Москва) — вчений, академік, творець першого в континентальній Європі комп'ютера.

Життєпис

Навчався в Московському вищому технічному училищі.

Академік АН УРСР з 1945 року. Керував (1947) розробкою у Києві (у передмісті Феофанія) в напівзруйнованій церкві першої в СРСР і на європейському континенті обчислювальної машини МЕЛМ (малої електронної лічильної (обчислювальної) машини) (1950). 1953 року в Інституті точної механіки і обчислювальної техніки АН СРСР (Москва), який очолював академік М.О. Лаврент’єв була створена велика електронна лічильна машина "БЕСМ - 1". На її базі пізніше створені всі радянські ЕОМ («Стріла», «Мінськ», «Урал», «Дніпро», «Мир», М-20, М-220…).

Доповідь С. Лєбєдєва 1956 року в Дармштадті про успіхи київських вчених виявила, що українські ЕОМ відповідають рівневі американських і є найбільш швидкодіючими в Європі.

В 1958 році як головний конструктор брав участь в розробці ЕОМ М-20 (разом з М.К. Сулимом та М.Р. Шура-Бура), розроблені рішення в подальшому були втілені в декількох серіях напівпровідникових вітчизняних ЕОМ.

1960 року в Києві під керівництвом В. Глушкова сконструйовано напівпровідникову ЕОМ «Дніпро».

Створені на основі київських ЕОМ обчислювальні машини забезпечили досягнення паритету між США та СРСР у період ядерного протистояння.

Учень С. Лєбєдєва В. Бурцев створив ЕОМ «Діана-1» та «Діана-2», що забезпечили автоматичне стеження за цілями. Київські ЕОМ були використані для створення першої системи протиракетної оборони СРСР (генеральний конструктор Г. В. Кисунько.

Основний доробок

Під керівництвом Лебедєва в Україні був створений перший на континенті Європи комп'ютер — Мала електронна лічильна машина («МЭСМ»). Наукова школа Лебедєва, що стала головною в колишньому СРСР, за своїми результатами успішно конкурувала з американською фірмою IBM. Під керівництвом академіка були створені і передані для серійного випуску 15 типів високопродуктивних, найскладніших ЕОМ, кожна — продуктивніша, надійніша і зручніша в експлуатації.

Пам'ятник Лебедєву С. О. на території Київського політехничного інституту

В короткому листі, направленому до Ради з координації Академії наук СРСР, С. О. Лебедєв написав: «Цифровими обчислювальними машинами почав займатися наприкінці 1948 року. Самостійно в 1948–1949 роках розробив основні принципи побудови таких машин. Враховуючи їх виняткове значення для нашого народного господарства, а також відсутність в Союзі будь-якого досвіду їх побудови і експлуатації, я прийняв рішення якомога швидше створити малу електронну лічильну машину МЭСМ, за допомогою якої можна було б досліджувати основні принципи побудови, перевірити методику розв'язання окремих задач і накопичити експлуатаційний досвід. У зв'язку з цим було намічено створити діючий макет машини з подальшим його перетворенням в малу електронну лічильну машину. Щоб не затримувати розробку, були вимушені виконати запам'ятовуючий пристрій на тригерних комірках, що зменшило його об'єм. Розробка основних елементів була проведена в 1948 р. До кінця 1949 р. були розроблені загальна компоновка машини та принципові схеми її блоків. У першій половині 1950 р. були виготовлені окремі блоки та було розпочато їх налагодження у взаємодії, до кінця 1950 р. налагодження створеного макету було закінчено. Діючий макет успішно демонструвався комісії.»

Нагороди і премії

• Герой Соціалістичної Праці (1956);
• Сталінська премія третього ступеню (1950) — за розробку і впровадження приладу компаундування генераторів електростанцій для підвищення стійкості енергосистем і покращення роботи електроустановок;
• Ленінська премія (1966) — за створення системи «А» (протиракетної оборони);
• Державна премія СРСР (1969) — за розробку і впровадження в народне господарство високопродуктивної універсальної ЕОМ ВЕОМ-6;
• чотири ордена Леніна (1954, 1956, 1962 1972);
• орден Жовтневої революції (1971);
• 2 ордена Трудового Червоного Прапора (1947, 1957);
• медалі.

Вшанування пам'яті

На будівлі Інституту електродинаміки НАН України (колишній Інститут електротехніки АН УРСР), в корпусі якої з 1946 по 1951 рік працював Лебедєв, встановлено меморіальну дошку.

На території Київського політехнічного інституту встановлено пам'ятник вченому, ім'ям його названо вулицю в Києві (вулиця Академіка Лебедєва у Голосіївському районі, Феофанія).

Джерела та література

• Д. В. Грузін. Лебедєв Сергій Олексійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 62. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Б. М. Малиновський. Лебедєв Сергій Олексійович // [1] Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.

Література

• Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Посилання

• Стаття, присвячена Лебедєву (укр.)
• Юрий Панчул. Рождение и смерть советских компьютеров. (рос.)