Євро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з )
Перейти до: навігація, пошук
Євро
Евро (болгарською), Ευρώ (грецькою), Eoró (ірландською), Eiro (латиською), Euras (литовською), Ewro (мальтійською), Evro (словенською), Euro (іншими офіційними мовами ЄС)
Euro Series Banknotes.png

Банкноти євро
Держава(и)
Банкноти €5, €10, €20, €50, €100, €200, €500
Монети 1, 2, 5, 10, 20, 50 євроцентів; 1€, 2€
Символ
Літерний код EUR
Цифровий код 978
Центральний банк Європейський центральний банк
Веб-сайт www.ecb.europa.eu
Валютні курси
1 USD = 0,8005 EUR (2 лютого 2018)
1 GBP = 1,139 EUR (2 лютого 2018)
1 UAH = 0,0288 EUR (2 лютого 2018)
Інфляція 1,5 % (2017)[1]

Є́вро (латинською Euro, грецькою Ευρώ, кирилицею Евро) — офіційна валюта 19 з 28 країн Європейського Союзу, відомих як Єврозона. Використовується також в 6 інших європейських державах, загалом є рідною для понад 337 мільйонів європейців. Євро був запроваджений у 1999 році на заміну ЕКЮ, в готівковому обігу перебуває з 2002 року. Символ валюти: , літерний код: EUR. Поділяється на 100 центів (часто їх називають євроцентами). В обігу перебувають монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 євроцентів та 1, 2 євро і банкноти в 5, 10, 20, 50, 100, 200 та 500 євро. Центральний банк — Європейський центральний банк.

Євро не є єдиною валютою Європейського Союзу, оскільки не всі країни ЄС перейшли на нього. Всі країни — члени Євросоюзу мають право ввійти в Єврозону, якщо будуть відповідати певним визначеним вимогам згідно з економічними критеріями, а для всіх нових членів ЄС перехід на євро (раніше чи пізніше) є умовою вступу до союзу. Незважаючи на те, Євро є єдиною офіційною валютою усіх інституцій Європейського Союзу.

Сьогодні Євро є однією з основних резервних валют, він займає 2-ге місце у світі за часткою валютних резервів та обсягами торгівлі на міжнародному валютному ринку і 1-ше за показниками готівкового обігу.

Назва[ред.ред. код]

Назва «Євро» була запропонована бельгійським есперантистом Жерменом Пірло.[2]

Офіційними мовами Європейського Союзу назва Євро пишеться так: Евро (болгарською), Ευρώ (грецькою), Eoró (ірландською), Eiro (латиською), Euras (литовською), Ewro (мальтійською), Evro (словенською) та Euro (усіма іншими). На банкнотах назва валюти вказана латинською, грецькою абетками та кирилицею. Читається згідно з орфографією відповідної мови, зазвичай на зразок того, як вимовляється слово «Європа» цією мовою: французькою приблизно йоро́, німецькою о́йро, португальською та іспанською е́уро, англійською ю́ро, литовською е́вро і т. д.

У розмовній мові для іменування Євро часто використовуються вислови «єдина європейська валюта» або «євровалюта».

Символ[ред.ред. код]

Офіційна специфікація символу євро, котрий повинен друкуватися жовтим кольором на блакитному фоні (відповідно до PMS Yellow та Reflex Blue).
Докладніше: Символ євро

Спеціальний графічний знак євро (€) було спроектовано після того, як шляхом опитування громадськості були обрані два варіанти з десяти пропозицій, і після того Європейська комісія вибрала один з них як кінцевий варіант. Автором дизайну, що переміг, як стверджується, була команда з чотирьох експертів, імена котрих офіційно не були названі. Офіційна версія створення дизайну євро оскаржується Артуром Ейзенменґером, в минулому провідним графічним дизайнером Європейської економічної спільноти, котрий заявляє, що створив цей знак як загальний символ Європи.[3]

Знак являє собою, згідно з поясненням Єврокомісії: "комбінацію грецького епсилона, як символу ваги європейської цивілізації, букви E, що значить «Європа», і паралельних ліній, котрі перетинають знак і свідчать про стабільність євро".

Європейська комісія також розробила логотип євро з вказанням точних пропорцій і кольорів переднього плану та фону.[4] Хоча деякі дизайнери шрифтів просто в точності скопіювали логотип євро як знак євро в цих шрифтах, більшість розробили свої варіанти, котрі часто базуються на букві С у відповідних шрифтах, щоб знак валюти мав таку ж ширину, як і арабські цифри.[5]

Розміщення графічного знака відносно цифр, котрі означають номінал валюти, відрізняється в кожній країні. Хоча офіційно рекомендується розміщувати знак перед цифрами (що суперечить загальній рекомендації ISO розміщати позначення валюти після суми), люди в багатьох країнах пишуть знак євро так само, як це було прийнято для їх національних валют, замінених на євро.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія євро

Угода про створення Європейської економічної спільноти (ЄЕС) була підписана в 1957 році Бельгією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Францією і ФРН.

У 1962 році в меморандумі Європейської спільноти вперше було сказано про необхідність єдиної фінансової політики Європи. Висувається ідея «валютної змії», тобто фіксації обмінних курсів валют країн ЄС в певному діапазоні. Здійсненню цього плану перешкодила енергетична криза 1973 року, викликана різким зростанням цін на нафту.

У 1979 році ідея «валютної змії» була реалізована створенням Європейської валютної системи та Європейського механізму регулювання валютних курсів (ERM). Центробанки ЄС уклали угоду про обмеження коливань валютних курсів. Введений прообраз євро — єдина розрахункова валюта ЕКЮ (ECU).

Надалі ці ідеї отримали розвиток в Єдиному європейському акті (Single European Act) 1986 року і Маастрихтському договорі (Treaty on European Union) 1992 року, що формально заклали основи Економічного і валютного союзу (Economic and Monetary Union, EMU) і єдиної європейської валюти. Найважливіші з положень Маастрихтському договору стосувалися економічної і фінансової політики, кінцевою метою якої було введення в країнах ЄС єдиної валюти. Угода передбачала графік введення єдиної валюти і загальні правила в області державного бюджету, інфляції і процентних ставок для всіх членів майбутнього валютного союзу.

Для того, щоб євро була введена в обіг, всі країни-члени валютного союзу повинні відповідати жорстким критеріям стабільності, закріпленим в Маастрихтських угодах:

  • рівень інфляції в країні, що прагне приєднатися до валютного і економічного союзу, може перевищувати показники трьох найбільш стабільних держав ЄС не більше ніж на 1,5%;
  • державна заборгованість може становити не більше 60% від валового внутрішнього продукту (ВВП);
  • дефіцит держбюджету не може перевищувати 3% від ВВП;
  • процентні ставки за банківськими кредитами можуть бути всього на 2% вище за показники трьох найбільш стабільних країн;
  • кандидати на вступ до союзу не мають права протягом двох років за власною ініціативою проводити девальвацію національних грошових одиниць.

У 1994 році у Франкфурті-на-Майні був заснований Європейський валютний інститут, в завдання якого входило керівництво проектом створення єдиної валюти і спостереження за економічними процесами в країнах-членах ЄС. Економістами, котрі допомогли створити або зробили вагомий внесок в євро, були Роберт Манделл, Вім Даусенберг, Роберт Толлісон, Нейл Даулінґ та Томмазо Падоа-Скіоппа.

Офіційний сценарій переходу до єдиної валюти був прийнятий на саміті в Мадриді 15-16 грудня 1995 року, також було установлено назву нової валюти «євро».

У 19971998 роках був проведений конкурс в декілька турів на найкращий дизайн банкнот євро, переможцем якого став Роберт Каліна, головний дизайнер Центрального банку Австрії. У лютому 1998 року дизайн і специфікації банкнот були схвалені Радою Європейського валютного союзу. У серпні 1998 року були проведені основні випробування по друку всіх номіналів банкнот для остаточного вирішення проблем випуску.

У дизайні банкнот використані зображення видатних пам'ятників Європи. Вікна і двері, зображені на лицьовій стороні, символізують дух відкритості і кооперації усередині Європейського Співтовариства. На зворотному боці кожної з банкнот зображений міст як метафора спілкування людей в ЄС і за його межами. Всі банкноти мають особливий захист від підробок.

Тендер на постачання металу для карбування монет євро виграв Китай, Лоянський мідний завод в центральній провінції Хенань.

За критеріями приєднання до нової валюти 2 травня 1998 року для участі в «зоні євро» Радою ЄС були допущені Австрія, Бельгія, Німеччина, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія і Франція. Дві країни — Велика Британія і Швеція — також укладалися в більшість вказаних критеріїв, але відмовилися увійти до «зони євро» як перші її учасники. У Данії виникли конституційні проблеми, а у Греції фінансові показники не відповідали необхідним вимогам.

Валюти замінені на Євро
Валюта Код Курс Дата обміну
Австрія Австрійський шилінг ATS 13,7603 01.01.1999
Бельгія Бельгійський франк BEF 40,3399 01.01.1999
Ватикан Ватиканська ліра VAL 1936,27 01.01.1999
Греція Грецька драхма GRD 340,750 01.01.2001
Естонія Естонська крона EEK 15,6466 01.01.2011
Ірландія Ірландський фунт IEP 0,787564 01.01.1999
Іспанія Іспанська песета ESP 166,386 01.01.1999
Італія Італійська ліра ITL 1936,27 01.01.1999
Кіпр Кіпрський фунт CYP 0,585274 01.01.2008
Латвія Латвійський лат LVL 0,702804 01.01.2014
Литва Литовський лит LTL 3,45280 01.01.2015
Люксембург Люксембурзький франк LUF 40,3399 01.01.1999
Мальта Мальтійська ліра MTL 0,429300 01.01.2008
Монако Франк Монако MCF 6,55957 01.01.1999
Нідерланди Нідерландський гульден NLG 2,20371 01.01.1999
Німеччина Німецька марка DEM 1,95583 01.01.1999
Португалія Португальське ескудо PTE 200,482 01.01.1999
Сан-Марино Санмаринська ліра SML 1936,27 01.01.1999
Словаччина Словацька крона SKK 30,1260 01.01.2009
Словенія Словенський толар SIT 239,640 01.01.2007
Фінляндія Фінляндська марка FIM 5,94573 01.01.1999
Франція Французький франк FRF 6,55957 01.01.1999

1 червня 1998 року був заснований Європейський центральний банк (ЄЦБ). Його штаб-квартира знаходиться у Франкфурті-на-Майні, Німеччина. Завданнями банку є підтримка цінової стабільності і проведення єдиної монетарної політики на всій території єврозони.

Введення євро відбувалося поступово: спочатку в безготівковий оборот, потім були випущені наявні купюри.

1 січня 1999 року в 00.00 годин за європейським часом країни європейського Економічного і валютного союзу (ЄВС) ввели єдину валюту євро (EUR) і почали використовувати її для безготівкових розрахунків. З цієї миті жорстко зафіксувалися курси національних валют країн учасниць по відношенню до євро, а євро стала самостійною повноправною грошовою одиницею. На цьому етапі паралельно і рівноправно функціонували і євро і національні валюти. Торги по євро почалися 4 січня 1999 року.

1 січня 2001 року Греція приєдналася до зони євро і стала 12-ою країною, що затвердила на своїй території єдину європейську валюту.

Словенія стала відповідати критеріям в 2006 році і увійшла до єврозони 1 січня 2007 року. Кіпр і Мальта пройшли процедуру узгодження в 2007 році і вступили в єврозону 1 січня 2008 року. Словаччина увійшла до зони євро 1 січня 2009 року, Естонія — 1 січня 2011 року, Латвія — 1 січня 2014 року, Литва — 1 січня 2015 року.

Крім того, євро також введені в обіг: у карликових державах Європи, що формально не входять до складу Євросоюзу (Ватикан, Сан-Марино, Андорра і Монако); у заморських департаментах Франції (Гваделупа, Мартиніка, Французька Гвіана, Реюньйон); на островах, що входять до складу Португалії (Мадейра і Азорські острови); у сербському краю Косово, контрольованому міжнародними миротворчими силами; у Чорногорії (раніше — німецька марка).

У зв'язку з відмінностями у національних методах округлення і відображення значень, усі перетворення між національними валютами мали бути виконані за допомогою тріангуляції через євро. Обмінні курси були визначені Радою Європейського Союзу, базуючись на рекомендаціях Європейської Комісії взявши за основу ринкові показники 31 грудня 1998 р., так щоб одне ЕКЮ (European Currency Unit) було рівне одному євро. (ЕКЮ було рахунковою одиницею, що використовувалась в ЄС, базованою на валютах держав-членів; воно можливо було грошовою одиницею але не було валютою з її правами.) Рішенням Ради 2866/98 (EC) 31 грудня 1998 були встановлені ці обмінні курси. Вони не могли бути встановленими раніше, оскільки ЕКЮ залежало від кінцевого обмінного курсу не-євро валют (переважно від Фунта стерлінгів) на цей день.

Процедура, що використовувалася для встановлення обмінного курсу між грецькою драхмою та євро, була іншою, оскільки євро вже існувало два роки. Обмінні курси для первинних одинадцяти валют були визначені лише за лічені години до представлення євро. Обмінний курс грецької драхми був зафіксованим кількома місяцями раніше перед введенням, згідно з Постановою Ради 1478/2000 (EC) від 19 червня 2000.

Валюта була представлена в нефізичній формі (туристичні чеки, електронні перекази, банкінг та ін.) вночі на 1 січня 1999, коли валюти різних країн учасниць Єврозони перестали існувати незалежно, вони були чітко зафіксовані у відношенні між собою незмінними обмінними курсами, що робило їх лише фізичним відображенням євро. Таким чином нова валюта стала правонаступником ЕКЮ. Банкноти і монети старих валют все ж продовжували свій законний обіг, доки нові євробанкноти та євромонети не були представлені 1 січня 2002.

Обмінний період, протягом якого монети та банкноти колишніх валют були обміняні на євро, тривав близько двох місяців до — 28 лютого 2002. Офіційна дата, коли національні валюти перестали бути легальними грошовими одиницями для розрахунку в своїх країнах, була різною для кожної держави. Першою на євро повністю перейшла Німеччина; марка була офіційним платіжним засобом до 31 грудня 2001. Кінцевою датою було 28 лютого 2002, коли всі національні валюти перестали бути платіжними засобами на території своїх країн. Однак, навіть після офіційної дати повного переходу на євро, національні валюти продовжують приймати центральні банки протягом кількох років, а деякі країни такі як Австрія, Німеччина, Ірландія та Іспанія встановили можливість обміну без часових обмежень. Наприклад, обмін португальських монет був припинений 31 грудня 2002 року, а обмін паперових ескудо триватиме ще до 2022 р.

Економічні показники[ред.ред. код]

Через п'ять років після введення в обіг єдина європейська валюта за показниками готівкового обігу у світі випередила американський долар. Загальний номінал купюр євро станом на 2006 рік становив 610 мільярдів, що за актуальним курсом (28 грудня) дорівнював 800 мільярдам доларів США (The Financial Times). Згідно з жовтневими (2006 р.) даними Європейського центрального банку (ЄЦБ) і Федеральної резервної системи США, щодо долара цей показник становив 759 мільярдів. Статистика Financial Times враховує резерви приватних кредитно-грошових інститутів, безготівкових запасів національних банків.

Ефект від появи нової валюти[ред.ред. код]

Використання єдиної валюти в багатьох країнах має як переваги так і недоліки для країн-членів. У наш час існують різні думки стосовно ефекту, викликаного введенням євро, оскільки для розуміння і оцінки багатьох з цих ефектів будуть потрібні роки. Висловлюється багато думок та презентуються найрізноманітніші теорії.

Однією з найбільш значущих переваг введення євро — є зменшення ризиків, пов'язаних з курсами обміну валют, що дозволяє полегшити інвестування між країнами. Ризик зміни курсу валют по відношенню одна до одної завжди робив інвестиції за межами своєї валютної зони, та навіть імпорт/експорт, досить ризикованими як для компаній, так і для фізичних осіб. Ймовірний прибуток може бути моментально прирівняний нулю завдяки коливанню валютного курсу. В результаті багато інвесторів та імпортери/експортери повинні були або змиритися з цим ризиком, або використовувати хеджування своїх інвестицій, що приводить до подальшого зростання цін на фінансових ринках. Інвестиції за межами національної валютної зони тому і перетворюються на менш привабливі. Створення Єврозони відчутно збільшує поле діяльності для інвесторів, вони стали більш незалежними від ризиків, пов'язаних з обмінним курсом. Оскільки європейська економіка сильно залежить від внутрішньоєвропейських експортних операцій, переваги цього ефекту важко переоцінити. Зокрема, він дуже важливий для країн, національні валюти котрих традиційно були піддані коливанню курсу (наприклад, середземноморські держави).

Ще однією перевагою є уніфікація платежів і переказів всередині Єврозони. У 1999 році ЄЦБ створив TARGET, клірингову систему для великих платіжних транзакцій у євро. Всі грошові перекази між країнами Єврозони коштують стільки ж, скільки і перекази в межах однієї країни. Це правило діє і для роздрібних платежів, хоча при цьому можуть використовуватися різні методи платежу. Розрахунки за допомогою пластикових карток і зняття готівки в банкоматах також коштують стільки ж, скільки і в країні-емітенту картки. Розрахунки з допомогою паперових платіжних доручень, таких, як чеки, не стандартизовані ЄЦБ, і обробляються кожною країною самостійно. У 2007 році була введена нова версія системи — ТАРГЕТ2.[6]

Монети[ред.ред. код]

Докладніше: Монети євро

Один євро поділяється на 100 центів (часто їх називають євроцентами). Всі монети євро, враховуючи пам'ятні монети вартістю у 2 євро, мають однакову лицьову сторону, на котрій написано номінал монети на фоні Європи (до 2007 були зображені країни — члени ЄС), та різну «національну» сторону із зображенням, котре визначає та країна, яка випускає монети. Окрім країн Єврозони, право на випуск обмеженої кількості національних монет євро мають також чотири карликові держави Європи з якими укладена спеціальна монетарна угода — Андорра, Ватикан, Монако і Сан-Марино. Всі монети є придатними платіжними засобами на території всіх країн Єврозони.[7]

Випускаються монети вартістю 1, 2, 5, 10, 20 і 50 євроцентів та 1 і 2 євро. Монети номіналом 1 і 2 центи не чеканяться у Фінляндії та Нідерландах, але і там вони є законним платіжним засобом. Багато магазинів у Єврозоні полюбляють вирівнювати ціни таким чином, щоб вони були кратні 5 центам і монети номіналом в 1 і 2 центи були не потрібні, але багато що залежить від національних традицій кожної країни.

Монети євро (2002)
Номінал Зображення
лицьової сторони
Основний
колір
Діаметр
(мм)
Товщина
(мм)
Маса
(г)
Матеріал Гурт
1c Euro 1 cent.gif Бронзовий 16,25 1,67 2,30 Сталь з мідним покриттям Гладкий
2c Euro 2 cent.gif Бронзовий 18,75 1,67 3,06 Сталь з мідним покриттям Гладкий з канавкою по всій
окружності
5c Euro 5 cent.gif Бронзовий 21,25 1,67 3,92 Сталь з мідним покриттям Гладкий
10c Euro 10 cent.gif Золотистий 19,75 1,93 4,10 «Північне золото» Ребристий
20c Euro 20 cent.gif Золотистий 22,25 2,14 5,74 «Північне золото» Гладкий із сімома вм'ятинами
(«Іспанська квітка»)
50c Euro 50 cent.gif Золотистий 24,25 2,38 7,80 «Північне золото» Ребристий
€1 Euro 1 coin.gif Срібний 23,25 2,33 7,50 Всередині: мідно-нікелевий сплав
Зовні: нікелева латунь
Шість сегментів, що чергуються,
три гладкі, три дрібно-ребристі
€2 2 euro coin from 2002 reverse.png Золотистий 25,75 2,20 8,50 Всередині: нікелева латунь
Зовні: мідно-нікелевий сплав
Дрібно-ребристий з буквами


Банкноти[ред.ред. код]

Докладніше: Банкноти євро

На відмінно від монет, всі банкноти євро мають спільний дизайн для кожного номіналу на обидвох сторонах. Випускаються банкноти вартістю в 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 євро. Такі банкноти, як 200 і 500 євро, не випускаються в деяких країнах. З кінця 2018 року заплановано припинити випуск банкноти номіналом 500 євро, однак існуючі в обігу банкноти залишаться дійсними назавжди.[8]

У 19971998 роках був проведений конкурс в декілька турів на найкращий дизайн банкнот євро, переможцем якого став Роберт Каліна, головний дизайнер Центрального банку Австрії. У дизайні банкнот були запропоновані схематичні зображення видатних пам'ятників Європи різних архітектурних епох. Хоча Роберт Каліна розробив оригінальні малюнки реально існуючих будівель, з політичних причин було вирішено розмістити схематичні приклади відповідних архітектурних епох. Вікна і двері, зображені на лицьовій стороні, символізують дух відкритості і кооперації усередині Європейського Співтовариства. На зворотному боці кожної з банкнот разом з картою Європи зображений міст як метафора спілкування людей в ЄС і за його межами. Всі банкноти мають особливий захист від підробок.

Перша серія (2002)
Зображення Номінал Розмір
(мм)
Основний колір Дизайн
Лицьова сторона Зворотна сторона Стиль Століття
EUR 5 obverse (2002 issue).jpg EUR 5 reverse (2002 issue).jpg 5 євро 120 × 62 Сірий Античність до V
EUR 10 obverse (2002 issue).jpg EUR 10 reverse (2002 issue).jpg 10 євро 127 × 67 Червоний Романський стиль XI — XII
EUR 20 obverse (2002 issue).jpg EUR 20 reverse (2002 issue).jpg 20 євро 133 × 72 Блакитний Готика XIII — XIV
EUR 50 obverse (2002 issue).jpg EUR 50 reverse (2002 issue).jpg 50 євро 140 × 77 Помаранчевий Ренесанс XV — XVI
EUR 100 obverse (2002 issue).jpg EUR 100 reverse (2002 issue).jpg 100 євро 147 × 82 Зелений Бароко і рококо XVII — XVIII
EUR 200 obverse (2002 issue).jpg EUR 200 reverse (2002 issue).jpg 200 євро 153 × 82 Жовтий Модерн XIX — XX
EUR 500 obverse (2002 issue).jpg EUR 500 reverse (2002 issue).jpg 500 євро 160 × 82 Фіолетовий Сучасна архітектура XX — XXI


Починаючи з 2013 року Європейський центральний банк вводить в обіг нову серію банкнот євро під назвою «Європа». Нові банкноти містять низку нових ступенів захисту від підробок. Зокрема, на банкнотах з’явився додатковий водяний знак і нова голограма у вигляді портрету Європи, персонажа з давньогрецької міфології.[9] В дизайні були дещо змінені схематичні зображення архітектурних споруд а також розширені межі карти Європи на звороті: якщо у першій серії східні межі Європи закінчувалися приблизно в центрі України то у другій вони покривають усю її територію. Крім того на банкнотах нової серії латинський напис «Euro» дублюється не лише грецькою абеткою але і кирилицею. Це було зроблене з огляду на вступ Болгарії до ЄС.[10]

Першою в обіг була введена банкнота номіналом 5 євро — 2 травня 2013, 23 вересня 2014 були введені нові 10 євро, 25 листопада 2015 — 20 євро, 4 квітня 2017 — 50 євро. Випуск 100 та 200 євро планується у 2018 та 2019 роках відповідно. В другій серії ЄЦБ вирішив припинити друк банкнот номіналом 500 євро через її часте використання у злочинних цілях. Банкноти першої серії перебуватимуть в обігу, поки їх не буде повністю вилучено.[11][12][13]

Друга серія (2013—2019)
Зображення Номінал Розмір
(мм)
Основний колір Дизайн Введення в обіг
Лицьова сторона Зворотна сторона Стиль Століття
EUR 5 obverse (2013 issue).png EUR 5 reverse (2013 issue).png 5 євро 120 × 62 Сірий Античність до V 2 травня 2013
EUR 10 obverse (2014 issue).png EUR 10 reverse (2014 issue).png 10 євро 127 × 67 Червоний Романський стиль XI — XII 23 вересня 2014
The Europa series 20 € obverse side.jpg The Europa series 20 € reverse side.jpg 20 євро 133 × 72 Блакитний Готика XIII — XIV 25 листопада 2015
The Europa series 50 € obverse side.png The Europa series 50 € reverse side.png 50 євро 140 × 77 Помаранчевий Ренесанс XV — XVI 4 квітня 2017
100 євро 147 × 82 Зелений Бароко і рококо XVII — XVIII планується у 2018
200 євро 153 × 82 Жовтий Модерн XIX — XX планується у 2019

Євро як світова резервна валюта[ред.ред. код]

Євро займає друге місце у світі за обсягами торгівлі і часткою в світових національних золотовалютних запасів після долара США. На нього припадає близько п'ятої частини валютних резервів. Це пояснюється величиною економіки Єврозони яка є однією з найбільших у світі. Після введення євро в 1999 році ця валюта успадкувала частку в розрахунках і резервах від німецької марки, французького франка і інших європейських валют, які використовувалися для розрахунків і накопичень.[14][15][16] Відтоді частка євро постійно збільшувалася, оскільки центральні банки прагнуть диверсифікувати свої резерви. Ця тенденція однак ослабла на початку 2010-х через зниження валютного курсу єдиної європейської валюти. Євро розглядається як основна противага та конкурент світовому лідерству американського долара.[17]

Міжнародні накопичення в іноземних валютних резервах:
2016 2015 2014 2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 1999
Долар США 63,96 % 64,16 % 63,34 % 61,24 % 61,47 % 62,59 % 62,14 % 62,05 % 63,77 % 63,87 % 65,04 % 66,52 % 65,51 % 65,45 % 66,50 % 71,51 % 71,13 % 71,01 %
Євро 19,74 % 19,73 % 21,90 % 24,19 % 24,05 % 24,40 % 25,71 % 27,65 % 26,21 % 26,14 % 24,99 % 23,89 % 24,68 % 25,03 % 23,65 % 19,18 % 18,29 % 17,90 %
Британський фунт 4,42 % 4,86 % 3,79 % 3,98 % 4,04 % 3,83 % 3,93 % 4,25 % 4,22 % 4,82 % 4,52 % 3,75 % 3,49 % 2,86 % 2,92 % 2,70 % 2,75 % 2,89 %
Японська єна 4,21 % 4,03 % 3,90 % 3,82 % 4,09 % 3,61 % 3,66 % 2,90 % 3,47 % 3,18 % 3,46 % 3,96 % 4,28 % 4,42 % 4,94 % 5,04 % 6,06 % 6,37 %
Канадський долар 2,04 % 1,87 % 1,89 % 1,83 % 1,42 %
Австралійський долар 1,85 % 1,92 % 1,78 % 1,82 % 1,46 %
Китайський юань 1,07 %
Швейцарський франк 0,17 % 0,29 % 0,27 % 0,27 % 0,21 % 0,08 % 0,13 % 0,12 % 0,14 % 0,16 % 0,17 % 0,15 % 0,17 % 0,23 % 0,41 % 0,25 % 0,27 % 0,23 %
Інші 2,55 % 3,13 % 3,14 % 2,85 % 3,26 % 5,49 % 4,43 % 3,04 % 2,20 % 1,83 % 1,81 % 1,74 % 1,87 % 2,01 % 1,58 % 1,31 % 1,49 % 1,60 %
Джерело: World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves Міжнародний валютний фонд

Валютний курс[ред.ред. код]

Доларів США за 1 євро
1999-2017
Рік Мінімум ↓ Максимум ↑ Середній
Дата Курс Дата Курс за рік
1999 03 Гру $1.0015 05 Січ $1.1790 $1.0658
2000 26 Жов $0.8252 06 Січ $1.0388 $0.9236
2001 06 Лип $0.8384 05 Січ $0.9545 $0.8956
2002 28 Січ $0.8578 31 Гру $1.0487 $1.0384
2003 08 Січ $1.0377 31 Гру $1.2630 $1.1312
2004 14 Тра $1.1802 28 Гру $1.3633 $1.2439
2005 15 Лис $1.1667 03 Січ $1.3507 $1.2441
2006 02 Січ $1.1826 05 Гру $1.3331 $1.2556
2007 12 Січ $1.2893 27 Лис $1.4874 $1.3705
2008 27 Жов $1.2460 15 Лип $1.5990 $1.4708
2009 04 Бер $1.2555 03 Гру $1.5120 $1.3948
2010 08 Чер $1.1942 13 Січ $1.4563 $1.3257
2011 29 Гру $1.2889 04 Тра $1.4882 $1.3920
2012 29 Лип $1.2089 28 Лют $1.3454 $1.2848
2013 10 Лип $1.2813 27 Гру $1.3814 $1.3281
2014 31 Гру $1.2141 08 Тра $1.3953 $1.3285
2015 13 Кві $1.0552 02 Січ $1.2043 $1.1095
2016 20 Гру $1.0364 03 Тра $1.1569 $1.1069
2017 03 Січ $1.0385 08 Вер $1.2060 $1.1297
Джерело: Курс євро до долара, ЄЦБ

Європейський центральний банк, як правило, не втручається у формування курсу обміну євро до інших валют, обравши натомість за інструмент монетарної політики рівень процентних ставок.[18] Після введення євро, його курс по відношенню до інших валют значно впав, особливо по відношенню до долара США. Після початкового курсу 1,18 $/€, євро впало до мінімуму 0,8228 $/€ 26 жовтня 2000 року. Після появи банкнот і монет 1 січня 2002 року і заміну всіх національних валют, євро почало поступово зміцнюватись і досягло паритету з доларом США 15 липня 2002 року і, після цього, не опускалося нижче паритету.

23 травня 2003 року євро перевищило свій первинний (1,18 $/€) курс. В кінці 2004 року він становив $ 1,3668 (0,7316 €/$). У 2005 році євро тимчасово ослабилось по відношенню до долара, проте, у листопаді 2005, знову почало поступово рости, встановлюючи чергові рекордно високі рівні. 15 липня 2008 року, євро виросло до рекордно високого рівня 1,5990 $/€ (0,6254 €/$). 23 липня 2008 найвищим за всю історію євро був курс відносно японської єни (169.75 ¥/€)[19] а 29 грудня цього ж року відносно британського фунта (0.9785 £/€ або 1.0219 €/£)[20]. Опісля, внаслідок світової фінансової кризи, почалося деяке зниження, коли євро поступався більш стабільним світовим валютам якими вважаються долар США та єна. З початку 2010-х рр. це зниження ще більш посилилося значною мірою через сумніви у платоспроможності Греції та потенційні проблеми зі сплатою державного боргу також деяких інших південноєвропейських країн (див. Європейська боргова криза).[21] 15 січня 2015 року, внаслідок захисних дій Національного банку Швейцарії, відбулося різке знецінення євро відносно швейцарського франка (до 0,9816 ₣/€ або 1,0187 €/₣).[22]

Графік валютного курсу євро відносно долара США з 1999 року (доларів за 1 євро)
Графіки валютних курсів євро відносно британського фунта, швейцарського франка та японської єни з 1999 року
(к-сть фунтів, франків та єн за 1 євро відповідно)
Поточний обмінний курс EUR
На Google Finance: AUD CAD CHF CNY GBP JPY USD UAH
На Yahoo! Finance: AUD CAD CHF CNY GBP JPY USD UAH
На XE: AUD CAD CHF CNY GBP JPY USD UAH
На OANDA: AUD CAD CHF CNY GBP JPY USD UAH
На fxtop.com: AUD CAD CHF CNY GBP JPY USD UAH

Примітки[ред.ред. код]

  1. Inflation rate in Euro area Євростат, процитовано: 26.01.2018
  2. Лінецький Михайло. Про есперанто / Мотивація до вивчення міжнародної мови есперанто / Преамбула. Ukrainia Esperanto Asocio. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-10-03. (еспер.)(укр.)
  3. Kate Connolly. Inventor who coined euro sign fights for recognition: The Euro debate - Observer special, 23 December 2001
  4. Пропорції знаку євро
  5. Font is free for FontShop.com members.
  6. Target2 www.ecb.europa.eu
  7. ECB: Common sides. ecb.int. European Central Bank. Процитовано 28 June 2013. 
  8. ECB ends production and issuance of €500 banknote // European Central Bank, May 4, 2016 (англ.)
  9. Європейський центробанк ввів обіг нову банкноту номіналом 50 євро eurointegration.com.ua, 4 квітня 2017
  10. Нові банкноти євро міститимуть написи кирилицею zaxid.net, 20 січня 2013
  11. ЄЦБ більше не друкуватиме банкноти номіналом у 500 євро Deutsche Welle, 04.05.2016
  12. Європейський центробанк представив нову банкноту номіналом 50 євро Deutsche Welle, 05.07.2016
  13. Фотогалерея: Зустрічайте - нова банкнота в 50 євро Deutsche Welle, 20.03.2017
  14. Review of the International Role of the Euro (PDF). Frankfurt am Main: European Central Bank. December 2005. ISSN 1725-2210. ISSN 1725-6593 (online).
  15. For 1995–99, 2006–12: Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves (COFER) (PDF). Washington, DC: International Monetary Fund. January 3, 2013. 
  16. For 1999–2005: International Relations Committee Task Force on Accumulation of Foreign Reserves (February 2006). The Accumulation of Foreign Reserves (PDF). Occasional Paper Series, Nr. 43. Frankfurt am Main: European Central Bank. ISSN 1607-1484. ISSN 1725-6534 (online).
  17. Top 8 Most Tradable Currencies investopedia.com, November 14, 2015
  18. Центральний банк не може одночасно керувати курсом валюти та рівнем процентних ставок (Модель Манделла-Флемінга)
  19. Офіційний курс ЄЦБ до японської єни Європейський центральний банк
  20. Офіційний курс ЄЦБ до британського фунта Європейський центральний банк
  21. One possible outcome of Greece crisis: Only splitting the Euro will save it. Архів оригіналу за 2013-06-22. 
  22. Офіційний курс ЄЦБ до швейцарського франка Європейський центральний банк

Посилання[ред.ред. код]

‎‎‎‎‎‎‎