Перейти до вмісту

Населення Австрії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Населення Австрії M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність8,665 млн осіб
Густота103,7 особи/км²
Коефіцієнт міграції5,56 
Природний рух
Природний приріст0,55 %
Народжуваність9,41 
Фертильність1,46 дітей на 1 жінку
Смертність9,42 
Смертність немовлят3,45 
Вікова структура
  до 14 років14,05 %
  15–64 років67,03 %
  старіші за 65 років18,92 %
Середня тривалість життя81,39 року
  чоловіків78,76 року
  жінок84,15 року
Статева структура
загалом0,96 чол./жін.
при народженні1,05 чол./жін.
до 15 років1,05 чол./жін.
15–64 років0,97 чол./жін.
після 65 років0,76 чол./жін.
Етнічні групи
Націяавстрійці
Найбільший етносавстрійці
Нацменшинихорвати, словенці, серби, бошняки, турки
Мови
Офіційнанімецька
Також у побутітурецька, сербська, хорватська

Населення Австрії. Чисельність населення країни 2015 року становила 8,665 млн осіб (95-те місце у світі)[1]. Чисельність австрійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 9,41 ‰ (204-те місце у світі), смертність — 9,42 ‰ (58-ме місце у світі), природний приріст — 0,55 % (153-тє місце у світі) .

Природний рух

[ред. | ред. код]

Між 1961 і 2008 роками чисельність населення Австрії виросла більш ніж на 1,2 млн осіб (17 %)[2].

Відтворення

[ред. | ред. код]

Народжуваність у Австрії, станом на 2015 рік, дорівнює 9,41 ‰ (204-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,46 дитини на одну жінку (203-тє місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 69,6 % (станом на 2009 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 28,5 року (оцінка на 2011 рік)[1].

Смертність у Австрії 2015 року становила 9,42 ‰ (58-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,55 % (153-тє місце у світі)[1].

Вікова структура

[ред. | ред. код]
Віково-статева піраміда населення Австрії, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Австрії становить 43,8 року (11-те місце у світі): для чоловіків — 42,7, для жінок — 44,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 81,39 року (22-ге місце у світі), для чоловіків — 78,76 року, для жінок — 84,15 року[1].

Вікова структура населення Австрії, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 14,05 % (622 856 чоловіків, 594 349 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 11,55 % (510 614 чоловіків, 490 390 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 42,98 % (1 861 777 чоловіків, 1 862 705 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 12,51 % (535 691 чоловік, 548 021 жінка);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 18,92 % (706 288 чоловіків, 932 858 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

[ред. | ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,5; коефіцієнт розлучуваності — 2,1; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік 47 (дані за 2010 рік)[3]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 32,2 року, жінки — 29,8 року, загалом — 31 рік (дані за 2012 рік)[4].

Розселення

[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 103,7 особи/км² (107-ме місце у світі)[1]. Північна й східна низовинна частини країни більш густо населені, ніж гірські альпійські райони на півдні й заході. Густота населення по федеральних землях, станом на 2006 рік: Штирія — 73 особи/км², Нижня Австрія — 83,7 особи/км², Верхня Австрія — 117,7 особи/км², Тіроль — 55,7 особи/км², Бургенланд — 71,5 особи/км², Зальцбург — 74 особи/км², Відень — 4 069,1 особи/км², Каринтія — 58,8 особи/км², Форарльберг — 141,3 особи/км².

Урбанізація

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міста Австрії

Австрія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 66 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,4 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Відень (столиця) — 1,753 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].

 
Назва Земля Населення Назва Земля Населення
Відень
Відень
Грац
Грац
1ВіденьВідень1 714 14211Вінер-НойштадтНижня Австрія41 042 Лінц
Лінц
Зальцбург
Зальцбург
2ГрацШтирія261 54012ШтайрВерхня Австрія38 313
3ЛінцВерхня Австрія189 36713ФельдкірхФорарльберг30 975
4ЗальцбургЗальцбург148 07814БрегенцФорарльберг27 784
5ІнсбрукТіроль120 14715КлостернойбургНижня Австрія25 870
6КлагенфуртКаринтія94 30316ЛеондінгВерхня Австрія25 295
7ФіллахКаринтія59 28517БаденНижня Австрія25 176
8ВельсВерхня Австрія58 71318ВольфсбергКаринтія25 126
9Санкт-ПельтенНижня Австрія51 95619ЛеобенШтирія24 600
10ДорнбірнФорарльберг45 60520Кремс-ан-дер-ДонауНижня Австрія24 071

Міграції

[ред. | ред. код]

Річний рівень імміграції 2015 року становив 5,56 ‰ (24-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

[ред. | ред. код]

Станом на 2015 рік, у країні постійно перебуває 17,5 тис. біженців з Афганістану, 15,5 тис. з Росії і 14,9 тис. з Сирії.

У країні перебуває 828 осіб без громадянства[1].

Австрія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[5].

Расово-етнічний склад

[ред. | ред. код]
Етнічний склад (2001 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
австрійці
 
91.1%
слов'яни
 
4%
турки
 
1.6%
німці
 
0.9%
інші
 
2.4%
Докладніше: Народи Австрії

Головні етноси країни: австрійці — 91,1 %, слов'яни (хорвати, словенці, серби, бошняки) — 4 %, турки — 1,6 %, німці — 0,9 %, інші — 2,4 % населення (перепис 2001 року)[1].

Українська діаспора

[ред. | ред. код]
Докладніше: Українці Австрії
Мови Австрії (2012 рік)[1]
Мова: Відсоток:
німецька
 
88.6%
турецька
 
2.3%
сербська
 
2.2%
хорватська
 
1.6%
інші
 
5.3%
Докладніше: Мови Австрії

Офіційна мова[6]: німецька — розмовляє 88,6 % населення країни. Інші поширені мови: турецька — 2,3 %, сербська — 2,2 %, хорватська (офіційна в Бургенланді) — 1,6 %, інші мови (словенська (офіційна в Південній Каринтії), угорська (офіційна в Бургенланді)) — 5,3 % (оцінка 2001 року). Австрія, як член Ради Європи, 5 листопада 1992 року підписала і ратифікувала 28 червня 2001 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 жовтня 2001 року). Регіональними мовами визнані: хорватськаБургенланді), словенськаКаринтії і Штирії), угорська (у Бургенланді й Відні), чеська і словацька (у Відні), циганська (у Бургенланді)[7].

Релігії

[ред. | ред. код]
Релігії в Австрії (2001 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
 
73.8%
протестанти
 
4.9%
мусульмани
 
4.2%
православні
 
2.2%
інші
 
0.8%
атеїсти
 
12%
агностики
 
2%
Докладніше: Релігія в Австрії

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: католицтво — 73,8 % (римо-католицтво — 73,6 %, інші гілки католицтва — 0,2 %), протестантизм — 4,9 %, іслам — 4,2 %, православ'я — 2,2 %, інші — 0,8 %, не сповідують жодної — 12 %, не визначились — 2 % (станом на 2001 рік)[1].

Освіта

[ред. | ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок.

Державні витрати на освіту становлять 5,6 % ВВП країни, станом на 2013 рік (44-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 16 років, для хлопців — до 16 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна

[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями у країні на рівні 4,83 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах 2011 року — 7,6 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 11,2 % ВВП країни (11-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 3,45 ‰ (206-те місце у світі); хлопчиків — 3,82 ‰, дівчаток — 3,06 [1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 4 випадків на 100 тис. народжень (178-ме місце у світі)[1].

Австрія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

[ред. | ред. код]

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 20,1 % (93-тє місце у світі)[1].

Санітарія

[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 100 %, в сільській місцевості — 100 %, загалом по країні — 100 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2008 рік, дорівнює 3,66 км³ на рік, або 452,4 тонни на одного мешканця на рік: з яких 18 % припадає на побутові, 79 % — на промислові, 3 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 49,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 21,2 %; частка осіб похилого віку — 28 %, або 3,6 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2014 року перебувало 4 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 2,8 %, верхній дециль — 23,5 % (станом на 2012 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 7,273 млн унікальних інтернет-користувачів (53-тє місце у світі), що становило 83,9 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 3,448 млн осіб (100-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 0,7 %; промисловість і будівництво — 25,3 %; сфера послуг — 74 % (станом на 2015 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 5,8 % працездатного населення, 2014 року — 5,6 % (63-тє місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 10,3 %, серед юнаків — 10,6 %, серед дівчат — 9,9 % (108-ме місце у світі)[1].

Кримінал

[ред. | ред. код]

Наркотики

[ред. | ред. код]
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Країна слугує транспортним коридором для південно-східноазійського героїну і південноамериканського кокаїну до Західної Європи. У державі відбувається зростання споживання синтетичних наркотиків європейського виробництва[1].

Торгівля людьми

[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Австрії докладає всіх можливих зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає всім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава перебуває у списку першого рівня[8][9].

Гендерний стан

[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1 особа чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,76 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

[ред. | ред. код]

Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:

Переписи

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 Austria : [англ.] // The World Factbook. Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. ISSN 1553-8133.
  2. Total population (annual average). : [англ.] // Statistik Austria. — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — демографічні показники країни.
  3. Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission.  . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
  4. Mean age at first marriage by sex : [англ.] // United Nations Economic Commission for Europe. — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — вік першого шлюбу за країною, за статтю.
  5. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  6. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У цьому випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  7. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
  8. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department.  . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  9. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC.  . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]