Балка Гірка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Балка Гірка»
 
Категорія МСОПIII (Пам'ятка природи)
47°47′17″ пн. ш. 38°33′06″ сх. д. / 47.78805556002777166° пн. ш. 38.551666670027778139° сх. д. / 47.78805556002777166; 38.551666670027778139Координати: 47°47′17″ пн. ш. 38°33′06″ сх. д. / 47.78805556002777166° пн. ш. 38.551666670027778139° сх. д. / 47.78805556002777166; 38.551666670027778139
Розташування: Амвросіївський район, Донецька область, Україна Україна
Найближче місто: Амвросіївка
Площа: 4,0 га
Водні об'єкти: річка Кринка
Заснований: 14 жовтня 1975
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Балка Гірка». Карта розташування: Донецька область
Ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Балка Гірка»
Ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Балка Гірка»

Ба́лка Гірка́ — об'єкт природно-заповідного фонду Донецької області, ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення.

Розташування[ред. | ред. код]

Розташована в Амвросіївському районі Донецької області України, в околицях міста Амвросіївки з південно-східного боку, в долині річки Кринка, в Амвросіївському лісництві, квадрат 22, ділянка 8. Координати: 47° 47' 17" північної широти, 38° 33' 06" східної довготи[1].

Історія[ред. | ред. код]

На території заказника охороняються зарості еремура показного, занесеного до Червоної книги України. До 1968 року вважалося, що ця рослина зростає тільки в балці Білий Яр, її там виявив ботанік Валерій Талієв наприкінці XIX століття. У 1968 році науковці Донецького ботанічного саду виявили ще одне місце зростання рідкісного виду у балці Гіркій[2]. Еремур показний в Україні, крім Донбасу, зростає тільки в Криму.[3] Статус пам'ятки природи присвоєно розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 14 жовтня 1975 року № 780-р[4].

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Площа заказника — 4,0 га. Це основна ділянка зростання еремура показного, який росте на степовому схилі південної експозиції, де подекуди відслонюється крейда. Популяція червонокнижного виду знаходиться в задовільному стані.

Рослинний світ[ред. | ред. код]

Крім типового різнотравно-типчаково-ковилового степу, у верхній частині з домінуванням ковил волосистої та Лессінга, типчака та пирію повзучого, поширений петрофітний степ із чебрецю крейдяного, льону Черняєва, самосилу повстистого. Крім еремура, тут зростають крейдолюбні рослини, відірвані та ізольовані від основного ареалу, що охоплює басейн Сіверського Дінця і Дону. Серед них слід зазначити маренку крейдяну, астрагал білостеблий, молочай крейдяний, ліщицю дрібнонасінну, ковилу крейдяну, полин суцільнобілий. Подекуди зустрічаються кущики мигдалю низького, угруповання якого занесені до Зеленої книги України. Разом з ним ростуть ковила найкрасивіша, ломиніс неспражньопекучий, головатень круглоголовий, барвінок, пирій волосистий, шавлія. У балці зростає вісім видів шипшини, у тому числі рідкісні — сланцева та напівкарликова. Загалом флористичний список заказника складає 186 видів рослин. З них 7 видів занесені до Червоної книги України, 1 вид — до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи, 2 — до Європейського червоного списку, 6  — до регіонального Червоного списку[5].

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Заповедная природа Донбасса: Путеводитель / Сост. А.З. Дидова. - Донецк: Донбасс, 1983 - 87 с.
  • Заповідна природа Донбасу / укладач А. З. Дидова. — 2-е доповнене. — Донецьк : Донбас, 1987. — С. 113-115.
  • Н. Ю. Гнатюк. Созологічна оцінка флори басейну ріки Кринки. ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 10. — PDF.

Примітки[ред. | ред. код]