Бджола (рід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бджола (Apis)
Робоча бджола Apis mellifera п’є воду
Робоча бджола Apis mellifera п’є воду
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Підряд: Стебельчасточеревні (Apocrita)
Надродина: Бджоли (Apoidea)
Родина: Бджолині (Apidae)
Підродина: Apinae
Триба: Apini
Рід: Бджола (Apis)
Linnaeus, 1758
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Apis
ITIS logo.jpg ITIS: 154395
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 7459
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Apis

Бджола (Apis) — рід з родини бджолині (Apidae).

Бджоли мають довжину тіла від 7-8 мм до 16-18 мм. Забарвлення різної інтенсивності — від рівномірно чорного і темно бронзового до жовтого і червоно-жовтого. З двох пар крил задні трохи менше передніх, крила вкриті мереживом жилок, на передній кромці заднього крила присутні декілька гачкоподібних зачіпок, що зчіплюються з відповідною складкою на задній кромці переднього крила. Бджоли бачать ультрафіолетове випромінювання.

Опис[ред.ред. код]

Усі види, що належать до родини Apis мешкають в добре організованих суспільствах. Будують вони з чистого воску вертикальні пласти, що мають комірки з обох сторін, в яких народжуються бджоли та зберігаються корми. Дорослі особини та личинки живляться нектаром, паддю та квітковим пилком. Створюють великі колонії (бджолині родини) і в залежності від виду налічують від кількох до 20-80 тисяч особин. Життя родин координується за допомогою феромонів, регулярних змін активності залоз, спілкування за допомогою танців та звуків. Тут діє поліморфізм та віковий поліетізм. Досконально розроблений спосіб регуляції температури в гнізді, що дозволяє бджолиним родинам бути незалежними у великій мірі від зовнішніх умов, завдяки чому в холодному кліматі можуть пережити довгі та сурові зими цілі колонії, а не тільки поодинокі особини в стані зимової сплячки, як наприклад джмелі.

Класифікація та поширення[ред.ред. код]

Рід бджола (Apis) об'єднує чотири види:

Apis cerana Fabr. — бджола східна
Apis dorsata Fabr. — бджола велика
Apis florea Fabr. — бджола карликова
Apis mellifera L., син. Apis mellifica L. — бджола медоносна

Живуть вони в дикій природі на теренах Азії, Африки та Північної Америки, а бджола медоносна була одомашнена. Усі види бджіл, що належать до родини Apini (і роду Apis) виробляють мед. Найпоширенішим видом є бджола медоносна, яка зустрічається в Європі, де була одомашнена, а також в Африці, Америці, Австралії і Новій Зеландії, куди її завезли. Останні три види бджіл медоносних є види азійські. Бджола жалить тільки один раз, потім гине.

Вороги[ред.ред. код]

Одними з найбільших ворогів бджоли є шершні (Vespa). Вони можуть нападати на житло бджіл, нищити гнізда і з'їдати личинок. Спочатку висилають розвідника, який має завдання визначити знаходження гнізда бджіл. Бджоли, однак, можуть захистити себе від цих хижаків. Оточуючи шершня, який потрапив до житла, бджоли створюють кулю, утворених з живих організмів. Нападник, який знаходиться в середині, гине за 10 хвилин, внаслідок перегріву, оскільки максимальна температура, яку може витримати є 46 °C, натомість бджоли витримують понад 47 °C. В 2009 року відкрито, що зв'язок з тим процесом має також двоокис вуглецю, що виробляється бджолами[1].

Вимирання бджіл[ред.ред. код]

В останній час відзначається збільшення вимирання бджіл, головним чином на теренах США та Західної Європи, цей процес отримав назву Синдром руйнування колоній. Правдоподібною причиною вимирання є використання пестицидів під час цвітіння рослин. Дослідження, проведені у великих масштабах в США вказують, що CCD може бути пов'язаний із такими явищами, як[2]:

Нова поява збудників (патогенів): Комбінація різного роду стресів, що сприяє більшої сприйнятливості до збудників: Поява в оточуючому середовищі хімічних речовин (напр. неонікотіноїдів), що викликають зниження опору до дії збудників: Надмірне використання комах на промислових пасіках, внаслідок чого бджоли шукають інші помешкання[3]
Зміни в оточуючому середовищі, що викликали скорочення кількості рослин, що дають поживу для бджіл, що викликано також м. ін. інтенсифікацією рослинництва, напр. в країнах Європейського Союзу.

Посилання[ред.ред. код]