Синдром руйнування колоній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кліщ виду Varroa destructor на бджолі

Синдро́м руйнува́ння коло́ній — явище, коли робочі особини бджіл медоносних одночасно і назавжди покидають вулик чи дику колонію. Феномен був відомий упродовж всієї історії бджільництва під різними термінами — хвороба зникнення, весняне скорочення, травнева хвороба, осіннє руйнування чи хвороба осіннього скорочення.[1]. У 2006 році явище було перейменовано в синдром руйнування колоній в зв'язку з різким зростанням числа руйнувань колоній бджіл медоносних у Північній Америці.[2][3] Європейські бджолярі спостерігали схоже явище в Бельгії, Франції, Нідерландах, Греції, Італії, Португалії, Іспанії, меншою мірою в Швейцарії та Німеччині, в той час, як в Північній Ірландії скорочення бджолиної популяції перевищило 50%.[4][5][6]

Синдром руйнування колоній має значний негативний економічний ефект, адже багато сільськогосподарських культур запилюється медоносними бджолами. Скорочення кількості бджіл спричинило зростання використання штучного запилювання в США на 20%.[7]

Для донесення проблеми до широкого суспільства в 2015 створено відеоролик, в 2017 перекладено українською[8]

Причини[ред.ред. код]

Причини цього явища поки що до кінця не з'ясовані, проте висловлюються думки про те, що воно може бути викликано рядом біотичних чинників, таких як варроатоз та інші захворювання, що спричинюються патогенними мікроорганізмами.[9][10][11] У Європі в загибелі бджіл звинувачують кліщів виду Varroa destructor, які, проникнувши у вулик, заражають бджіл і їх потомство. В Європу кліща привезли з Китаю та Індії вчені, разом з дикою індійською бджолою Apis cerana indica, на якій паразитує кліщ. Починаючи з 1980-х кожну з пасік Євразії можна апріорі вважати зараженою цим кліщем. Кліщ дуже швидко адаптувався до інсектицидів. Після оброблювання вуликів мед не підлягає продажу, а на зміну бджолі, яка живе лише 35-40 днів, нова з личинки не виросте — кліщ паразитує саме на личинках, гублячи їх (великою підмогою при цьому їм служить бджолине молоко — слина робочої бджоли, якою підгодовують личинок).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Oldroyd, Benjamin P. (2007). What's Killing American Honey Bees?. PLoS Biology 5 (6). с. e168. PMC 1892840. PMID 17564497. doi:10.1371/journal.pbio.0050168. 
  2. Dennis vanEngelsdorp, Diana Cox-Foster, Maryann Frazier, Nancy Ostiguy, and Jerry Hayes (5 January 2006). Colony Collapse Disorder Preliminary Report. Mid-Atlantic Apiculture Research and Extension Consortium (MAAREC) – CCD Working Group. с. 22. Процитовано 2007-04-24. 
  3. Honey Bee Die-Off Alarms Beekeepers, Crop Growers and Researchers. Pennsylvania State University College of Agricultural Sciences. 29 January 2007. 
  4. Gaëlle Dupont, Les abeilles malades de l'homme, Le Monde, 29 August 2007 (фр.).
  5. Petra Steinberger (12 March 2007). Das spurlose Sterben (German). sueddeutsche.de. Процитовано 2010-12-31. 
  6. Minutes of Northern Ireland Assembly. Theyworkforyou.com. 8 June 2009. Процитовано 2010-06-22. 
  7. Wines, Michael (28 March 2013). Mystery Malady Kills More Bees, Heightening Worry on Farms. New York Times. Процитовано 31 March 2013. 
  8. Наука та Всесвіт (2017-08-29). Чому помирають бджоли: паразити, отрута та люди. Процитовано 2017-12-08. 
  9. Colony Collapse Disorder Working Group (en). The Pennsylvania State University. Процитовано 2010-05-17. 
  10. Andrew C. Refkin. Virus Is Seen as Suspect in Death of Honeybees (en). The New York Times. Процитовано 2010-05-17. 
  11. JR Minkel. Mysterious Honeybee Disappearance Linked to Rare Virus. Science News (en) (Scientific American). Процитовано 2010-05-17.