Бенгкулу (місто)
| Бенгкулу | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
 | ||||||||
 | ||||||||
| Основні дані | ||||||||
| 3°47′44″ пд. ш. 102°15′33″ сх. д. / 3.7955555555833778° пд. ш. 102.25916666669778010° сх. д.Координати: 3°47′44″ пд. ш. 102°15′33″ сх. д. / 3.7955555555833778° пд. ш. 102.25916666669778010° сх. д. | ||||||||
| Країна |
 Індонезія[1] | |||||||
| Адмінодиниця | Бенгкулу[1] | |||||||
| Столиця для | Бенгкулу (провінція Індонезії) | |||||||
|
Межує з
| ||||||||
| Поділ |
| |||||||
| Засновано | 18 березня 1719 | |||||||
| Площа | 151,7 км² | |||||||
| Населення | 360 495 осіб (2015)[3] | |||||||
| Висота НРМ | 2 ± 1 м | |||||||
| Часовий пояс | UTC+7 | |||||||
| GeoNames | 1649150 | |||||||
| OSM | r16196019 ·R | |||||||
| Міська влада | ||||||||
| Мер міста | Helmi Hasand | |||||||
| Вебсайт | bengkulukota.go.id | |||||||
| Мапа | ||||||||
 | ||||||||
.svg)  Бенгкулу Бенгкулу (Земля) | ||||||||
|
| ||||||||
|
| ||||||||
 Бенгкулу у Вікісховищі | ||||||||
Бенкулу (попередні назви — Бенкулен, Банка-Хулу) — місто на острові Суматра, Індонезія. Центр і найбільше місто однойменної провінції. Населення — 346 712 чол. (за оцінкою на лютий 2010 року)[4]. У місті є ботанічний сад.
Історія[ред. | ред. код]
З середини XIII до XVI століття в околицях сучасного Бенкулу існували князівства Сунгай Серут і Селебар. В 1685 році ці землі були захоплені англійцями, які збудували тут торгову базу, а в 1710 р. — форт[5][6]. В 1824 році місто перейшло до рук Голландської Ост-Індійської компанії[7]. В 1938 році в Бенкулу був засланий Сукарно, майбутній лідер Індонезії, за участь в анти-голландському заколоті[6]. В 1942 р. Бенкулу, так само, як і вся Індонезія, було окуповане японськими військами. В 1945 році японці були вигнані, а Індонезія проголосила незалежність[5].
Після Другої світової війни місто почало зростати і вже в 1968 р. стало провінційним центром. В 1986 р. територія міста збільшилась з 17,6 км² до 144,52 км²[5].
Географія і клімат[ред. | ред. код]
Місто розташоване на березі Індійського океану, за 289 км на південний захід від Палембанга[6]. Клімат — екваторіальний[8].
Економіка[ред. | ред. код]
У сучасному Бенгкулу значну роль відіграють сектор послуг і сервісу: найбільший дохід місту приносять готелі та ресторани[9]. На експорт йдуть, у першу чергу, золото, срібло, кава, перець, маїс, хінне дерево. Також в місті розвинуті деревообробна промисловість, металообробна промисловість, виробництво гончарних виробів, текстильна промисловість і батик[6]. Присутні переробка нафти і пальмової олії, виробництво гуми. Рівень життя в місті набагато вище, ніж в середньому по провінції (в 2007 р. — майже на 75 %)[9].
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Indonesian Minister of Home Affairs Decree 100.1.1-6117 Of 2022 — С. 1144.
- ↑ а б в г д е ж и к Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
- ↑ The Master Book of Indonesian Territory Data 2015
- ↑ Kependudukan. Selamat Datang di Website Pemerintah Kota Bengkulu. Архів оригіналу за 17 жовтня 2010. Процитовано 21 жовтня 2010.
- ↑ а б в Sejarah Kota. Selamat Datang di Website Pemerintah Kota Bengkulu. Архів оригіналу за 17 жовтня 2010. Процитовано 21 жовтня 2010.
- ↑ а б в г Bengkulu. Britannica Online Encyclopedia. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 21 жовтня 2010.
- ↑ Roberts, Edmund (1837). Embassy to the Eastern Courts of Cochin-China, Siam, and Muscat. New York: Harper & Brothers. с. 34.
- ↑ Географический атлас. — М. : Производственное картосоставительское объединение «Картография» ГУГК, 1980. — С. 42. — 100000 экз., доп. тираж - 50 000 прим.
- ↑ а б Ekonomi. Selamat Datang di Website Pemerintah Kota Bengkulu. Архів оригіналу за 17 жовтня 2010. Процитовано 21 жовтня 2010.
Література[ред. | ред. код]
- Бенкулен // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
| № | Назва | Провінція | Населення | № | Назва | Провінція | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Джакарта  Сурабая |
1 | Джакарта | Джакарта | 9 588 198 | 11 | Танґеранґ-Селатан | Бантен | 1 290 322 |  Бандунґ  Бекасі |
| 2 | Сурабая | Східна Ява | 2 765 487 | 12 | Боґор | Західна Ява | 950 334 | ||
| 3 | Бандунґ | Західна Ява | 2 394 873 | 13 | Батам | Острови Ріау | 944 285 | ||
| 4 | Бекасі | Західна Ява | 2 334 871 | 14 | Пеканбару | Ріау | 897 767 | ||
| 5 | Медан | Північна Суматра | 2 097 610 | 15 | Бандар-Лампунґ | Лампунґ | 881 801 | ||
| 6 | Танґеранґ | Бантен | 1 798 601 | 16 | Паданґ | Західна Суматра | 833 562 | ||
| 7 | Депок | Західна Ява | 1 738 570 | 17 | Маланґ | Східна Ява | 820 243 | ||
| 8 | Семаранґ | Центральна Ява | 1 555 984 | 18 | Денпасар | Балі | 788 589 | ||
| 9 | Палембанґ | Південна Суматра | 1 455 284 | 19 | Самаринда | Східний Калімантан | 727 500 | ||
| 10 | Макасар | Південне Сулавесі | 1 338 663 | 20 | Тасікмалая | Західна Ява | 635 464 | ||
|
Це незавершена стаття з географії Індонезії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |